Рішення № 36048801, 12.12.2013, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/2691/13-ц

Провадження № 2/316/1153/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.м.Енергодар

Енергодарський міський суд

Запорізької області у складі:

головуючого судді: Куценка М. О.,

и секретарі: Степаненко Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Енергодар справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Порада», про стягнення грошових коштів (повернення депозиту), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за депозитними договорами: №595 «Скарбниця» від 04.02.2009 року та №660 «Весняна порада 2009» від 07.04.2009 року в загальному розмірі 172432 грн. 06 коп., а також моральну шкоду в розмірі 60000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір №595 «Скарбниця», відповідно до якого позивач передав КС «Порада» суму 10000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців до 04.02.2010 року під 24% річних. На час звернення до суду відповідач кошти не повернув, чим не виконав умови договору депозиту.

07 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір №660 «Весняна порада 2009», відповідно до якого позивач передав КС «Порада» суму 10000 грн. 00 коп. строком на 6 місяців до 07.10.2009 року під 28% річних. На час звернення до суду відповідач кошти не повернув, чим не виконав умови договору депозиту.

Рішенням суду від 09.06.2010 року з КС «Порада» на користь ОСОБА_1 А стягнуто 23195 грн. 11 коп., у тому числі відсотки, нараховані та сплачені до кінця терміну дії вищезазначених договорів..

Але вищезазначеним рішенням суду не враховано положення ст.. 625 ЦК України та положення Закону України «Про захист прав споживачів», у відповідності до яких з відповідача підлягає стягненню грошові кошти у вигляді трьох процентів річних за весь час прострочення виконання зобовязання та пеня.

У судове засідання позивач не зявився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання також не зявився, заперечень проти позову та будь-яких заяв не надав, про день розгляду справи повідомлений належним чином, в звязку з чим суд вважає можливим на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України ухвати заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено - 04 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір №595 «Скарбниця», відповідно до якого позивач передав КС «Порада» суму 10000 грн. 00 коп. строком на 12 місяців до 04.02.2010 року під 24% річних. На час звернення до суду відповідач кошти не повернув, чим не виконав умови договору депозиту (а.с.4).

07 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір №660 «Весняна порада 2009», відповідно до якого позивач передав КС «Порада» суму 10000 грн. 00 коп. строком на 6 місяців до 07.10.2009 року під 28% річних(а.с.6).

Рішенням суду від 09.06.2010 року у справі №2-954/2010 з КС «Порада» на користь ОСОБА_1 А стягнуто 23195 грн. 11 коп., у тому числі відсотки, нараховані та сплачені до кінця терміну дії вищезазначених договорів. (а.с.9).

Таким чином, на сьогоднішній день вже існує рішення суду про стягнення з КС «Порада» на користь ОСОБА_1 суми депозитних вкладів.

Відповідно до п.2.4 вищезазначених депозитних договорів №595 «Скарбниця» від 04.02.2009 року та №660 «Весняна порада 2009» від 07.04.2009 року - після закінчення дії даного договору Спілка ніяких нарахувань на внесок не робить. Будь-яких умов щодо продовження нарахування процентів після закінчення дії договору у разі неповернення суми вкладів у договорі немає.

Доказів про те, що дія укладеного між сторонами договору після закінчення його строку була продовжена на тих же умовах, зокрема, що стосується розміру процентів та їх нарахування, які підлягають сплаті банком, не подано і на такі обставини ніхто, в тому числі позивач не посилався.

Враховуючи вищевказане та положення ст.ст. 530, 598, 1061 ЦК України, суд приходить до висновку, що після закінчення строку дії Депозитного договору у відповідача припинився обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу процентів по строкових вкладах незалежно від виконання зобов`язання в частині повернення самого вкладу, в звязку з чим в задоволені позовних вимог, щодо стягнення вкладу та нарахованих процентів за користування депозитними грошима в розмірі: 21245 грн 17 коп. за договором №595 «Скарбниця» від 04.02.2009 року та 23259 грн 54 коп. за договором №660 «Весняна порада 2009» від 07.04.2009 року - необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України стягнення трьох процентів річних та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання не є фінансовою (економічною) санкцією, а тому ці три проценти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним (чи звільнення його від сплати) неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку з цим зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог законів.

Розглядаючи розрахунок 3% річних, суд виходить з наявної суми вкладу зазначеної в позовній заяві та підтвердженою доказами, та вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням строку прострочення з моменту закінчення дії договорів, та вважає за необхідне стягнути з відповідача 1367 грн. 04 коп. за договором №595 «Скарбниця» від 04.02.2009 року та 1306 грн 71 коп. за договором №660 «Весняна порада 2009» від 07.04.2009 року.

Розглядаючи позовні вимоги, стосовно стягнення пені, суд прийшов до наступних висновків.

Так, нарахування пені, є фінансовою відповідальністю за неналежне виконання своїх обовязків.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ст.551 ЦК можна вважати ступінь виконання зобовязання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та процентів, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.

Враховуючи, що відповідач не має фінансової можливості розрахунку з боржниками, має чисельні борги перед кредиторами, суд вважає, що цей розмір повинний бути зменшений до розумних, справедливих та обґрунтованих розмірів.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині задоволення моральної шкоди, суд виходить з положення та умов договору. Враховуючи, що договором не передбачена відповідальність за моральну шкоду, позивачем не надано належних доказів наявності такої шкоди, суд вважає, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. 10, 60, 61, 88, 169, 212, 224-226, 294 ЦПК України, ст. 526, 551, 625, 629, 1060 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки «Порада» код ЄДРПОУ 33697679 на користь ОСОБА_1, 05 лютого 1932р.н. ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 75 коп. в якості 3-х процентів річних за договорами: №595 «Скарбниця» від 04.02.2009 року та №660 «Весняна порада 2009» від 07.04.2009 року та пеню в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з кредитної спілки «Порада» на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:М. О. Куценко