Рішення № 36050401, 06.12.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/407/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого суддіШеремета Г. І. ,

при секретарі Козак О.

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Йоганнес про збільшення частки у праві спільної часткової власності, об»єднаний позов ОСОБА_2 Йоганнес до ОСОБА_1, третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про припинення права особи на частку у спільному майні, , суд,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про збільшення частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, які в процесі розгляду справи уточнив, просить припинити право ОСОБА_1 на частку у спільному майні, що складається з 1/10 частини квартири АДРЕСА_2, визнати за ним право власності на 1/10 частину квартири та зобов»язати його сплатити відповідачці 93600 грн. - вартість належної їй частки у квартирі в якості грошової компенсації.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 подав суду заяву, просить вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності залишити без розгляду.

Представник ОСОБА_2 заявлені ним позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2010 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_3. 23.02.2010 року на підставі договору дарування, 1/10 частина цієї квартири подарована ним ОСОБА_1 На даний час спільне з ОСОБА_1 володіння і користування квартирою є неможливим, оскільки не перебувають між собою ні в родинних ні в сімейних відносинах. Частка відповідачки є незначною, не може бути виділена в натурі та припинення права на частку не завдасть істотної шкоди її інтересам. Тому вважає, що право на 1/10 частину квартири, що на даний момент належить відповідачі, має бути визнано за ним з виплатою відповідачці грошової компенсації за частку, вартість якої внесена позивачем на депозит суду. Крім цього відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, де забезпечена житлом. Реєстрація доньки відповідачки по вул..Ш.Руставеллі, вважають порушенням прав дитини, оскільки така має бути зареєстрована з матір»ю, яка штучно зменшила житлову площу дитини з більшої по вулиці Яровій на меншу по вул..Ш.Руставеллі в розмірі 1/10 частки квартири.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_2 заперечив. Суду пояснив, що дійсно на підставі договору дарування ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 1/10 частину квартири АДРЕСА_4. Позовні вимоги про припинення її права на частку у спільному майні вважає безпідставними Позбавлення відповідачки права на частку у спірній квартирі завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам дитини. ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі. Будь-якого іншого житла не має. За місцем її реєстрації по вул..Яровій, 8 у м. Львові вона не має права власності, 1/3 частина цього будинку належить її колишньому чоловікові ОСОБА_3, право власності на цю частину він набув шляхом спадкування. Інші 2/3 частини будинку належать родичам її колишнього чоловіка. Донька ОСОБА_1 зареєстрована у спірні квартирі, припинення її права на частку позбавить неповнолітню дитину місця реєстрації та проживання.

Представник Личаківської районної адміністрації в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечила. Суду пояснила, що неповнолітня ОСОБА_4 зареєстрована у спірній квартирі 10 по вул..Ш.Руставеллі у м.Львові. Позбавлення ОСОБА_1 права на частку у спірній квартирі порушить житлові права неповнолітньої дитини, тому просить в позові відмовити.

Оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід залишити без розгляду, а в позовних вимогах ОСОБА_2 відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.02.2010 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2010 року.

Як вбачається з договору дарування від 23.02.2010 року ОСОБА_2 передав у безоплатну власність, а ОСОБА_1 прийняла у дарунок 1/10 частку квартири 10 в будинку 1, що розташований в м. Львові по вул..Ш.Руставеллі.

Позивач ОСОБА_2Й, позовні вимоги про припинення права ОСОБА_1 на частку у спірній квартирі мотивує тим, що частка є незначною, не може бути виділена в натурі та припинення права на частку не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача.

Відповідно до вимог ст..365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Постановою Верховного суду України від 16.01.2012 року проаналізовано ст..365 ЦК України та зроблено висновок, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунками 1-3 ч.1 ст.365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

В судовому засіданні заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, яким суд надає віри, зроблено висновок про те, що припинення права ОСОБА_1 на частку у квартирі АДРЕСА_5 завдасть істотної шкоди інтересам співвласника - ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитини. Судом встановлено, що відповідачка будь-якого іншого житла на праві власності не має. Реєстрація її по вул..Яровій, 8 у м. Львові має місце, однак не як власника будинковолодіння. Позбавлення права на 1/10 частки позивачки ОСОБА_1 потягне за собою зняття з реєстрації її неповнолітньої доньки, чим будуть порушені її житлові права. Також суд вбачає, що істотно будуть порушені права ОСОБА_1, оскільки спірна квартира, її 1/10 частина, є єдиним на праві власності її житлом та житлом неповнолітньої дитини. Жодних доказів зворотнього судом не встановлено. З рішення суду про розірвання шлюбу вбачаться, що стосунки між колишнім на даний час подружжям ОСОБА_1 є нестерпними. З даної та інших причин шлюб розірвано. Тому враховуючи вищенаведене, суд вважає твердження представника позивача про те, що може проживати за місцем прописки безглуздими. Крім цього не будучи власником житла по вул..Яровій та не маючи права, набути право на таке в майбутньому, може на вимогу власника, бути позбавленою зазначеної реєстрації.

Суд вважає, що отримання компенсації без згоди ОСОБА_1, яка внесена на депозитний рахунок, навіть при умові її невеликої частки у власності, при даних обставинах, не забезпечить їй та неповнолітній дитині можливості забезпечення постійним місцем проживання, яким являється сьогодні спірна квартира. Постановлення такого рішення суперечило б принципу всесторонності, розумності та гуманності правосуддя.

Відповідно до вимог ст..207 ЦПК України на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, її позовні вимоги про збільшення частки у праві спільної часткової власності суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст.3,4,6, 207, 209, 294 ЦПК України, ст..15,16, 365 Цивільного кодексу України, Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 року

суд -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_2 Йоганнес до ОСОБА_1, третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про припинення права особи на частку у спільному майні відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Йоганнес про збільшення частки у праві спільної часткової власності залишити без розгляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки, передбачені ст.. 294 ЦПК України.

Суддя: Шеремета Г. І. ,