Рішення № 36055155, 16.12.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4156/13-ц

Провадження № 2/591/1661/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Сибільова О.В.,

за участю секретаря - Кірілової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник», Сумська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області,

про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, який підтримав в судовому засіданні та свої уточнені вимоги мотивував тим, що 30 травня 2012 року, його сусід ОСОБА_2, переобладнуючи свій балкон, навмисно пошкодив балкон його квартири, який знаходиться поверхом вище в квартирі 86 будинку №0/1 по вул. Прокофєва в м. Суми. Завдану позивачу майнова шкода, на його думку, полягає в необхідності несення втрат по ремонту пошкодженого балкону, яку позивач оцінює в 13400 гривень. Моральна шкода, згідно вимог ОСОБА_1 полягає у понесених душевних стражданнях та втратою спокою, яку позивач оціює в 100000 гривень. Оскільки переобладнання балкону здійснювали робітники ФОП ОСОБА_3, тому просив суд стягнути на його користь зазначені кошти на відшкодування майнової та моральної шкоди в солідарному порядку з відповідачів (а.с. 12, 35, 140, 229).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, мотивуючи це необґрунтованістю та безпідставністю вимог, а також тим, що ніякого переобладнання він не робив, а здійснював заміну балконної рами прикріпивши її до стелі, яка є балконом позивача. Вважає, що пошкодження балкону позивача якщо і мало місце, то внаслідок старості конструкції та внаслідок того, що позивач на своєму балконі тримав велику кількість цеглин.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, своїх заперечень та доказів не подав, з заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався.

Представник третьої особи Сумської міської ради, залишив вирішення справи на розсуд суду.

Представник третьої особи інспекції ДАБК Сумської області, повідомив в письмових поясненнях, що відповідачем ОСОБА_2 здійснювалась заміна балконної рами на балконі своєї квартири, на що згідно діючого законодавства надання дозволу не потребується. Переобладнання балкону відповідачем ОСОБА_2 не було.

Представник третьої особи - ТОВ «Зарічник» зазначив, що ця організація обслуговує будинок, де проживають позивач та відповідач. Позивач ОСОБА_1 з приводу пошкодження його сусідом (ОСОБА_2О.) балкону, до цієї організації не звертався, як і не звертався з заявою про складання комісійного акту про псування його власності. Вважають, що позов не підлягає задоволенню, в звязку з недоведеністю вимог.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2.

Квартира відповідача розташована поверхом нижче під квартирою позивача, таким же є взаємне розташування балконів позивача та відповідача.

Згідно договору № 25 від 25 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, робітники підприємця 30 травня 2012 року здійснили монтаж балконної рами на балконі відповідача (а.с. 34, 66), замінивши стару деревяну раму на нову металопластикову.

Наведені обставини не заперечувались та не оспорювались сторонами.

Не заперечили сторони і наявності певних пошкоджень балкону позивача, а також тих обставин, що ремонту свого балкону позивач ОСОБА_1 в звязку з цим не робив.

Крім того, показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було підтверджено пояснення відповідача стосовно того, що дійсно приблизно в 1985 році позивач зберігав на своєму балконі квартири АДРЕСА_3 велику кількість цеглин, а конструкція будинку є старою. Доведених підстав не довіряти показам цих свідків суду не надано.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи зі змісту ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та характеру завданої позивачу шкоди (повязаної з пошкодженням частини будівлі балкону квартири позивача) позивач повинен довести, чи утворились наведені ним пошкодження балкону внаслідок дій відповідача, повязаних з заміною балконної рами, а також розмір витрат необхідних для ремонту пошкоджень або вартість вже проведеного відновлювального ремонту.

Ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч цим нормам, позивачем суду не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих обставин, що саме дії відповідачів потягли за собою пошкодження його балкону, як і не були надані докази стосовно розміру завданої ОСОБА_1 майнової шкоди.

Таких висновків суд дійшов з огляду на наступне.

По-перше, не може вважатись належними доказами завданої позивачу майнової шкоди надана ним переписка з різного роду інстанціями (від правоохоронних органів до інспекції ДАБК та Сумської міської ради), оскільки наведеними субєктами кожного разу рекомендувалось позивачу звернутись або до відповідної експлуатуючої організації (ТОВ «Зарічник») або до суду з наданням необхідних доказів та складанням акту про псування. Проте, жодного разу позивачем таких дій вчинено не було, як і не було його звернення до ТОВ «Зарічник» для складання необхідного акту та проведення огляду відповідним спеціалістом у галузі будівельно-технічних робіт.

Жоден з наданих суду позивачем доказів листів з виконкому Сумської міської ради, Сумського МВ, інспекції ДАБК, Сумської міської ради (а.с. 17-24) не містить в собі доказової інформації, а тому не може вважатись судом доказом вимог позивача.

По-друге, не може вважатись судом належним доказом обґрунтованості вимог позивача і складений з його слів акт двома депутатами Сумської міської ради та заступником директора КП «МО» СМР (дослівно), оскільки суду не надано доказів тому, що наведені особи є відповідними спеціалістами, здатними надати оцінку пошкодженням, а цей акт був складений без участі протилежної сторони (відповідача ОСОБА_2О.), а також без участі представника відповідної експлуатуючої організації ТОВ «Зарічник» (а.с. 7).

Крім того, наведений акт також не містить в собі причин виникнення зазначених позивачем пошкоджень, які він покладає в вину відповідачів.

Відповідно до цього акту від 20 серпня 2012 року, складеного в присутності та зі слів ОСОБА_1 (дослівно згідно акту) членами комісії у складі двох депутатів Сумської міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також позивача та заступника директора КП «МО» СМР (також дослівно згідно акту), було виявлено наступне: «візуально було виявлено при огляді наступне: на бетонному полу балкона мається тріщина впродовж стіни длиною біля одного метру. 2. З наружної правої сторони балконої плити є пошкодження» (а.с. 7).

По-третє, беручи до уваги характер дій, на які ОСОБА_1 посилається як на ті, що завдали йому шкоди проведення певних будівельних (ремонтних) робіт балкону квартири, призначення будівельно-технічної експертизи є обовязковою умовою для підтвердження вимог позивача щодо наявності причинного звязку між такими діями та наслідками що настали у вигляді пошкоджень його балкону та щодо розміру завданих йому збитків.

Враховуючи предмет спору, характер завданої шкоди, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось призначити відповідне експертне дослідження з метою встановлення причинно-наслідкового звязку між діями відповідачів по заміні балконної рами та пошкодженнями, виявленими в балконі позивача, а також з метою встановлення розміру завданих ОСОБА_1 збитків.

Також позивачу розяснювались наслідки невчинення таких процесуальних дій та пропонувалось надати докази понесених витрат, повязаних з відновлювальним ремонтом (у разі наявності таких).

Проте, позивачем один раз (після неодноразових розяснень) було заявлено відповідне клопотання про призначення експертного дослідження, яке не було проведено внаслідок відсутності необхідної технічної документації, не проведення оплати експертизи (обовязок стосовно чого було покладено на позивача), а також в звязку з тим, що позивач ОСОБА_1 не погодив з експертом обстеження на місці його балконної плити (про необхідність чого він також був сповіщений судом).

В подальшому, після отримання повідомлення експерта про неможливість проведення експертного дослідження з зазначених причин, позивачу повторно судом було запропоновано заявити клопотання про призначення експертизи з витребуванням судом необхідної документації, а також з повторним розясненням ОСОБА_1 наслідків невчинення таких процесуальних дій. Але позивач в категоричній формі відмовився від проведення такого дослідження, мотивуючи це тим, що ним достатньо подано доказів на обґрунтування своїх вимог і наполягаючи на завершенні судового розгляду.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не доведено тих обставин, на які він послався в своєму позові як на обґрунтування вимог, зокрема, стосовно того, що саме діями відповідачів були спричинені пошкодження його балкону, а також стосовно розміру завданих йому майнових збитків, а також в звязку з тим, що не надано доказів тому, що саме наведеними діями відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Беручи до уваги, що позов ОСОБА_1 містить в собі дві вимоги майнову та немайнову, а при поданні його до суду позивачем було оплачено лише одну вимогу, на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України, в звязку з відмовою позивачу в задоволенні його позову, на користь держави з ОСОБА_1 підлягає стягненню несплачений ним судовий збір в сумі 229,4 гривень.

На підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 61, 80, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник», Сумська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, про відшкодування майнової та моральної шкоди, відмовити в звязку з необґрунтованістю вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229,4 гривень.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Сибільов