Рішення № 36046878, 13.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14911/13 13.12.13

За позовомДочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп"простягнення заборгованості та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп"доДочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж"простягнення заборгованості.

Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Олійник І.В., за довіреністю,від відповідача за первісним позовом:Щербина О.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" про стягнення 684.257,10 грн. основного боргу та 5.005,39 грн. 3% річних внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду № 0-50 від 30.07.2010 та судовий збір у сумі 13.787,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" (згідно зміни назви - відповідач у даній справі) договору підряду № 0-50 від 30.07.2010, останній не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути вказану заборгованість та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі № 910/14911/13 та призначено до розгляду на 27.08.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач 30.09.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав відзив на позов б/н від 26.09.2013, в якому зазначив, що позивачем, всупереч п. 2.6. договору № 0-50 від 30.07.2010 не надано відповідачу сертифікати, технічні паспорти та інші документи, які підтверджують якість придбаних матеріалів за весь період виконаних робіт; не надано копії документів про призначення відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, підписки виконавця робіт (виконроба), актів на приховані будівельно-монтажні роботи та актів про прийняття відповідальних конструкцій, документів, що свідчать про відповідність матеріалів, конструкцій і виробів, які використані під час виконання будівельно-монтажних робіт, журналів: виконаних, зварювальних, виконання антикорозійних робіт, журналу антикорозійного захисту зварних з'єднань. Разом з цим відповідач у даному відзиві на позов указав на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт повинні бути підписані замовником, підрядником та субпідрядником. Таким чином відповідач дійшов висновку, що фактично замовник (ВАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО") прийняв роботи на суму 1.724.604,36 грн., в свою чергу відповідач сплатив позивачу 2.051.999,86 грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, у позивача перед ним утворилась заборгованість у розмірі 327.395,50 грн. (різниця між прийнятими роботами та сплаченою сумою). Враховуючи викладене відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 30.09.2013 відповідачем було подано зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.10.2013 зустрічну позовну заяву було повернуто.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" 08.10.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було повторно подано зустрічний позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" просить стягнути з Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" кошти в розмірі 327.395,50 грн. та 6.547,91 грн. судового збору.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом, всупереч п. 2.6. договору № 0-50 від 30.07.2010 не надано позивачу за зустрічним позовом сертифікати, технічні паспорти та інші документи, які підтверджують якість придбаних матеріалів за весь період виконаних робіт; не надано копії документів про призначення відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, підписки виконавця робіт (виконроба), актів на приховані будівельно-монтажні роботи та актів про прийняття відповідальних конструкцій, документів, що свідчать про відповідність матеріалів, конструкцій і виробів, які використані під час виконання будівельно-монтажних робіт, журналів: виконаних, зварювальних, виконання антикорозійних робіт, журналу антикорозійного захисту зварних з'єднань. Разом з цим позивач за зустрічним позовом указав на те, що акти приймання виконаних підрядних робіт повинні бути підписані замовником, підрядником та субпідрядником. Таким чином позивач за зустрічним позовом дійшов висновку, що фактично замовник (ВАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО") прийняв роботи на суму 1.724.604,36 грн., в свою чергу позивач за зустрічним позовом сплатив відповідачу за зустрічним позовом 2.051.999,86 грн., у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача перед ним утворилась заборгованість у розмірі 327.395,50 грн. (різниця між прийнятими роботами та сплаченою сумою).

Відповідачем за первісним позовом 08.10.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подано суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву б/н від 08.10.2013, в яких останнім зазначено, що позивачем за первісним позовом, всупереч п. 1.17. Державних будівельних норм України "Організація будівельного виробництва" (ДБН А.3.1-5-2009), не було надано відповідачу у справі також: загального журналу робіт за формою згідно з додатком В, спеціальних журналів з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формою, зразки яких наведені в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4. Надані позивачем за первісним позовом документи (довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт) не є на думку відповідача за первісним позовом первинними документами, які б підтверджували належним чином фактичне здійснення господарської операції (фактичну передачу та прийняття робіт) у відповідних обсягах та не доводять виконання позивачем умов договору № 0-50 від 30.07.2010. Разом з цим відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позивачем не надано суду актів на закриття прихованих робіт за формою, актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, актів індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання, виконавчої документації - комплекту робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником.

Позивач за первісним позовом 10.10.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав суду заперечення проти відзиву на позов № 380 від 04.10.2013, в якому зазначив, що складені і підписані обома представниками сторін акти виконаних робіт за договором № 0-50 від 30.07.2010 свідчать про те, що всі роботи за договором було виконано належним чином та прийнято без зауважень з боку відповідача за первісним позовом. Разом з цим позивачем за первісним позовом у запереченнях проти відзиву на позов зазначено, що п. 4.1. договору № 0-50 від 30.07.2010 передбачений порядок здавання-приймання виконаних робіт, який полягає саме у двосторонньому підписанні акта ф-2 кб і ф-3 кб виконаних робіт.

Ухвалою суду від 10.10.2013 було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" до Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" про стягнення грошових коштів в розмірі 327.395,50 грн. для спільного розгляду з первісним позовом Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" про стягнення заборгованості, та призначено розгляд справи на 29.10.2013.

Відповідачем за зустрічним позовом (позивач за первісним) 25.10.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано суду відзив на зустрічний позов № 404 від 22.10.2013, в якому зазначено, що твердження позивача за зустрічним позовом про часткове виконання робіт з боку відповідача за зустрічним позовом у зв'язку з ненаданням останнім сертифікатів технічних паспортів та інших документів, які підтверджують якість придбаних матеріалів за весь період виконання робіт є хибним, оскільки складені та підписані обома сторонами акти виконаних робіт за умовами договору свідчать про те, що всі роботи були виконані належним чином та прийняті позивачем за зустрічним позовом без зауважень. Разом з цим відповідачем за зустрічним позовом вкотре зауважено, що умовами спірного договору передбачено саме двостороннє підписання актів виконаних робіт.

У судовому засіданні 29.10.2013 було оголошено перерву до 07.11.2013.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

Відповідач за первісним позовом 19.11.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву б/н від 18.11.2013, в яких зазначив, що акти, роботи за якими були прийняті, підписані замовником та відповідачем - оплачені.

У судовому засіданні 09.12.2013 було оголошено перерву до 13.12.2013.

У судовому засіданні 13.12.2013 представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, первісний позов просив задовольнити, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити, зустрічний позов - задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.12.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються сторони у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 30.07.2010 між Дочірнім підприємством "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (далі - позивач за первісним позовом, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" (далі - відповідач за первісним позовом, замовник) було укладено договір підряду № 0-50 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався на свій ризик, з використанням власного інструменту, пристосувань, машин, механізмів і витратних матеріалів, виконати будівельно-монтажні роботи з технічного переоснащення 2-х батарейних циклонних пиловловлювачів котла ст. № 7 Бурштинської ТЕС у відповідності з погодженою технічною і кошторисною документацією, у встановлений строк, що є невід'ємними частинами Договору, а відповідач за первісним позовом зобов'язався надати для монтажних робіт будівельний майданчик, прийняти змонтовані об'єкти і оплатити виконані роботи у відповідності до умов даного Договору.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4, 3.1 Договору види робіт, їх обсяги і вартість погоджується договірною ціною на основі проектно-кошторисної документації; загальна вартість робіт за цим Договором з урахуванням вартості обладнання та матеріалів складає - 2.220.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 370.000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 Договору відповідач за первісним позовом зобов'язався здійснювати щомісячно протягом десяти календарних днів проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідок (форма № 3 КБ), підписаних уповноваженими представниками сторін згідно з розділом 4 Договору; розрахунок за умовами Договору повинен здійснюватись шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника в національній валюті України.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що здавання-приймання виконаних робіт за Договором оформляється шляхом підписання двостороннього акта ф-2 кб і ф-3 кб виконаних робіт.

Сторонами було підписано ряд додаткових угод до Договору. Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 7 від 28.12.2012 до Договору п. 10.1 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.03.2013 включно, а в частині щодо розрахунків - до повного виконання зобов'язань Сторін. Додатковою угодою № 8 від 31.05.2013 до Договору на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" № 18 від 01.04.2013 слова по тексту Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп", погоджено використання для створення первинної документації свідоцтво № 200126791, разом з цим розділ 8 Договору викладено в новій редакції, змінивши банківські реквізити Товариства.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом було виконано роботи на загальну суму 2.736.257,26 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: №№ 1 - 2 за жовтень - листопад 2010 р., №№ 3 - 9 за січень - квітень, червень 2011 р, №№ 1-дод - 2-дод за березень - квітень 2012 р., №№ 1-дод.2 - 1-дод.3 за липень - серпень 2012 р., №№ 2-дод.5 - 3-дод.5 за вересень - жовтень 2012 р., № 1-дод.6 за грудень 2012 р., № 1-дод.7 за лютий 2013, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: за жовтень - листопад 2010 р., січень - квітень, червень 2011 р., березень - квітень, липень, серпень - жовтень, грудень 2012 р., лютий 2013 р., підписані обома сторонами без зауважень.

Відповідачем за первісним позовом оплата наданих послуг здійснена була лише частково в сумі 2.052.000,16 грн., що підтверджується наданими ним суду банківськими виписками по його особовому рахунку, відтак вказана сума коштів, сплачених за умовами спірного договору, з боку відповідача за первісним позовом не заперечується, таким чином в останнього перед позивачем за первісним позовом утворилась заборгованість по оплаті отриманих послуг загалом у сумі 684.257,10 грн.

Позивач за первісним позовом звертався до відповідача з претензією № 128 від 14.03.2013, відповідно до якої просив сплатити вказану суму боргу за виконані роботи відповідно до умов договору підряду № 0-50 від 30.07.2010, у відповідь на яку відповідач за первісним позовом листом № 306 від 03.04.2013 повідомив, що розрахується з підрядником (позивачем за первісним позовом), щойно буде проведений розрахунок між ним та ПАТ "Західенерго" (замовником за договором, укладеним між останнім та відповідачем за первісним позовом).

У зв'язку з наведеним, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 684.257,10 грн. в судовому порядку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом було виконано роботи на загальну суму 2.736.257,26 грн., що підтверджується вказаними вище актами приймання виконаних будівельних робіт і довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які підписано відповідачем за первісним позовом без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Однак відповідач за первісним позовом не здійснив оплату робіт в повному обсязі, зокрема, на суму 684.257,10 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати, згідно з умовами Договору, на підставі актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідок (форма № 3 КБ), підписаних уповноваженими представниками сторін, настав, оскільки останні були підписані обома сторонами, зокрема, відповідачем за первісним позовом: 08.11.2010, 30.11.2010, 26.01.2011, 31.01.2011, 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 29.04.2011, 16.06.2011, 30.06.2011, 30.03.2012, 26.04.2012, 28.04.2012, 31.07.2012, 31.08.2012, 28.09.2012, 31.10.2012, 29.12.2012, 28.02.2013, відтак кошти за виконані роботи, вказані у актах виконаних робіт та довідках, відповідно до умов Договору відповідач за первісним позовом зобов'язаний був сплачувати протягом десяти календарних днів з дня їх підписання, однак останнім станом на час розгляду справи в суді заборгованість за вказаними вище актами не сплачена, що свідчить про порушення виконання зобов'язання за Договором.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в сумі 684.257,10 грн.

Стосовно тверджень відповідача за первісним позовом про те, що роботи за акти ф-2 кб і ф-3 кб прийняті лише частково на суму 1.724.604,36 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.18. Державних будівельних норм України "Організація будівельного виробництва" (ДБН А.3.1-5-2009), зокрема, порядок передавання та прийняття закінчених робіт обумовлюється у договорі підряду. Як вбачається з умов п 4.1. укладеного між позивачем та відповідачем за первісним позовом договору № 0-50 від 30.07.2010, здавання-приймання виконаних робіт за цим Договором оформляється шляхом підписання двостороннього акта ф-2 кб і ф-3 кб виконаних робіт. Відтак твердження відповідача за первісним позовом в цій частині є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і нормам чинного законодавства. Разом з цим посилання відповідача на те, що позивачем за первісним позовом не було надано сертифікати, технічні паспорти та інші документи, які підтверджують якість придбаних матеріалів за весь період виконаних робіт; не надано копії документів про призначення відповідальних осіб за виконання будівельних робіт, підписки виконавця робіт (виконроба), актів на приховані будівельно-монтажні роботи та актів про прийняття відповідальних конструкцій, документів, що свідчать про відповідність матеріалів, конструкцій і виробів, які використані під час виконання будівельно-монтажних робіт, журналів: виконаних, зварювальних, виконання антикорозійних робіт, журналу антикорозійного захисту зварних з'єднань, актів на закриття прихованих робіт за формою, актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, актів індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання, виконавчої документації - комплекту робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником судом не приймаються, оскільки позивачем за умовами спірного договору виконано підрядні роботи, які відповідачем було прийнято без зауважень, про що свідчать підписані з боку останнього акти виконаних робіт. Таким чином у відповідача за первісним позовом, згідно умов Договору, виник обов'язок оплатити виконані позивачем роботи. Крім того наявність вказаних відповідачем за первісним позовом документів, позивачем за первісним позовом підтверджено наданням їх копій для долучення до матеріалів справи.

Також, судом установлено, що позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5.005,39 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 11.03.2013 по 10.06.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає, зокрема, в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 7.3 Договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасних розрахунків відповідач повинен сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, оскільки акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2013 р. підписані відповідачем за первісним позовом 28.02.2013, відтак строк оплати суми боргу за весь час прострочення в розмірі 684.257,10 грн. в силу приписів п. 3.5 Договору настав 10.03.2013.

Судом було перевірено розрахунок позивача за первісним позовом щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.03.2013 по 10.06.2013, останній визнається арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача за первісним позовом підлягають стягненню 5.005,39 грн.

Разом з цим на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги про стягнення різниці між прийнятими роботами та сплаченою сумою в розмірі 327.395,50 грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем за зустрічним позовом доведено належне виконання останнім умов договору № 0-50 від 30.07.2010 та прийняття позивачем за зустрічним позовом робіт на суму 2.736.257,26 грн., а у зв'язку з частковою оплатою виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт в сумі 2.052.000,16 грн., що самим позивачем за зустрічним позовом не оспорюється - наявну заборгованість в сумі 684.257,10 грн. Обставини, повідомлені позивачем за зустрічним позовом щодо неприйняття робіт за актами ф-2 кб і ф-3 кб замовником - не узгоджується з наведеними вище нормами чинного законодавства та умовами спірного договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявлені відповідачем за первісним позовом клопотання про витребування у позивача за первісним позовом додаткові докази від 08.10.2013 та від 19.11.2013 судом залишено без задоволення з огляду на їх необгрунтованість.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановлені обставини справи, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги, заявлені Дочірнім підприємством "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" підлягають задоволенню повністю. Водночас у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє, у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, офіс 2, код ЄДРПОУ 31089115) на користь Дочірнього підприємства "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (79017, Львівська обл., м. Львів, вул. О. Теліги, 21, код ЄДРПОУ 00114011) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 684.257 (шістсот вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 5.005 (п'ять тисяч п'ять) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 13.785 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 25 коп.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Повернути Дочірньому підприємству "Львівське монтажне управління" Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (79017, Львівська обл., м. Львів, вул. О. Теліги, 21, код ЄДРПОУ 00114011) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 2 (дві) грн. 25 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 2999 від 11.07.2013 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2013.

Суддя Дупляк О.М.