Ухвала суду № 36054638, 13.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/17252/13-ц

Провадження № 2/520/6955/13

УХВАЛА

13.12.2013 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ :

12.12.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суду ухвалити рішення, яким витребувати майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та повернути його територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради; визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для здійснення Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Одеською міською радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, а саме квартири № 90 за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова буд. 80 що територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м.Одеси.

Суддя, дослідивши позовну заяву, матеріали цивільної справи, вважає, що позов відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, тому необхідно прийняти позов та відкрити провадження по справі призначивши до судового засідання.

Одночасно з подачею позову, позивач надав клопотання про забезпечення позову, а саме просив суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову, як арешт, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, накладання арешту забезпечення позовних вимог позивача по справі не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача по справі.

Застосування арешту здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправя сторін.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет позову, суддя прийшов до висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме суд вважає за необхідне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або невиконання майбутнього рішення суду.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження по цивільній справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, про витребування нерухомого майна.

Призначити судове засідання на 27.01.2014 року о 14 год. 00хв.

Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати в строк до 27.01.2014 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими обґрунтовується.

Вжити по справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, про витребування нерухомого майна - заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.