Рішення № 36056393, 10.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 р. Справа №917/2227/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", вул. Смоленська 31-33, м. Київ,03005

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення грошових коштів в сумі 26 455,90 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін в судовому засіданні 26.11.2013 року:

від позивача: Жученко О.О., дов. від 02.01.2013 року

від відповідача: Філатова О.П., дов. від 03.01.2013 року

Представники сторін в судовому засіданні 10.12.2013 року:

від позивача: Жученко О.О., дов. від 02.01.2013 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.11.2013 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.12.2013 року на підставі ст. 77 ГПК України, про що представники сторін були повідомлені під розписку.

В судовому засідання 10.12.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 26 455,90 грн. - сума боргу за договором №1315/12 від 28 грудня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 26.11.2013 року суд оглянув оригінали документів, вказаних як додатки до позову.

В судовому засіданні 26.11.2013 року представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості укласти сторонам мирову угоду. Суд клопотання відповідача задовольнив.

Позивач листом від 02.12.2013 року повідомив суд про те, що сторони не досягли згоди щодо умов мирової угоди.

Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував. Так, відповідач стверджує, що акт № 1 виконаних робіт з його боку підписані невідомою особою; роботи повинні були виконуватись позивачем лише після попередньої 100% оплати, попередня оплата не була проведена, отже підстав виконувати роботи у позивача не було, а тому у відповідача відсутній обов'язок оплачувати вказані роботи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариство «Інформаційні комп'ютерні системи»

(позивач ) та Публічним акціонерним товариством «АвтоКрАЗ» (відповідач) укладено договір №1315/12 від 28 грудня 2012 року (арк. справи 10-15).

При укладенні договору сторони погодили, зокрема, наступне:

- позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи з дообладнання Корпоративної мережі підприємства відповідача, а відповідач відповідно прийняти результати виконаних робіт та сплатити їх вартість в повному обсязі;

- ціна договору (п.2.1.) складає загальну вартість робіт, виконаних позивачем, та підкріпленими актами виконаних робіт не більше ніж 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. у тому числі ПДВ (20%) - 16 666,67 грн.;

- відповідно до п.4.3. договору в акті приймання-передачі виконаних робіт зазначається обсяг фактично виконаних робіт та використаних матеріалів, а також їх ціна, встановлена на підставі договору. Акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами, є кінцевим та не потребує додаткового підтвердження іншими документами;

- згідно п. 3.1. договору строк виконання робіт становить 30 ( робочих днів з моменту отримання позивачем оплати згідно п.2.2. договору;

- відповідно до п. 2.2. договору відповідач мав здійснити оплату у розмірі 100% загальної вартості робіт протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами договірної ціни.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не здійснив попередню оплату, як передбачено умовами договору ( п.2.2).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виконано по договору роботи на загальну суму 26 455 (двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 90 коп. у тому числі ПДВ 4 409,32 грн., що підтверджується Актом №1 прийому виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-2в) від 27.03.2013 року на 20 511 грн. 92 коп., та Актом №2 прийому виконаних будівельних робіт за березень 2013 року (форма №КБ-2в) від 27.03.2013 року на 5 943 грн. 98 коп., а також Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2013 року (форми №КБ-3) від 27.03.2013 року ( арк. справи 16-25).

Після підписання актів виконаних робіт відповідач також їх оплату не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами договору № 1315/12 відповідач мав здійснити оплату у розмірі 100% загальної вартості робіт протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами договірної ціни.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 1, 4 ст. 538 ЦК України). Отже, заперечення відповідача з приводу того, що за відсутності попередньої оплати позивач не повинен був виконувати роботи, а відповідач їх оплачувати, є необґрунтованими.

18 квітня 2013 року позивачем було направлено відповідачу претензію по договору з вимогою сплатити протягом 7 (семи) днів з дати отримання претензії заборгованості у розмірі 26 455 (двадцять шість тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 90 коп. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Крім цього, судом береться до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Згідно ст. 111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Аналогічні приписи містяться у ст. 111-28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи наведені вище положення, строк виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за Договором настав.

Заперечення відповідача стосовно того, що Акт № 1 з його боку не підписано необґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів справи, Акти приймання робіт підписані сторонами, скріплені їх печатками та не містять посилань на виявлення будь - яких недоліків або претензій до виконаних робіт.

Отже, відповідач після підписання даних документів визнавав факт наявності в нього зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства, а водночас і цивільного судочинства є добросовісність, розумність справедливість та судовий захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область,39631 ( ідентифікаційний код 05808735) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", вул. Смоленська 31-33, м. Київ,03005 (ідентифікаційний код 21670779) 26 455,90 грн. боргу, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією