Рішення № 36057476, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17138/13 11.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 1 664,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Макєєв В.М., за довіреністю.

від відповідача: Семенова А.С., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - відповідач) про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 1 664,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/17138/13, розгляд справи призначено на 09.10.2013 р.

У судове засідання 09.10.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/17138/13 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2013 р. з'явився, надав суду письмовий відзив на позов, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17138/13 відповідач виконав.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 23.10.2013 р.

21.10.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17138/13.

23.10.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 23.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справа № 910/17138/13 передана для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2013 р. справу № 910/17138/13 було прийнято суддею Гавриловською І.О. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 28.10.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справа №910/17138/13 передана для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу № 910/17138/13 було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.

У судове засідання 13.11.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17138/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 13.11.2013 р. представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17138/13 відповідач виконав.

Враховуючи те, що позивач частково виконав вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17138/13 та враховуючи необхідність витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 11.12.2013 р.

06.12.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана письмова заява.

У судове засідання 11.12.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.12.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2011 року між Жолукевським Володимиром Володимировичем (далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирам на транспорті № 28-2802-11-3727 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Рено», державний номерний знак АА 7511 НМ.

23.09.2012 р. о 16 год. 50 хв. Прилуцький С.Г., керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак ВВ 8138 СВ, по провулку Гродненського в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рено», державний номерний АА 7511 НМ, під керуванням водія Жолукевського В.В.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.09.2012 р. Прилуцького С.Г. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Рено», державний номерний знак АА 7511 НМ, здійснений на підставі електронної системи «Аудатекс».

Відповідно до п. 8.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно з п. 8.5. Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Судом встановлено, що електронний розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, складений за системою «Аудатекс», рекомендований переліком рекомендованих нормативних актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, який прописаний у Методиці.

З огляду на вищенаведене, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Рено», державний номерний знак АА 7511 НМ, складає 2 536,27 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № ДККА-20489 від 02.10.2012р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Рено», державний номерний знак АА 7511 НМ,, внаслідок ДТП, яка сталась 23.09.2012 р. о 16 год. 50 хв. по провулку Гродненського в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 1 664,00 грн.

На підставі сформованого страхового акту № ДККА-20489 від 02.10.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 1 664,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 12445 від 04.10.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мерседес», державний номерний знак ВВ 8138 СВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2749082.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/2749082 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес», державний номерний знак ВВ 8138 СВ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак ВВ 8138 СВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/2749082, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/2749082 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АВ/2749082, при визначенні розміру позовних вимог.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що йому не було подано відповідної заяви про страхове відшкодування, як це передбачено ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обґрунтовуючи відсутність обов'язку направляти вищезазначену заяву відповідачу позивач зазначає про те, що ним було обрано інший спосіб захисту своїх прав, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. п. 35.1. та 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі № 23/279 зазначено про те, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 664,00 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 154,00 грн., за вирахуванням франшизи - 510 грн., встановленої Полісом № АВ/2749082.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушені відповідачем, тобто спір виник внаслідок неправильних дій позивача. А тому, з урахуванням вищезазначених положень ГПК України, судовий збір повинно бути покладено на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. покласти на позивача.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя О.В. Нечай