Рішення № 36056249, 09.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р.Справа № 922/4466/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Уапром", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії та стягне за участю :

позивача - ОСОБА_1 (особисто);

представників:

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - не з"явився;

відповідача 3 - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати відомості, що були поширені в мережі Інтернет на сайтах: "Prom.ua", "057.ua", "АДРЕСА_2/", "АДРЕСА_3" щодо контактного номеру телефону доктора ОСОБА_1 - НОМЕР_3 такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1; зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, який є автором інформаційного матеріалу, видалити з мережі Інтернет сайти з доменними назвами: "АДРЕСА_2/", "АДРЕСА_3"; зобов'язати ТОВ "УАПРОМ" видалити з сайту "Prom.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1; зобов'язати ТОВ "Ліра" видалити з сайту "057.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 80 000 грн. в якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2867 грн. 50 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 листопада 2013 року.

11 листопада 2013 року представник відповідача 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та щодо розміщення спірної інформації відповідача 1 на інтернет- сайті, з посиланням на те, що він дійсно надає послуги щодо розміщення рекламної інформації клієнтів (користувачів) на інтернет- сайті "Prom.ua", та зазначає, що на порталі немає інтернет - сторінки з адресою: "АДРЕСА_3" та жодної інформації про "ІНФОРМАЦІЯ_1" або про "ІНФОРМАЦІЯ_2" на порталі не розміщено. Також відповідач 2 зазначає, що надання послуг клієнтам на Порталі визначаються Угодою користувача та Правилами розміщення інформації на Порталі, та зі змісту Угоди користувача випливає, що адміністрація "Prom.ua" не здійснює перевірку розміщеної інформації та не несе відповідальності за відповідність інформації законодавству України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 року було відкладено розгляд справи на 26 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2013 року було відкладено розгляд справи на 09 грудня 2013 року.

06 грудня 2013 року позивач надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи, зокрема уточнення позовних вимог, в яких відмовляється від позовних вимог стосовно зобов"язання ТОВ "Ліра" видалити з сайту "057.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1

Суд, дослідивши уточнення до позовної заяви, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, надано відповідь, що не виключається можливість часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

З адреси відповідача 1 повернулась ухвала від 26.11.2013 р. з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07 вересня 2007 року юридична адреса відповідача - АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

09.12.13 р. представник відповідача 2 у судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 024886/4.

Представник відповідача 3 у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши позивача, судом встановлено наступне.

На підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4, виданого 04.02.1998 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, а також Ліцензії серії НОМЕР_5, виданої 07.10.2011 року Міністерством охорони здоров'я України, позивач займається медичною практикою.

З метою організації позивачем підприємницької діяльності (медичної практики в області наркології), в якості референта-помічника ним був залучений до роботи відповідач ОСОБА_2, який також має Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.06.1992 року.

02.01.2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір про надання послуг, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався: забезпечити роботу контактного номеру телефону позивача; надавати інформацію пацієнтам позивача і їх родичам про час та місце здійснення прийомів; надавати інформацію пацієнтам про умови укладення договору між позивачем та пацієнтами, а також про вартість надання послуг щодо здійснення мною лікування пацієнта. Тобто ОСОБА_2 повинен був здійснювати заходи по організації діяльності позивача. Крім того, в обов'язки ОСОБА_2 входило розміщення рекламної інформації щодо лікарської практики позивача з її позитивними результатами, які були отримані безпосередньою позивачем завдяки багаторічній праці, знань і досвіду.

За умовами вказаного договору позивачем був встановлений розмір винагороди ОСОБА_2, який складав 12% від суми винагороди позивача за договором з пацієнтом, за вирахуванням витрат, понесених на розміщення рекламної інформації.

Позивач зазначає, що з його боку усі умови договору виконувались своєчасно і в повному обсязі.

12.12.2011 року з ініціативи позивача договір від 02.01.2009 року з ОСОБА_2 був розірваний, про що останньому рекомендованою поштовою кореспонденцією було направлено відповідне повідомлення, яке відповідач отримав особисто 20.12.2011 року.

Позивача вказує, що після розірвання договору про надання послуг, тобто наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_2 став використовувати ім'я позивача з метою отримання прибутку шляхом розміщення рекламної інформації на різноманітних сайтах в мережі Інтернет, зазначаючи, при цьому, як номер засобів зв'язку з позивачем - свій номер телефону, а саме: НОМЕР_3.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 шляхом розповсюдження недостовірної інформації в мережі Інтернет, використовує її для власних цілей - отримання прибутку, посилаючись на ім'я позивача, його ділову репутацію, яка накопичувалась десятиріччями шляхом плідної праці, а також досвід позивача.

Так, відповідачем ОСОБА_2 в мережі Інтернет на сайті "Рrom.uа" (який належить співвідповідачу ТОВ "УАПРОМ") без відома позивача було розміщено рекламну інформацію, яка іменована як "ІНФОРМАЦІЯ_2". Зі змісту вказаної рекламної інформації видно перелік послуг, які надаються позивачем, відомості про роботу позивача, відзиви пацієнтів та контактний номер телефону - НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2

Крім того, на сайті міста Харкова " 057.uа" (який належить співвідповідачу ТОВ "Ліра") в рубриці "Лікування алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління" також міститься рекламна інформація, розміщена ОСОБА_2 без відома позивача. Ця інформація має аналогічний зміст і під прізвищем позивача вказаний номер телефону ОСОБА_2

Позивач у позовній заяві зазначає, що наприкінці грудня 2011 року ОСОБА_2 без надання позивачем на це дозволу було створено сайт "АДРЕСА_2", яким керує відповідач ОСОБА_2 як автор відповідного інформаційного матеріалу. На вказаному сайті містяться досягнення позивача, наукові статті, корисні поради, перераховані досягнення позивача в області медицини, а в розділі "контакти" зазначений телефон ОСОБА_2 - НОМЕР_3, по якому розповсюджуються відомості про позивача, які не відповідають дійсності.

29.08.2013 року з приводу неправомірних дій ОСОБА_2 позивач звернувся із заявою про скоєння відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України до Київського РВ ХМУ

ГУМВС України в Харківській області відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Позивач звернув увагу на те, що після звернення позивача до правоохоронних органів ОСОБА_2 на тих же сайтах в мережі Інтернет було дещо змінено рекламну інформацію, але ці зміни не є суттєвими, вони також спрямовані на розповсюдження недостовірної інформації про позивача як лікаря і розміщені з метою отримання ОСОБА_2 прибутку шляхом використання імені позивача.

Так, при наборі в пошуковому рядку "ІНФОРМАЦІЯ_1" відкривається "ІНФОРМАЦІЯ_2" і сайт компанії вказаний як "АДРЕСА_3".

Позивач вказує, що усі вищевикладені обставини свідчать про поширення відповідачем ОСОБА_2 недостовірної інформації, яка порочить честь позивача, гідність та ділову репутацію.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2, поширивши в мережі Інтернет недостовірну інформацію, яка порочить честь позивача, гідність та ділову репутацію, порушив його майнові права, які охороняються законодавством України, а тому позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом зобов'язання відповідачів видалити недостовірну інформацію з сайтів мережі Інтернет та звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім*ї та права вимагати вилучення будь - якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використовуванням та поширенням такої недостовірної інформації. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров*я, життя, честь, гідність і ділова репутація; ім*я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ч. 1 ст. 201 ЦК України).

За приписом ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

За правилами ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та /або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").

За змістом ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб*єкта (підприємця) (п. 8 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/184 від 28.03.2007 р.).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Згідно з ст. 47 Закону України "Про інформацію" відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, поширенні відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб - сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Позивач зазначає, що автором відповідного інформаційного матеріалу є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, та просить суд визнати відомості, що були поширені в мережі Інтернет на сайтах: "Prom.ua", "057.ua", "АДРЕСА_2/", "АДРЕСА_3" щодо контактного номеру телефону доктора ОСОБА_1 - НОМЕР_3 такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1; зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та видалити з мережі Інтернет сайти з доменними назвами: "АДРЕСА_2/","АДРЕСА_3".

Позивач вказує, що власником сайту є ТОВ "Уапром", та просить суд зобов'язати останнього видалити з сайту "Prom.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач посилається на те, що розміщення відповідачем 1 в мережі Інтернет недостовірної інформації, а саме свого номеру телефону під ім*ям позивача і надання неправдивої інформації пацієнтам про припинення останнім медичної практики, призвело до втрати доктором ОСОБА_1 багатої кількості пацієнтів, негативного ставлення до позивача як лікаря у суспільстві.

З наданих позивачем документів, а саме журналів прийому хворих за 2012 р. - 2013 р., відомостей обліку відвідувань в поліклініці, звіту про захворювання осіб з розладами психіки та поведінки через уживання психоактивних речовин вбачається, що за 11 місяців 2013 року відвідування прийомів доктора ОСОБА_1 скоротилась у 2013 році порівняльно з 2012 роком на 99 осіб.

Таким чином, виходячи з обсягу доказів, які були надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає, що позивачем підтверджено належними доказами факт поширення відповідачем 1 недостовірної інформації, розміщення такої інформації відповідачем 1 на веб-сайті у мережі Інтернет, а відтак є підстави стверджувати, що завдано шкоди діловій репутації позивача та порушені його особисті немайнові права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги про визнання відомостей, що були поширені в мережі Інтернет на сайтах: "Prom.ua", "057.ua","АДРЕСА_2/","http://narkoligicheskij-kabinet-doktora-shpachenko.uaprom.net" щодо контактного номеру телефону доктора ОСОБА_1 - НОМЕР_3 такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1; зобов'язання фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, який є автором інформаційного матеріалу, видалити з мережі Інтернет сайти з доменними назвами: "АДРЕСА_2/", "АДРЕСА_3"; зобов'язання ТОВ «УАПРОМ» видалити з сайту "Prom.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1.

В частині зобов"язання ТОВ «Ліра» видалити з сайту "057.ua" рекламну інформацію, суд дійшов висновку припинити провадження у справі на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, у зв"язку відмовою позивача від позову.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд відповідно до ст. 1167 ЦК України звертає увагу на те, що загальними умовами відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов"язання є моральна шкода, протиправна дія (бездіяльність), причинний зв"язок між діями (бездіяльності) і такою шкодою, вина. Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обгрунтовано розмір їх відшкодування. Факт завдання моральної шкоди повинен бути підтверджений будь - якими письмовими доказами.

Позивач вважає, що дії відповідача ОСОБА_2, а саме надання неправдивої інформації пацієнтам щодо припинення позивачем медичної практики та іншої неправдивої та ганебної інформації, призвели до втрати позивачем багатої кількості пацієнтів, негативного ставлення до позивача як лікаря у суспільстві. Як наслідок, вказані обставини призвели до зниження ступеню престижу позивача і ділової репутації, безпосередньо вплинуло негативно на стан його здоров'я та життєвий уклад. Позивач зазначає, що протягом тривалого періоду часу він переживає душевні страждання, його мучить безсоння та головні болі, періодично підвищується артеріальний тиск, що підтверджує випискою з медичної амбулаторної картки поліклініки № 18 (за місцем проживання) та спричинену йому моральну (немайнову) шкоду, яку він оцінює у 80 000 грн.

Суд, розглянувши вказані обставини, дослідивши докази в підтвердження вказаних обставин, враховуючи те, що факт розповсюдження недостовірної інформації підтверджується доказами у справі та факт погіршення здоров"я позивача підтверджується витягом з медичної карти поліклініки № 18, суд вважає за можливе частково задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується п. 1 ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 32, ст. ст. 40, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст 23, 91, 94, 200, ч. 1 ст. 201, ст.ст. 277, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 14, 47-1 Закону України "Про інформацію", керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відомості, що були поширені в мережі Інтернет на сайтах: "Prom.ua", "057.ua", "АДРЕСА_2/","АДРЕСА_3" щодо контактного номеру телефону доктора ОСОБА_1 - НОМЕР_3 такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), який є автором інформаційного матеріалу, видалити з мережі Інтернет сайти з доменними назвами: "АДРЕСА_2/","АДРЕСА_3".

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. № 91, офіс 608, код 36507036) видалити з сайту "Prom.ua" рекламну інформацію, яка стосується доктора ОСОБА_1.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків (АДРЕСА_4 код НОМЕР_2) 5000 грн. моральної шкоди, 3548,53 грн. судового збору.

В частині позовних вимог щодо зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра» видалити з сайту "057.ua" рекламну інформацію припинити провадження у справі на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

В стягненні 75000 грн. моральної шкоди відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.11.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.