Рішення № 36046873, 16.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2013 р. Справа № 903/1164/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії Зінчука І.І., с.Вербка, Ковельський р-н, Волинська обл.

про визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Олексюк Т.І., довіреність №09-32/1039 від 15.08.2013р.;

від відповідача: Михальчук О.В., довіреність №3795 від 27.11.2013р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії Зінчука І.І. про визнання кредитором ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі кредиторських вимог 1349763,31 грн. та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу. Судовий збір в розмірі 1147 грн. просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії Зінчука І.І. - кредитного договору №73 від 13.11.2007р. з усіма змінами та доповненнями, рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі № 5/118-50 та виданого на підставі даного рішення наказу №5/118-1 від 27.10.2010р.. Також посилається на претензію №13/2772/6 від 31.10.2011р. про погашення відповідачем заборгованості в сумі 1349763,31 грн., з них 890159,79 грн. заборгованість про стягнення якої прийнято рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2010р., 9137,60 грн. - судові витрати згідно вказаного рішення, 450465,92 грн. - поточна заборгованість за кредитним договором, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.11.2013р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 27.11.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

В судовому засіданні 27.11.2013р. було оголошено перерву до 11.12.2013р. для надання сторонами витребуваних ухвалою суду від 08.11.2013р. доказів.

10.12.2013р. через канцелярію господарського суду від позивача поступили пояснення №13/1522/6, в яких зокрема зазначено, що заборгованість в сумі 1 349 763,31 грн. складається з:

- 890 159,79 грн. (з них 800 000 грн. - основна сума заборгованості, 81 020,46 грн. - сума заборгованості по процентах за період з 31.03.2010р. по 30.08.2010р., 3397,26 грн. - пеня по кредиту за період з 12.08.2010р. по 25.08.2010р., 2434,07 грн. - пеня по процентах за період з 05.05.2010р. по 25.08.2010р., 3308 грн. - плата за управління кредитом за період з 01.04.2010р. по 31.07.2010р.), щодо якої 11.10.2011р. прийняте рішення господарського суду Волинської області у справі №5/118-50;

- 9 137,60 грн. судових витрат, згідно рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі №5/118-1;

- 450 465,92 грн. за неналежне виконання умов кредитного договору (з них: 245 235,61 грн. - заборгованість зі сплати процентів, 8736 грн. - нарахованої комісії, 2526,46 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом, 48623,28 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 186,65 грн. - пеня за несвоєчасне повернення комісії, інфляція за час прострочення платежу по відсотках - 19217 грн., інфляція за час прострочення платежу по кредиту - 94 776,91 грн., інфляція за час прострочення платежу по комісії - 641 грн., 3% річних по кредиту - 23 942,47грн., 3% річних по відсотках - 6345,32 грн. та 3% річних по комісії - 235,22 грн.).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги до відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії Зінчука І.І. підтримала, просила останні задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково, зазначив що кредиторські вимоги будуть включені до проміжного ліквідаційного балансу, коли такий буде створений. Оскільки останній не створений, тому просить в частині, щодо включення кредиторських вимог в проміжний ліквідаційний баланс відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

встановив:

Згідно рішення господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі № 5/118-50 з відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202"(далі - Товариство) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ковель Волинської області"(далі - Банк) стягнуто 890159грн.79коп., в т.ч. 800000грн. заборгованості по кредиту, 81020грн.46коп. заборгованості по відсотках, 3397грн.26коп. пені по кредиту, 2434грн.07коп. пені по відсотках та 3308грн. плати за управління кредитом, а також 9137грн.60коп. судових витрат по справі.

27.10.2010р. господарського суду Волинської області було видано наказ №5/118-1 про примусове виконання рішення суду.

Згідно протоколу засідання загальних зборів ВАТ «Ковельське АТП 0202» №15 від 06.09.2011р. було прийнято рішення про припинення ВАТ «Ковельське АТП 0202» шляхом його ліквідації у добровільному порядку та встановлено строк для прийняття претензій кредиторів - 2 місяці з моменту опублікування інформації про ліквідацію Товариства в ЗМІ, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію(а.с.72).

16.09.2011р. у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» №190 було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ «Ковельське АТП 0202» пов'язаного з банкрутством юридичної особи, головою ліквідаційної комісії призначений Зінчук Іван Іванович.

07.11.2011р. Банк направив претензію №13/2772/6 від 31.10.2011р. до Товариства щодо погашення заборгованості у розмірі 1349763,31 грн. на адресу, яка зазначена в описі вкладення до цінного листа(а.с.60), а саме: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Ватутіна, 63. Даний лист було залишено відповідачем без відповіді.

Згідно ч.1, 7 ст.59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч.2, 3 ст.60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно ч.6 ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 3 ст.112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з претензією №13/2772/6 від 31.10.2011р. - 07.11.2011р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 07.11.2011р., а позов про захист своїх порушених прав направив до господарського суду Волинської області лише 06.11.2013р.(позовна заява вх. №01-32/1200/13), тобто через 2 роки з моменту такого звернення.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено встановлений приписами ст.112 ЦК України строк для звернення до суду у зв'язку з ухиленням ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора та з огляду на те, що передбачений цією нормою строк є присічним.

Згідно ч.8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем не складено проміжний ліквідаційний баланс, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні 11.12.2013р..

Також судом встановлено, що предметом позову даної справи є вимога про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу Товариства, однак не є предметом розгляду у даній справі вирішення питання, щодо погашення цих вимог. Вимоги в частині визнання грошових вимог не є самостійними грошовими вимогами, оскільки вони не містять ознак спору про право, їх можливе задоволення не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним, а отже і задоволенню ці вимоги - не підлягають.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.08.2013р. у справі №905/1212/13-г.

Згідно ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, пропущення позивачем строку звернення до суду, з урахуванням приписів законодавства, якими дані правовідносини регулюються, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

В позові публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії Зінчука І.І. про визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу - відмовити.

Повний текст рішення складено

16.12.13

Суддя А. С. Вороняк