Рішення № 36056254, 12.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа № 923/1564/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ІВК Техніка", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-ТАВРІЇ", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 39855 грн. 56 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ІВК Техніка" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" (відповідач) за договором поставки №39П від 17.04.2013р. у сумі 39855 грн. 56 коп.

Позивач повторно не направив свого представника в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області здійснювати державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Бетон-Таврії до вирішення по суті справи №923/1564/13. Ухвалою від 12.12.2013р. суд відмовив в задоволенні вищевказаної заяви.

Відповідач також повторно не направив уповноваженого представника в судове засідання, відзив та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64,77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 17 квітня 2013р. укладено договір поставки №39П (далі договір -1 ) згідно якого позивач зобов'язався протягом усього терміну дії договору -1 постачати відповідачу продукцію, що є об'єктом торгівлі позивача (далі товар), а саме: витратні матеріали (стрічка п/п, скріпка, кутик захисний, скотч), а відповідач в свою чергу зобов'язався приймати у позивача товар і сплачувати його на умовах, передбачених цим договором.

Позивач виконуючи умови договору -1 поставив відповідачу товар на загальну суму 89716 грн. 31 коп., що підтверджено накладними №2613 від 12.08.2013р., №2927 від 10.09.2013р. Товар було отримано представником відповідача, що підтверджено довіреностями №000107 від 12.08.2013р. та №000127 від 09.09.2013р. Позивач виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури №2862 від 08.08.2013р., №3174 від 04.09.2013р.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору-1 сторони погодили наступний порядок здійснення розрахунків: 50% вартості партії товару повинна бути сплачена покупцем протягом двох банківських днів після отримання рахунку-фактури, 50% вартості партії відвантаженого товару покупець здійснює протягом тридцяти календарних днів від дати здійснення постачання, але не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому було здійснено постачання, навіть якщо строк здійснення оплати менш, ніж вказана кількість днів.

Крім того між сторонами 17 квітня 2013р. укладено договір поставки №40П (далі договір-2) згідно якого позивач зобов'язався протягом усього терміну дії договору -2 постачати відповідачу продукцію, що є об'єктом торгівлі позивача (далі товар), а саме: витратні матеріали (стретч-плівка), а відповідач в свою чергу зобов'язався приймати у позивача товар і сплачувати його на умовах, передбачених цим договором.

Позивач виконуючи умови договору-2 поставив відповідачу товар на загальну суму 408862 грн. 08 коп., що підтверджено накладними №2802 від 28.08.2013р. та №3052 від 18.09.2013р. Товар отримано представником відповідача, що підтверджено довіреностями №000113 від 28.08.2013р., №00107 від 12.08.2013р., №000138 від 18.09.2013р. Позивач виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури №3080 від 27.08.2013р., №3330 від 17.09.2013р.

Відповідно до п. 3.1 договору-2 сторони погодили, що розрахунок за кожну поставлену партію товару покупець здійснює протягом 21 банківських днів від дати здійснення поставки. Згідно п. 2.7 договору-2 датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорі 1,2 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 499383 грн. 25 коп., який отриманий уповноваженим представником відповідача Нікуліним М.В., діючим на підставі довіреності.

При цьому, на оплату вказаної продукції були виписані та вручені відповідачу рахунки-фактури на його оплату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар на суму 271000грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку позивача за 09.09.2013р. та відповідно до видаткової накладної б/н від 14.10.2013р. відповідачем було здійснено повернення товару на суму 188809 грн. 58 коп. сума у розмірі 39855 грн. 56 коп. залишилася не сплаченою.

Вищезазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 39855 грн. 55 коп. боргу в судовому порядку. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 11,625, 638, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 179, 180, 181, 318, 324 Господарського кодексу України.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договори поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вищезазначених видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 499383 грн. 25 коп.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договорів 1,2 відповідач лише частково сплатив за поставлений товар в сумі 271000грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку позивача за 09.09.2013р. та відповідно до видаткової накладної б/н від 14.10.2013р. відповідачем було здійснено повернення товару на суму 188809 грн. 58 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 39855 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем за отриманий товар відповідно до договорів -1,2 суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 49 ГПК України, зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 79, р/р 26008013016006 в АТ "Сбербанк Росії", м. Київ, МФО 320627, код ЄДР 37171236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ІВК Техніка" (юр. адр. 61002 м. Харків, вул. Дарвіна,20, пошт. адр: 61004, м. Харків, пров. Райрадівський,1, р/р 26001035862200 в АТ "УкрСибБанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДР 14062944 ) заборгованість в сумі 39855 грн. 56 коп. а також 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко