Ухвала суду № 36054184, 09.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4686/13 09.12.2013 09.12.2013 09.12.2013

Провадження №22-ц/784/3697/13 Головуючий першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 24 Суддя - доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

09 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю: представника позивача Білецької О.В., відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2013 року, ухвалене у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"" до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

встановила:

01 червня 2013 року публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

Позивач зазначав, що відповідачки проживають у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами електроенергії, яку їм постачає позивач. За цією адресою на ОСОБА_4 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1

21 листопада 2010 року працівниками позивача при здійсненні технічної перевірки дотримання Правил користування електроенергією для населення було складено Акт № Ю-8153, яким встановлено порушення п. 42 Правил пошкодження пломб з відтиском клейма Держповірки (фальсифікація пломб), встановлення пристрою з метою зниження показників приладу обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.

Посилаючись на викладене та рішення відповідної комісії, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачок 37 грн. 73 коп. збитку, 2 200 грн. витрат, повязаних з проведенням експертизи приладу обліку та 229 грн. 40 коп. судового збору.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечуючи проти позову, посилалася на встановлення лічильника в тамбурі загального користування та відсутність її вини у виявленому порушенні.

Позиція відповідачки ОСОБА_4 суду не відома, оскільки справа розглянута за її відсутності.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просило його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову Товариства, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.

За змістом ст. ст. 2- 4,11 Закону "Про електроенергетику" він є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Перелік порушень Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила), які дають підстави для застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика) встановлений п. 2.1, 3.1 Методики.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 3.1 Методики (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено її застосування на підставі акта порушень, у разі: пошкодження або відсутності на розрахункових засобах обліку пломб з відбитками тавр про повірку засобів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування розрахункових засобів обліку, та за умови втручання споживача в роботу засобів обліку). Факт втручання споживача в роботу засобів обліку, факт пошкодження пломб та /або розрахункових засобів обліку має бути підтверджений експертизою (п. 3.1. Методики).

Відповідно до п. 15 Правил експертиза проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Так, судом встановлено, що відповідачки є споживачами електроенергії в квартирі АДРЕСА_1, постачання якої здійснює позивач.

На відповідачку ОСОБА_4 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та з останньою 22 липня 2003 року позивач уклав договір про постачання електричної енергії.

Розрахунки за спожиту електричну енергію до 21 листопада 2010 року здійснювалися відповідачами за показами електролічильника типу СОЭА09К за № 918697, який встановлено 10 серпня 2010 року.

Вказаний лічильник розміщено у розподільчому щиті в іншому об'єкті споживачів (відокремленому приміщенні тамбурі, який закривається).

21 листопада 2010 року при перевірці дотримання п.42 Правил, у абонента ОСОБА_4, було встановлено їх порушення, а саме: пошкодження пломб з відтиском клейма Держповірки (фальсифікація пломб), встановлення пристрою з метою зниження показників приладу обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.

За результатами перевірки в присутності ОСОБА_3 складено Акт № Ю8153 про порушення Правил, який підписаний ОСОБА_3

24 січня 2011 року комісією позивача було прийнято рішення про направлення лічильника для проведення експертизи.

Висновком спеціалістів № 12 П від 28 травня 2012 року НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області був підтверджений факт встановлення пломб Держповірки на приладі обліку відповідачів, які не відповідали вимогам ДСТУ 3968-2000 та пошкодження пломби з відтиском клейма Держповірки з втручанням споживача в роботу засобу обліку.

При цьому не було виявлено пайки, сторонніх елементів, слідів від встановлення сторонніх елементів чи пристроїв, дротів тощо (а.с.66-80).

На підставі Акту та висновку спеціалістів позивач обчислив розмір збитків та виписав рахунок на 37 грн. 73 коп. відповідно до п. 3.1 Методики та 2 200 грн. витрат за проведене дослідження.

Між тим, проведення дослідження спеціалістами відбулося лише на підставі заяви ПАТ Миколаївобленерго, без згоди на це ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Більш того, в порушення п. 15 Правил, НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області провів перевірку приладу обліку без залучення представників Держспоживстандарту.

Тому такий висновок спеціалістів, згідно ст. 58-59 ЦПК України, не можна вважати належним та допустимим доказом підтверджуючим факт втручання споживача в роботу лічильника та пошкодження пломб.

А проведення експертизи, відповідно до п. 1.5 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, за відсутності належно опломбованого приладу обліку (обєкту дослідження) втрачена.

За такого, сам по собі акт про порушення Правил не є достатньою підставою для розрахунку збитків завданих енергопостачальнику.

Крім того, як встановлено, прилад обліку було установлено 10 серпня 2010 року. Того ж дня складено акт установки (зняття) приладу обліку та збереження пломб.

Між тим, вказаний акт не містить підписів споживачів про прийняття ними на зберігання лічильника та встановлених пломб та необхідні підкреслення щодо особливостей пломб Держспоживстандарту на приладі обліку(а.с.65).

Отже, акт про установку приладу обліку, пломбування та збереження пломб складено позивачем з порушенням порядку, встановленому п. 10 Правил.

За такого, не вбачається підстав вважати, що встановлені прилад обліку та пломби на ньому були прийняті споживачами на зберігання.

Проте, наявність такого акту є обовязковою умовою для покладення на споживачів відповідальності за пунктом 3.1. Методики.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для нарахування збитків відповідачам та задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність остаточних висновків суду.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді: