Рішення № 36048642, 13.12.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

13.12.2013

справа № 434/8006/13-ц

Провадження № 2/434/4235/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

/мотивувальна частина/

25 листопада 2013 р.Артемівський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді:Зоріка М.В.

при секретарі:Височиній А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № LGXRRX06620358 від 25.03.2007 року у розмірі 29840,43 грн., а також судовий збір у розмірі 298,40 грн., посилаючись на те, що 25.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № LGXRRX06620358, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 1245,58 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.03.2009 р. Але відповідач зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, надала суду заяву, у якій позов підтримала, просила справу слухати у її відсутність, проти постановлення заочного рішення не заперечувала, про що надала заяву.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Суд ухвалив справу слухати заочно.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № LGXRRX06620358, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1245,58 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.03.2009 р., був визначений розмір щомісячного платежу

Факт укладення такого договору між сторонами підтверджено заявою позичальника про видачу кредиту. в заяві зазначено, що позичальник згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), і що сукупність даних документів складає кредитний договір між позичальником і банком-кредитором.

На момент розгляду справи кредитний договір є діючим, сторони його не розірвали.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо договору кредитування, які регулюються нормами, укладених між сторонами договору кредиту і цивільним законодавством.

За змінами, внесеними до Статуту банкової установи - кредитора, з 17.07.2009 р. змінено його назву на ПАТ КБ „ПриватБанк. Той факт, що ПАТ КБ „ПриватБанк є належним позивачем, відповідачем не оспорювався.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір, згідно ст. 1055 ЦК України, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Під час розгляду справи судом встановлено факт укладання між сторонами договору кредиту з додержанням письмової форми.

Згідно ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються у відповідності з типовими умовами договорів певного виду, оприлюдненими у встановленому порядку.

Згідно ст. 634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені одною стороною в формулярах чи інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; інша сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статті 638, 639 ЦК України встановлюють, що якщо сторони досягли домовленості і уклали договір, в якому передбачені певні зобовязання, то вони мають виконуватись і вважатись такими, що момент домовленості настав.

Згідно ч.1ст.631 ЦК України - строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки у відповідності з договором. Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України - збіг строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобовязання не допускається. Відповідач невиконанням зобовязання порушили майнові права позивача, і ці права підлягають судовому захисту.

Згідно ст. 615 ЦК України - не припустима одностороння відмова від зобовязання.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені умовами договору або законом.

Відповідно до ст. 1048, ч.1 ст. 1054 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на умовах договору.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, котре боржник зобовязаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється в процентах від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, яка обчислюється в процентах від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються (ч.2). Кредитор не має права на неустойку у випадку, якщо боржник не відповідає за порушення зобовязання (ст. 617 ЦК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України - особа, що порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, невиконання зобовязань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 616 ЦК України якщо порушення зобовязання виникло з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків і неустойки, стягуваних з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків і неустойки, стягуваних з боржника, якщо кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, спричинених порушенням зобовязання, або не вжив заходів до їх зменшення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, і при наявності інших обставин, що мають суттєве значення.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - положення ч. 3 ст. 511 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу; проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність з розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

З аналізу даних норм закону, умов договору, і наданих доказів, суд дійшов таких висновків:

Відповідачем не оспорено того факту, що договір кредиту був підписаний ним, що він погодився на запропоновані умови кредитування і наслідки невиконання своїх зобовязань, в тому числі право кредитора нараховувати пеню, штраф.

Згода позичальника на запропоновані банком умови надання кредиту підтверджена підписом позичальника у кредитному договорі (заяві - анкеті).

Відповідач суму, передбачену договором, отримав, тобто позивач умови договору з свого боку виконав.

Позичальник умови договору порушив, зобовязання по поверненню кредиту не виконав, порушив строки повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом.

Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача виконання зобовязань за договором кредиту, в тому числі має право вимагати стягнення всієї суми кредиту і відсотків за користування кредитом, нарахованих на умовах договору, а також комісії (винагороди за обслуговування кредиту), передбаченої умовами договору.

Згідно наданого розрахунку, який відповідачем не оспорено, факт існування заборгованості станом на 20.09.2013 рік у розмірі:

- по тілу кредиту 1048,51 грн.;

- по відсоткам за користування кредитом 10 272,94 грн.;

- по комісії за користування кредитом 471,16 грн.

- пеня 16 150,66 грн.

- штраф - (фіксована частина) -500 грн;

- штраф ( процентна складова)-1397,16 грн.

За умовами п. 5.3 Умов кредитування передбачено разове стягнення штрафу у разі прострочення зобовязання більше 30 днів. Згідно п. 5.3. Умов сума штрафу складається з фіксованої частини 500 грн. і відсоткової частини у розмірі 5 % від загальної суми заборгованості.

Підстав для зменшення даних сум нема, нарахування процентів та комісії мало місце за умовами договору кредиту.

Щодо пені, то суд вважає, що згідно п. 5.1. Умов при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов, Банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Таким чином, станом на 20.09.2013 рік розмір пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором становить 16 150,66 грн.

Разом з тим, враховуючи розмір невиконаного відповідачем грошового зобовязання, суд вважає, що нарахована позивачем пеня є надмірно високою і такою, що значно перевищує розмір завданих збитків, що згідно ч. 3 ст. 550 ЦК України дає суду підстави для зменшення розміру неустойки .

Суд також враховує наступне:

кредитор тривалий час не реагував на допущене боржником прострочення у виконанні грошових зобовязань за договором кредиту, і маючи право і всі підстави для вжиття заходів по захисту своїх прав шляхом направлення вимоги боржнику, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, тощо, своїми правами не скористався , допустивши збільшення збитків і розмір прострочення.. А дана обставина є підставою для зменшення розміру неустойки згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України.

Тому, враховуючи розмір кредиту, строки невиконання грошових зобовязань позичальником, конкретні умови , що сприяли збільшенню збитків, а також враховуючи принцип справедливості і розумності, співмірності відповідальності допущеному порушенню, суд згідно ч. 2 ст. 616 і ч. 3 ст. 551 ЦК України вважає можливим зменшити розмір нарахованої пені до 1048,51 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за кредитним договором: заборгованість по тілу кредиту 1048,51 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 10272,94 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 471,16 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 1048,51 грн., а також штрафи: 500,00 грн. - фіксована частина та 589,63 грн. - процентна складова, а всього 14 738,28 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Також стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1% від суми задоволених позовних вимог, тобто 147, 38 грн.

На підставі ст. 526 ЦК України, керуючись ст.88 213, 214, ст. 218, ст. 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 14 738,28 грн. ( р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299), а також судові витрати 147,38 грн. (р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299).

В іншій частині позову відмовити за необгрунтованістю

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення викладено 02.12.2013 року.

Суддя:/підпис/ОСОБА_3

Згідно оригіналу. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 434/8006/13-ц, провадження № 2/434/4235/2013

Суддя: