Постанова № 36056185, 12.12.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2495/13-а

11:50

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;

з участю:

представника позивача -Дутчак М.М.;

представника відповідача -Колотила С.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Вижницької міської ради, третя особа комунальне підприємство "Вижницьке міське будинкоуправління" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 12.11.2013 року адміністративному позові позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства Вижницьке міське будинкоуправління податковий борг в сумі 12151,39 грн. на кошти Вижницької міської ради.

Позивач обґрунтовуючи позов зазначив, що станом на 07.11.2013 року за КП Вижницьке міське будинкоуправління обліковується податковий борг за період з 24.04.2013 року по 07.11.2013 року у розмірі 12151,39 грн., в тому числі по таких платежах:

-податку на додану вартість - 6866,63 грн.;

-збору за забруднення навколишнього природного середовища - 4388,86 грн.

-податку з власників транспортних засобів - 859,90 грн.

Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі з метою стягнення податкового боргу направлялись податкові вимоги платнику податків (копії корінців першої податкової вимоги від 10.01.2009 року №1/4, другої податкової вимоги від 11.02.2009 року №2/15.

Відповідач подав до суду заперечення в якому зазначив, що комунальне унітарне підприємство засноване на комунальній власності, тому утворюється компетентним органом місцевого самоврядування і відповідно, входить до сфери управління цього органу. Власник майна, створюючи комунальне унітарне підприємство і наділяючи його необхідною майновою базою, не втрачає прав на нього. Це майно залишається в комунальній власності, а комунальне унітарне підприємство має право господарського відання або право оперативного управління. Оскільки, комунальне унітарне підприємство не є власником, це обумовлює необхідність виконання вказівок власника та узгодження з ним основних питань діяльності. Відповідальність комунального унітарного підприємства за його зобов'язаннями настає за загальними правилами відповідальності, установленої для юридичної особи. Згідно ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Комунальне підприємство Вижницьке міське будинкоуправління зареєстроване як юридична особа (а.с. 9).

Згідно статуту вбачається, що Комунальне підприємство "Вижницьке міське будинкоуправління" перебуває в комунальній власності Вижницької міської ради (а.с. 18-22).

Податковий борг виник на підставі наступного:

- податок на додану вартість: податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0000821500, розрахунок пені;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища: податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0000831500, розрахунок пені;

- податок з власників транспортних засобів: податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0000841700, розрахунок пені(а.с. 12-15).

14.01.2009 року відповідач отримав податкову вимогу форми "Ю1" від 10.01.2009 року №1/4 та 12.02.2009 року податкову вимогу форми "Ю2" від 11.02.2009 року №2/15(а.с. 16-17).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідно п.п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статуту комунального підприємства "Вижницьке міське будинкоуправління" затвердженого виконкомом Вижницької міської ради №97 від 06.07.2004 року "Вижницьке міське будинкоуправління" засноване на власності Вижницької міської ради і відноситься до комунальної власності. Згідно п.4.2 Статуту, майно, закріплене за будинкоуправлінням є власністю міської ради і належить йому на праві повного господарського діяння власника.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Вижницькому районі з метою стягнення податкового боргу та відповідно до п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України зверталось листом вих. № 27/9/15-012 від 08.07.2013 року до голови Вижницької міської ради в якому ставилось питання щодо прийняття рішення про: виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП Винницьке міське будинкоуправління; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняти сесією Вижницької міської ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків; та надіслання відповіді щодо прийняття рішення протягом 30 календарних днів до ДПІ у Вижницькому районі.

Вижницька міська рада в особі міського голови надіслала позивачу лист вих. № 02-14/589 від 15.08.2013 року, в якому просила позивача списати пеню і штрафні санкції в сумі 12151,39 грн. з міського будинкоуправління.

Згідно із вимогами п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами та органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі з метою стягнення податкового боргу направлялись податкові вимоги платнику податків (копії корінців першої податкової вимоги від 10.01.2009 року №1/4, другої податкової вимоги від 11.02.2009 року №2/15) (а.с.16,17) .

Пунктом 96.1 ст. 96 ПК України визначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Як встановлено судом, Вижницькою міською радою надіслано на адресу позивача лист №02-14/748 від 14.10.2013 року в якому зазначається про те, що на балансі комунального підприємства Винницьке міське будинкоуправління відсутнє майно (а.с.25 на звороті).

Згідно п.96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається зі змісту листа вих. № 02-14/589 від 15.08.2013 року, Вижницька міська рада фактично відмовила податковому органу у задоволенні подання, яке направлялось останнім в порядку передбаченому ст.96 ПК України, а тому податковий орган зобов'язаний був в такому випадку звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти Вижницької міської ради, як це прямо визначено вказаними вище нормами.

Заперечення відповідача з посиланням на норми ст.96 ЦК України про те, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, на думку суду є безпідставними, оскільки в даних правовідносинах про стягнення податкового боргу підлягають застосуванню спеціальні норми податкового законодавства, а не цивільного.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача про наявність податкового боргу та особи платника, який в даному випадку повинен погасити податковий борг, відповідач суду не надав.

На час розгляду справи в суді, податковий борг КП Вижницьке міське будинкоуправління добровільно не погашений, а тому такий борг підлягає стягненню в судовому порядку на кошти Вижницької міської ради.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути податковий борг комунального підприємства "Вижницьке міське будинкоуправління" в розмірі 12151,39 грн. на кошти Вижницької міської ради, в тому числі:

-з податку на додану вартість в розмірі 6866,63 грн.

№ рахунку - 31118029700007

Одержувач- УК у Вижницькому районі/м.Вижниця/ 14010100

Код одержувача - 37984590

Банк одержувача -ГУДКС України в Чернівецькій області

МФО- 856135

Призначення платежу*;140;33095047; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)

-збору на забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 4388,86 грн.

№ рахунку - 33116329700008

Одержувач- УК у Вижницькому районі/м.Вижниця/ 19050200

Код одержувача - 37984590

Банк одержувача -УК в Чернівецькій області

МФО- 856135

Призначення платежу*;140;33095047; інші збори за забруднення навколишнього природного середовища

-з податку з власників транспортних засобів 895,90 грн.

№ рахунку - 33218807700008

Одержувач- УК у Вижницькому районі/м.Вижниця/ 12020100

Код одержувача - 37984590

Банк одержувача -ГУДКС України в Чернівецькій області

МФО- 856135

Призначення платежу*;140;33095047; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк