Рішення № 36048054, 11.12.2013, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1941/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Беламут П.М., при секретарі Попович Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 26.07.2005 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено кредитний договір № MKIWGK00000021, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 26308,00 (двадцять шість тисяч триста вісім) доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2025 року. В забезпечення повернення кредиту 26.07.2005 року між відповідачем та позивачем було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 40,50 кв.м., що знаходиться за адресою Закарпатська область, Іршавський район, с. Дунковиця, 185, та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. В порушення умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 11.07.2013 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року складає 27103,53 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.07.2013 року складає 216557,20 гривень та складається з наступного : 19316,11 доларів США заборгованість за кредитом; 4578,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 910,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2297,77 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року в розмірі 216557,20 гривень /двісті шістнадцять тисяч пятсот пятдесят сім гривень 20 коп./ звернути стягнення на будинок загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 40,50 кв.м., який розташований за адресою Іршавський район, с. Дунковиця, буд. 185, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року/ ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за ціною предмета іпотеки не нижчою за ринкову ціну на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії продажу предмета іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою Іршавський район, с. Дунковиця, буд. 185, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, стягнути з відповідача судові витрати.

Судове засідання проведено у відсутність представника позивача відповідно до ст.169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тому зі згоди позивача відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2005 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено кредитний договір № MKIWGK00000021, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді невідновлюваної лінії у розмірі 26308,00 (двадцять шість тисяч триста вісім) доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2025 року. В забезпечення повернення кредиту 27.07.2005 року між відповідачем ОСОБА_1 - Іпотекодавцем та ЗАТ КБ «ПриватБанк» - Іпотекодержателем було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач взяв на себе зобовязання відповідати перед позивачем нерухомим майном, а саме житловим будинком з надвірними спорудами загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 40,50 кв.м., що знаходиться за адресою Закарпатська область, Іршавський район, с. Дунковиця, буд. № 185. Даний житловий будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.07.2005 року / а.с. 39-40/. У порушення умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 11.07.2013 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року складає 27103,53 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.07.2013 року складає 216557,20 гривень та складається з наступного : 19316,11 доларів США заборгованість за кредитом; 4578,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 910,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2297,77 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, що стверджується належними доказами по справі кредитним договором № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року /а.с. 25-28/, анкета-заява / а.с. 29-30/, заявою на видачу готівки № 2 / а.с. 31/, договором іпотеки від 27.07.2005 року / а.с. 33-38/.

Відповідно до ч .2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 18.3 договору іпотеки від 27.07.2005 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобовязань на момент розірвання.

Відповідно до п. 18.4 договору іпотеки від 27.07.2005 року у разі звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, комісії та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, витрати по реєстрації предмету іпотеки, а також витрати, понесені у звязку з предявленням вимоги.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд визначає : загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 216557,20 гривень ( двісті шістнадцять тисяч пятсот пятдесят сім гривень 20 коп.), а також відповідно до укладеного договору іпотеки від 27.07.2005 року забезпечено виконання зобовязань за даним кредитним договором передачею в іпотеку нерухомого майна, а саме житлового будинку № 185 в с. Дунковиця, Іршавського району, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині звернення стягнення на даний житловий будинок з надвірними спорудами в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Стосовно позовної вимоги про виселення відповідача ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/ або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою : Закарпатська область, Іршавський район, с. Дунковиця, № 185 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України , до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції, та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги з наступних підстав :

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України « Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на

письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов : якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуючи те, що в матеріалах справи є повідомлення №30.1.0.0/2-915 від 01.06.2013 року надіслане відповідачу по справі ОСОБА_1 / а.с. 19/ про добровільне вивільнення займаного приміщення, а саме житлового будинку, розташованого за адресою с. Дунковиця, № 185, однак суду не надано доказів про проживання чи реєстрацію в даному будинку інших осіб, згідно довідки, виданої виконкомом Арданівської сільської ради № 1104 від 05.09.2013 року відповідач ОСОБА_1 має слідуючий склад сімї : жінка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачем не надано доказів про надіслання письмової вимоги про добровільне звільнення займаного приміщення іншим особам, які проживають в даному будинку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги щодо виселення відповідача ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку в с. Дунковиця, 185, Іршавського району Закарпатської області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України та ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, ст. 9 Житлового кодексу України, ст.ст. 6, 7, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKIWGK00000021 від 26.07.2005 року в розмірі 216557,20 гривень /двісті шістнадцять тисяч пятсот пятдесят сім гривень 20 коп./ та складається з наступного : 19316,11 доларів США заборгованість за кредитом; 4578,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 910,80 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 2297,77 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, звернути стягнення на будинок загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 40,50 кв.м., який розташований за адресою Іршавський район, с. Дунковиця, буд. 185, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 27.07.2005 року/ ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за ціною предмета іпотеки не нижчою за ринкову ціну на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії продажу предмета іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в повернення витрат по оплаті судового збору в сумі 2165,57 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на дане рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : П. М. Беламут