Постанова № 36055991, 16.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року Справа № 812/9574/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1031 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 63426,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №1031 від 21.05.2013 до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "АРМЗ" застосовано штрафні санкцій у сумі 45832,13 грн. та нарахована пеня - 17594,33 грн. за період з 28.02.2013 по 29.04.2013.

Позивач вважає вказане рішення незаконним, тому що 15.02.2013 Державним підприємством "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "АРМЗ" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 458321,31 грн.

Платіжними дорученнями № 84 від 14.02.2013, № 102 від 28.02.2013, № 103 від 28.02.2013 на загальну суму 458730,32 грн. ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за січень 2013 року, про що вказано у розділі зазначених платіжних доручень «призначення платежу». Однак, відповідачем у справі, сплачені суми єдиного внеску самостійно зараховано в рахунок погашення боргу, виникшего у попередні періоди.

У судове засідання представник позивача не прибув, наддав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Антрацит" є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ "Антрацитівський ремонтно-механічний завод" Державного підприємства "Антрацит" (далі - ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит») без права юридичної особи (а.с.9-11).

Відокремлений підрозділ підприємства "Антрацитівський ремонтно-механічний завод" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року. Відокремлений підрозділ належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» 15.02.2013 подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 458321,31 грн. (рядок 8 звіту) (а.с.14-19).

Платіжними дорученнями № 84 від 14.02.2013, № 102 від 28.02.2013, № 103 від 28.02.2013 на загальну суму 458730,32 грн. ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за січень 2013 року відповідно до призначення платежу (а.с.20-22).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1031 від 21.05.2013 до ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкцій у сумі 45832,13 грн. та нарахована пеня - 17594,33 грн. за період з 28.02.2013 по 29.04.2013 (а.с. 7).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27329/03-10 від 15.10.2013 скарга Державного підприємства "Антрацит" на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1031 від 21.05.2013 залишена без розгляду (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 29.04.2013 по 27.06.2013 становить від 29 до 60 днів. (а.с. 7 зворотній бік)

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за січень 2013 року є 28 лютого 2012 року.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Однак, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ "Ставр" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час розгляду судом даної справи провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" не припинено. (а.с. 63).

Особливість цієї справи полягає у тому, що стосовно позивача порушено справу про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частина третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи вищевказане для з'ясування питання щодо законності рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 1031 від 21.05.2013 необхідно встановити чи своєчасно та у повному обсязі ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» сплачувався єдиний внесок за грудень 2012 року та січень 2013 року.

Згідно звіту ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» за грудень 2012 року позивачем самостійно нараховано єдиний внесок у сумі 437079,08 грн. (а.с. 47-52)

Вказана сума сплачена ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» платіжними дорученнями № 15 від 17.01.2013, № 25 від 31.01.2013, № 30 від 31.01.2013 на загальну суму 437079,08 грн., тобто у повному обсязі. (а.с. 44-46)

Оскаржуваним рішенням застосовано фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2013 року, тому несвоєчасна сплата єдиного внеску за грудень 2012 року (затримка на 3 дні) не має правового значення для даної справи.

Відповідно до п. 7.2.2 Інструкції "Про прядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 03.12.2013 у відповідача суд витребовував картку особового рахунку, однак, останній двічі не забезпечив участь свого представника у судових засіданнях, витребувані судом документи, а також заперечення проти позову не надав, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у справі доказами.

Відповідно до наданих позивачем платіжних доручень про сплату єдиного внеску за січень 2013 року самостійно нарахована сума єдиного внеску у відповідному звіті за січень 2013 року сплачена ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» у повному обсязі у період з 14.02.2013 по 28.02.2013, тобто своєчасно.

Враховуючи, що єдиний внесок за січень 2013 року позивачем сплачено своєчасно, а станом на 01.02.2013 ВП «АРМЗ» ДП «Антрацит» не мало поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 1031 від 21.05.2013.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Платіжним дорученням № 28 від 28.11.2013 підтверджено сплата ДП «Антрацит» судового збору у сумі 172,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Антрацит» задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області № 1031 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 63426,46 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31213206784006) на користь Державного підприємства "Антрацит" (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код ЄДРПОУ 32226065) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 172,05 грн. (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.В. Смішлива