Ухвала суду № 36052413, 12.12.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.

секретар Хмарна Т.В.

за участю Дєдової Л.П. - представника ПАТ «Державний ощадний банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Глибоцького районного управління юстиції Михайлюк Л.Л., мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у відділі ДВС Глибоцького РУЮ знаходиться виконавчий лист, виданий 11.06.3013 року Глибоцьким районним судом щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк» в особі ТВБВ № 10025/096 АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 573 від 28.11.2006 року в розмірі 89044,49 грн.

№ 22ц-1718/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Маковійчук Ю.В.

Категорія: 79 Доповідач: Галичанський А.Д.

Вказував на те, що 24.07.2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Глибоцького районного управління юстиції Михайлюк Л.Л. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. 15.08.2013 року складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого зберігачем майна призначено іншу особу, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Страклів, Дубнівського району, Рівненської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1.

Вважав, що акт опису та арешту майна від 15.08.2013 року складено з порушеннями п.п.4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, де зазначено, що опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову та державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання. Також вказував, що в порушення ч.3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» не укладено угоду між зберігачем та державним виконавцем про визначення розміру винагороди за зберігання переданого йому майна. Крім того, посилався на те, що даним актом порушено його права як заставодержателя.

Просив визнати незаконними та протиправними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції щодо складання акту опису та арешту майна, скасувати даний акт та зобов'язати виконавця вчинити дії передбачені чинним законодавством щодо забезпечення примусового стягнення боргу за виконавчими документами, зокрема, скласти акт опису та арешту майна у відповідності до вимог чинного законодавства, яким передати транспортний засіб марки KIA CARNIVAL, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 на зберігання стягувачу.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2013 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк « України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції.

Посилається на те, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_5, просить суд апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк «України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В запереченні на апеляційну скаргу відділ ДВС Глибоцького районного управління юстиції просить суд апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк «України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Вказує, що дії державного виконавця при виконанні рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк» в особі ТВБВ № 10025/096 АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 573 від 28.11.2006 року в розмірі 89044,49 грн. є правомірними, оскільки здійснювалися у відповідності до чинного законодавства, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк» в особі ТВБВ № 10025/096 АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 89044,49 грн.

11.07.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38794047 щодо примусового стягнення з ОСОБА_3 вищезазначеної заборгованості.

24.07.2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Глибоцького районного управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

12 серпня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Глибоцького РУЮ направлено боржнику ОСОБА_3 зобов'язання надати транспортний засіб марки KIA CARNIVAL, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 на адресу ВДВС Глибоцького РУЮ.

15.08.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Глибоцького РУЮ складено акт опису й арешту майна відповідно до якого зберігачем майна призначено іншу особу, а саме ОСОБА_4 Даним актом заборонено зберігачу майна вчиняти дії, що зменшують вартість майна та останнього попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції правильно виходив з того, що права ПАТ «Державний ощадний банк» при здійсненні виконавчих дій по вищевказаному виконавчому провадженні не порушено і застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регулюють.

Посилання апелянта на договір застави № 573 від 28.11.2006 року укладеного між ним та ОСОБА_3 щодо вищезазначеного автомобіля, норми Закону України «Про заставу» та Закону України «Про виконавче провадження», що регулюють примусовий порядок звернення стягнення на заставлене майно за виконавчими документами, як на підставу передачі цього майна апелянту, як заставодержателю для подальшого звернення стягнення на нього є безпідставним, оскільки вказаний договір та норми права регулюють правовідносини між заставодержателем і заставодавцем, що не є предметом даного спору.

Доводи апеляційної скарги про порушення п.4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року є необґрунтованими, оскільки вказана норма регулює порядок опису і арешту майна, що здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 майно на зберігання передано безпідставно, оскільки він не є стороною виконавчого провадження або її представником спростовуються ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. А не укладення угоди щодо винагороди за зберігання майна між зберігачем та державним виконавцем не може бути підставою для визнання дій державного виконавця незаконними, оскільки зазначене не порушує прав апелянта, як сторони виконавчого провадження.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилити.

Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно