Справа № 1513/2163/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року м. Кілія
Кілійський районий суд Одеської області у складі
головуючого судді Тюміна О.Г.,
при секретарі Фоміній О.В. ,
за участю : позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3
про стягнення боргу за договором позики ( в порядку регресу), моральної шкоди, судових витрат , витрат на отримання юридичної допомоги,
та за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1
про визнання договору позики недійсним ,
ВСТАНОВИВ:
09.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в порядку регресу в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 13 500 грн., - в тому числі : 1/2 частку боргу за договором позики від 05 серпня 2007 року в сумі 12 500 грн. , 2 000 грн. відшкодування моральної шкоди , 1 000 грн. відшкодування витрат на отримання юридичної допомоги , 280 грн. судових витрат.
Представник позивача ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали позов та пояснюють , що в 2007 році позивач , з усного дозволу своєї дружини ОСОБА_3, з якою на той час був у шлюбі, взяв у свого дідуся ОСОБА_5 в борг 25 000 грн. для придбання автомобіля. На підтвердження позики він видав ОСОБА_5 розписку. За рахунок позичених грошей він придбав автомобіль марки BMW-316, 1984 р. випуску. 25.08.2010 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано , після чого , в жовтні 2010 року, позивач самостійно повернув ОСОБА_5 борг в сумі 25 000 грн. Рішенням суду про розподіл спільного майна автомобіль марки BMW-316, 1984 р. випуску визнано спільним майном подружжя , і з позивача на користь відповідача стягнуто частина вартості автомобіля - 12 285 грн. Оскільки договір позики укладався позивачем в інтересах сімї і використаний також в інтересах сімї - для придбання автомобіля , сторона позивача вважає, що відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір позики , укладений позивачем , створив обовязки як для позивача, так і для відповідача, в звязку з чим відповідач повинна повернути позивачу 1/2 частину боргу за договором позики в розмірі 12 500 грн.
Добровільно повернути борг відповідач відмовилась і позивач змушений звернутися до юриста для отримання юридичної допомоги, на отримання якої витратив 1 000 грн. Порушення права чи охоронюваного Законом інтересу, як правило супроводжується моральною шкодою , яка виразилась в тому, що грубе відношення до позивача з боку відповідача, призвели до душевних страждань, порушення психологічного стану. Позивач довгий час був дуже знервований , неврівноважений при спілкуванні з родичами. Посилаючись на положення ст. 23 ЦК України позивач визначає розмір відшкодування моральної шкоди в 2 000 грн., вважаючи при цьому, що факт заподіяння моральної шкоди не вимагає окремого доказування. Посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України просить стягнути відшкодування матеріальної шкоди. Із зустрічним позовом про визнання договору позики недійсним сторона позивача не згодні , зазначають , що договір позики укладався з відома відповідача, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Відповідач з позовом не згодна , підтримує свій позов про визнання договору позики недійсним. Відповідач пояснює, що дійсно , за час проживання з позивачем у шлюбі , він придбав автомобіль марки BMW. Автомобіль було придбано за спільні кошти , частина з яких була подарована ним на весілля, частина надана батьками , частина була заощаджена ними за час спільного проживання. Рішення про купівлю автомобіля приймав сам позивач , оскільки в їх сімї коштами розпоряджався чоловік , її думка з цього приводу до уваги не приймалась. Про те, що позивач брав для купівлі автомашини гроші в борг їй не було відомо нічого. Вперше вона почула про те, що позивач нібито брав у ОСОБА_5 25 000 грн., які нібито витратив на придбання автомобіля , тільки під час розгляду Кілійським районним судом її позову до ОСОБА_1 про поділ спільного з позивачем майна. Стосовно розписки про отримання позивачем від ОСОБА_5 грошей в сумі 25 000 грн. , датовану 05 серпня 2007 року, пояснює , що цей договір позики, якщо і укладався в дійсності , то укладався без її відома та згоди. Звертає увагу на ті обставини, що всі особи, зазначені в розписці, є родичами позивача , а також на те, що в розписці відсутній її підпис як другого з подружжя про згоду на укладення договору позики.
Заслухавши пояснения сторін , дослідивши надані сторонами докази , та розглянувши справу в межах позовних вимог, суд вважає позов безпідставним , та таким , що не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно оригинала розписки від 05 серпня 2007 року , яка виконана рукописом від імені ОСОБА_1 , він отримує в борг на придбання автомобіля 25 000грн. у ОСОБА_5 та зобовязується повернути борг до 01 грудня 2007 року. На розписці зазначено про присутність трьох свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ( фотокопія розписки на а.с. 8, 51)
Згідно наданого позивачем договору купівлі-продажу , зареєстрованої регіональною товарною універсальною біржею від 22 вересня 2007 року, позивачем ОСОБА_1 придбано автомобіль марки BMW-316, 1984 р. випуску. Згідно п.3 Договору автомобіль придбано за 17,00 грн. (а.с. 97)
Згідно розписки від жовтня 2010 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 в рахунок повернення боргу гроші в сумі 25 000 грн. ( фотокопія на а.с. 9 )
Сторони не заперечують, що Рішенням Кілійського районного суду від 25 серпня 2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-975/11 :
- 30.01.2008 року ОСОБА_5 звернувся до Кілійського районного суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 25.000 грн. за договором позики.
- 02.03.2011 року ОСОБА_5 подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_3 , в якій просив стягнути з неї борг в розмірі 12.500,00 грн. , моральну шкоду в сумі 5.000 грн. а також судові витрати. В уточненому позові позивач зазначав , що він повернув ОСОБА_1 половину суми боргу 12.500 грн., оскільки борг 25.000 грн. повинні повернути ОСОБА_1 солідарно зі своєю колишньої дружиною ОСОБА_3.
- 03.03.2011 року ОСОБА_5 подав до суду заяву з проханням не розглядати його позов № 2-975 в звязку з тим, що борг було повернуто в повному обсязі.
- ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 03 березня 2011 року провадження у справі закрито в звязку з відмовою позивача від позову , яка прийнята судом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 копію позовних заяв та судову повістку не отримувала , в судових засіданнях участі не приймала.
Згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів справи № 2-1117/11 :
- 06.10.2010 р. ОСОБА_3 звернулась до Кілійського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна.
- рішенням Кілійського районного суду від 14 лютого 2011 року задоволено позов ОСОБА_3 про поділ спільного майна , стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок належної їй частки у спільній сумісній власності на автомобіль грошову компенсацію в сумі 12285 грн.
Відповідно до ст. 65 ч. 1 СК України дружина , чоловік розпоряджаються майном , що є обєктом права спільної власності подружжя, за взаємною згодою.
Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України , при укладенні договорів одним із подружжя вважається , що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом при визнання договору недійсним як такого , що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо це договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч.3ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення (або) державної реєстрації , а також договорів стосовно цінного майна , згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації , має бути нотаріально засвідчена.
Договір позики грошових коштів в сумі 25 000 грн. укладений позивачем 05 серпня 2007 року виходить за межі дрібного побутового , є договором стосовно цінного майна, в звязку з чим згода другого з подружжя відповідача на укладення цього договору відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України має бути подана письмово.
Суду не надана письмова згода відповідача ОСОБА_3 на укладення її чоловіком договору позики грошових коштів в сумі 25 000 грн. від 05 серпня 2007 року , в звязку з чим такий договір не створює для відповідача обовязків , передбачених ч.4 ст. 65 СК України та є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.2 ст. 65 СК України, тобто судом встановлена відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача половини боргу за договором позики в сумі 12 500 грн.
Оскільки позовні вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн. , про відшкодування витрат на отримання юридичної допомоги в сумі 1 000 грн, а також відшкодування судових витрат в сумі 280 грн. є похідними від основної вимоги , підстави для їх задоволення також відсутні.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 15 , 157-160 , 192-196, 208-218 ЦПК України , суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики ( в порядку регресу), моральної шкоди, судових витрат , залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1
про визнання договору позики недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір позики від 05 серпня 2007 року , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 згідно якого ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 25.000,00 грн. в борг з умовою повернення до 01 грудня 2007 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського
районного суду
ОСОБА_9
Судове рішення № 36054685, Кілійський районний суд Одеської області було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1513/2163/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: