Рішення № 36045281, 10.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" грудня 2013 р. Справа № 906/1694/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю секретаря Ковальчука Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко В.В. дов. від 28.08.2013;

від відповідача: Пасенко В.П. договір про надання правової допомоги від 22.11.2013, довіреність від 21.11.2013.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (м.Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянда" (м.Житомир)

про стягнення 1500000,00грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" пред`явлено позов №07/11-13 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянда" про стягнення 1500000,00грн, з яких: 1034636,00грн заборгованості, 421608,26грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 43755,74грн неустойки.

Одночасно позивачами подано заяву про забезпечення позову з додатками №07/11-13 від 14.11.2013 (вх. №57 від 14.11.2013) шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках відповідача, а також на нерухоме та рухоме майно Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянда" (12460, Житомирська область, Житомирський район, с. Троянов, вул. Войтицького, 22) в межах суми заборгованості 1500000,00грн, в том числі на: всі посіви кукурудзи НС-2012 які знаходяться на площах 386га за адресою: (Житомирська область, Житомирський район, с. Левків "Лавківська сільська рада").

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.11.2013 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" про забезпечення позову задоволено частково; з метою забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянда" про стягнення 1500000,00грн. накладено арешт на кошти, що належать Приватному сільськогосподарському підприємству "Троянда" та знаходяться на його банківських рахунках в межах суми позову 1500000,00грн.

26.11.2013 за вх. №18850 (вих. №1/26 від 26.11.2013) на адресу суду від відповідача надійшли: лист з додатками, в якому просить відкласти розгляд справи; письмові заперечення на позовну заяву (вих. №1/25 від 25.11.2013) та письмові пояснення щодо заяви позивача про забезпечення позову (вих. №3/25 від 25.11.2013).

02.12.2013 на адресу суду за вх. №19364 від ОСОБА_3 повернулась ухвала господарського суду Житомирської області від 18.11.2013 яка направлялась за адресою: АДРЕСА_1, з поштовою відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".

06.12.2013 на адресу суду за вх. №19727, №19726 від 06.12.2013 (вих. №19173, №19174 від 04.12.2013) від Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції надійшли супровідні листи з додатками, якими ДВС надсилає постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2013 для виконання та до відома, винесену на підставі Ухвали №906/1694/13 від 28.11.2013, що видав Господарський суд Житомирської області та постанову державного виконавця про арешт коштів на рахунках боржника від 04.12.2013 для виконання та до відома, винесену на підставі Ухвали №906/1694/13 від 28.11.2013, що видав Господарський суд Житомирської області.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2013 надав супровідний лист з додатками за вх. №19931/13 від 10.12.2013 (вих. №10/12 від 10.12.2013) яким на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2013 просить долучити документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2013 заперечив щодо нарахованих позивачем відсотків за користування чужими грошовими коштами з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" - продавець (позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Троянда" - покупець (відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №АА/13 (а.с.11 - 15), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передавати погодженими партіями товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного договору. Якість товару відповідає сертифікату якості або іншому обов'язковому документу, зазначеному у специфікації (накладної). Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про товар.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3.1.2 договору, покупець зобов'язаний сплатити ціну товару згідно п.4 (умови оплати товару) даного договору.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що ціна товару повинна бути повністю сплачена продавцю покупцем на наступних умовах: в) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то покупець оплачує продавцю товар відповідно до вказаного графіку.

Сторонами до договору №АА/13 від 22.02.2013 підписано:

1) специфікацію №1 від 22.02.2013 (а.с. 40), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 306000,00грн та встановлено графік оплати:

- до 20.03.2013 - 91800,00грн;

- до 20.07.2013 - 214200,00грн.

2) специфікацію №2 від 22.02.2013 (а.с. 41), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 462444,00грн та встановлено графік оплати до 01.08.2013.

3) специфікацію №3 від 22.02.2013 (а.с. 42), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 19152,00грн та встановлено графік оплати:

- до 20.03.2013 - 5745,60грн;

- до 20.07.2013 - 13406,40грн.

4) специфікацію №4 від 09.04.2013 (а.с. 43), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 26112,00грн та встановлено графік оплати:

- до 11.04.2013 - 7833,60грн;

- до 01.08.2013 - 18278,40грн.

5) специфікацію №5 від 22.04.2013 (а.с. 44), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 207264,00грн та встановлено графік оплати:

- до 30.04.2013 - 62179,20грн;

- до 25.07.2013 - 145084,80грн.

6) специфікацію №6 від 22.04.2013 (а.с. 45), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 58272,00грн та встановлено графік оплати:

- до 30.04.2013 - 17481,60грн;

- до 01.08.2013 - 40790,40грн.

7) специфікацію №8 від 10.06.2013 (а.с. 46), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 16368,00грн та встановлено графік оплати до 01.08.2013.

8) специфікацію №9 від 21.06.2013 (а.с. 47), відповідно до якої визначено загальну ціну товару по специфікації в розмірі 9024,00грн та встановлено графік оплати:

- до 23.08.2013 - 2707,20грн;

- до 01.10.2013 - 6316,80грн.

Відповідно п. 7.4. договору документами, що підтверджують кількість і асортимент товару є видаткові накладні. Дата, яка міститься у видатковій накладній, є датою прийняття покупцем відповідної партії товару.

На виконання умов договору №АА/13 від 22.02.2013р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1104636,00грн, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 16-32).

Відповідач взяті на себе зобов'язання до договору №АА/13 від 22.02.2013 виконав частково, оплативши згідно платіжних доручень №1295 від 22.02.2013 та №1378 від 09.04.2013 (а.с. 48,49) 70000,00грн.

Таким чином, по договору №АА/13 від 22.02.2013 залишилась непогашеною заборгованість в розмірі 1034636,00грн.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

При цьому, чинне законодавство не встановлює порядку, способу та механізму нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.4.3 вищевказаного договору сторони погодили, що з дня, коли товар повинен бути оплачений, продавець має право вимагати від покупця, а покупець повинен сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами, до дня повної оплати товару, понад неустойки і збитків (ст. 536, п.2 ст.625 ЦК України та п.3 ст.692 ЦК України)

Згідно п. 4.4 вищезазначеного договору, відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються в наступному розмірі:

а) 0,1% від несплаченої ціни товару за кожною специфікацією (у разі її відсутності по кожній видаткової накладної) за кожен календарний день протягом 30 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений покупцем;

б) 0,5% від несплаченої ціни товару специфікацією (у разі її відсутності по кожній видаткової накладної) за кожен календарний день протягом 60 календарних днів з дати закінчення 30 календарних днів, вказаних в п. "а" п.4.4 даного договору;

в) 3% від несплаченої ціни товару за специфікацією (у разі її відсутності по кожній видаткової накладної) за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення 60 календарних днів, вказаних в п. "б" п.4.4 цього договору.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 50-52) сума процентів за користування коштами складає 1044837,92грн, зокрема нарахованих:

1) по специфікації №1:

- на заборгованість в сумі 21800,00грн, з розрахунку: за період з 20.03.2013 по 18.04.2013- 654,00грн, за період з 19.04.2013 по 17.06.2013 - 6540,00грн, за період з 18.06.2013 по 07.11.2013 - 97446,00грн;

- на заборгованість в сумі 214200,00грн, з розрахунку: за період з 20.07.2013 по 18.08.2013 - 6426,00грн, за період з 19.08.2013 по 17.10.2013 - 64260,00грн, за період з 18.10.2013 по 07.11.2013 - 128520,00грн;

2) по специфікації №2:

- на заборгованість в сумі 462444,00грн, з розрахунку: за період з 01.08.2013 по 30.08.2013 - 13873,32грн, за період з 31.08.2013 по 29.10.2013 - 138733,20грн, за період з 30.10.2013 по 07.11.2013 - 110986,56грн;

3) по специфікації №3:

- на заборгованість в сумі 5745,60грн, з розрахунку: за період з 20.03.2013 по 18.04.2013- 172,36грн, за період з 19.04.2013 по 17.06.2013 - 1723,68грн, за період з 18.06.2013 по 07.11.2013 - 25682,83грн;

- на заборгованість в сумі 13406,40грн, з розрахунку: за період з 20.07.2013 по 18.08.2013 - 402,19грн, за період з 19.08.2013 по 17.10.2013 - 4021,92грн, за період з 18.10.2013 по 07.11.2013 - 8043,84грн;

4) по специфікації №4:

- на заборгованість в сумі 7833,60грн, з розрахунку: за період з 11.04.2013 по 10.05.2013 - 235,00грн, за період з 11.05.2013 по 09.07.2013 - 2350,08грн, за період з 10.07.2013 по 07.11.2013 - 26555,90грн;

- на заборгованість в сумі 18278,40грн, з розрахунку: за період з 01.08.2013 по 30.08.2013 - 548,35грн, за період з 31.08.2013 по 29.10.2013 - 5483,52грн, за період з 30.10.2013 по 07.11.2013 - 4386,81грн;

5) по специфікації №5:

- на заборгованість в сумі 62179,20грн, з розрахунку: за період з 30.04.2013 по 29.05.2013 - 1865,37грн, за період з 30.05.2013 по 28.07.2013 - 18653,76грн, за період з 29.07.2013 по 07.11.2013 - 175345,34грн;

- на заборгованість в сумі 145084,80грн, з розрахунку: за період з 25.07.2013 по 23.08.2013 - 4352,54грн, за період з 24.08.2013 по 22.10.2013 - 43525,44грн, за період з 23.10.2013 по 07.11.2013 - 65288,16грн;

6) по специфікації №6:

- на заборгованість в сумі 17481,60грн, з розрахунку: за період з 30.04.2013 по 29.05.2013 - 524,44грн, за період з 30.05.2013 по 28.07.2013 - 5244,48грн, за період з 29.07.2013 по 07.11.2013 - 49298,11грн;

- на заборгованість в сумі 40790,40грн, з розрахунку: за період з 01.08.2013 по 30.08.2013 - 1223,71грн, за період з 31.08.2013 по 29.10.2013 - 12237,12грн, за період з 30.10.2013 по 07.11.2013 - 9789,69грн;

7) по специфікації №8:

- на заборгованість в сумі 16368,00грн, з розрахунку: за період з 01.08.2013 по 30.08.2013 - 491,04грн, за період з 31.08.2013 по 29.10.2013 - 4910,40грн, за період з 30.10.2013 по 07.11.2013 - 3928,32грн;

8) по специфікації №9:

- на заборгованість в сумі 2707,20грн, з розрахунку: за період з 23.08.2013 по 22.09.2013 - 81,21грн, за період з 23.09.2013 по 07.11.2013 - 622,65грн;

- на заборгованість в сумі 6316,80грн, з розрахунку: за період з 01.10.2013 по 30.10.2013- 198,50грн; за період з 31.10.2013 по 07.11.2013 - 221,08грн.

Разом з тим, позивач, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, просить стягнути з відповідача лише 424608,26грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Щодо доводів відповідача (заперечення на позовну заяву (а.с. 62, 63), що за своєю природою, відсотки за користування чужими коштами, визначені у п.4.4 договору купівлі-продажу №АА/13 від 22.02.2013 підпадають під визначення неустойки, а саме пені, господарський суд зазначає наступне.

Вищий господарський суд в листі №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказав, що пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом.

До того ж п. 4.4 вищевказаного договору сторонами в судовому порядку недійсним не визнавався, відповідачем у даній справі зустрічний позов не подано.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду від 08.10.2013р. по справі №904/3691/13.

Таким чином, суд вважає заявлену суму процентів за користування коштами у розмірі 424608,26грн обґрунтованою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 8.4.1 вищевказаного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язку, передбаченого п. 3.1.2 даного договору, покупець сплачує продавцю неустойку, понад збитків, у розмірі 0,5% від загальної ціни товару (тобто ціни товару за всіма видатковими накладними, підписаних сторонами або їх представниками, - сума зобов'язання незалежно від ступеня виконання) за кожен день незалежно від провини (п.4 ст.231 ГК України). Нарахування неустойки припиняється через один рік від дати, коли зобов'язання по оплаті товару повинно було бути виконано покупцем (п.2 ст.258 ЦК України).

Як вбачається з розрахунку (а.с. 50-52), в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів за отриманий товар, виходячи з п. 8.4.1 договору, із врахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України нарахування неустойки (пені) здійснено позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заявлено до стягнення з відповідача в розмірі 43755,74грн за період з 20.03.2013 по 07.11.2013.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 62, 63) суд відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1500000,00грн, з яких: 1034636,00грн заборгованості, 421608,26грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 43755,74грн неустойки.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянда", 12460, Житомирський район, с.Троянів, вул. Войтицького, 22, ідентифікаційний код 32576986 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", 02002, м.Київ, вул. М.Раскової, 23, офіс 1021 ідентифікаційний код 36862239 - 1034636,00грн заборгованості, 421608,26грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 43755,74грн неустойки, 30000,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.12.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи.