Постанова № 36056065, 17.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4273/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Романенко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013 Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 677,30 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розписками суду (вручено - 22.11.2013, 02.12.2013), наявними в матеріалах справи. При цьому, через канцелярію суду представниками позивача подані заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (вх. від 27.11.2013 № 22535, від 10.12.2013 № 23516).

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 та матеріалах справи. Передані поштою до суду конверти з повістками, які двічі направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення від 27.11.2013 та від 09.12.2013 "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 19.03.2004 як фізичну особу-підприємця виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР серії НОМЕР_2, а.с. 5-6) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 02.04.2004 (службова записка від 18.10.2013 № 2483, а.с. 7).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 677,30 грн. (з урахуванням переплати, що рахувалась на момент виникнення боргу, в сумі 3,50 грн.), що відповідає даним картки обліку платника податку (а.с. 4) та підтверджується заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 (вх. від 25.01.2012 № в234, а.с. 8-9) (нараховано за листопад 2012 року - жовтень 2013 року на загальну суму 673,80 грн.).

Так, згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012, поданої відповідачем до ДПІ у м. Чернігові, зазначено як обраний вид діяльності - 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків та на ринках, розмір ставки за який встановлено ФОП ОСОБА_1 (перша група платників єдиного податку) в розмірі 5% до розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 8-9).

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Кодексу).

Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу (п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України).

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 19.08.2013 № 483-17 в сумі 505,25 грн. (а.с. 10). Вказана вимога була отримана відповідачем 20.08.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Щодо даних правовідносин, судом також встановлено, що у ФОП ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, відсутні рахунки в банківських установах.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 677,30 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 677,30 грн. (шістсот сімдесят сім гривень 30 коп.) та перерахувати на р/р 31515970700002, код 18050400, код виду сплати - 147, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18050400, код 38054398, банк ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк