Рішення № 36044952, 11.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15004/13-ц

пр. № 2/759/5879/13

11 грудня 2013 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача Свідерської Г.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування шкоди в розмірі 1 368 грн. та судові витрати по справі, посилаючись на те, що 21.09.2012 року Державною фінансовою інспекцією України виставлена вимога про усунення порушень, а саме: відшкодування за рахунок винних осіб шкоду заподіяну Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, яка є правонаступником Державного інноваційного фонду, внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості з комітету України з питань гідрометеорології в сумі 980 000 грн. 27.12.1999року між Київським обласним відділенням Державного інноваційного фонду України в особі Плетеня В.І. та Комітетом України з питань гідрометеорології, в особі голови комітету Громового В.О. була укладена угода № 01 щодо надання коштів з наступним їх поверненням на виконання інноваційного проекту «Модернізація програмно-технічного комплексу Головного інформаційно-обчислювального центру Гідрометкому», тому на рахунок Комітету України перераховані кошти в розмірі 980 000 грн. Відповідачка ОСОБА_2 в період з 01.08.2000р. по 22.11.2001р. працювала головою Київського міського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, яку Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 107 перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Відділенням в порушення ст. 16 ЦК України, ст. 216 ГК України в межах терміну позовної давності не було вжито заходів по стягненню заборгованості з боржника, чим завдано збитків державі в розмірі 980 000 грн., оскільки кошти надані для реалізації проекту є державним фінансуванням і повинні бути поверненні в обов'язковому порядку. Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 р. № 100, якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Тому просить стягнути з відповідачки на користь позивача завдану шкоду в межах середньої заробітної плати в розмірі 1368грн.

Відповідачка проти позову заперечує, посилаючись на те, що вона працювала головою Київського обласного відділення Української державної інноваційної компанії з 01.08.2000р. по 22.11.2001р. В той час, коли вона ще не працювала в даній організації, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 1321-р від 30.11.1999р. між Київським обласним відділенням Державного інноваційного фонду України та Комітетом України з питань гідрометеорології було укладено угоду № 01 від 27.12.199 року щодо надання коштів на виконання проекту «Модернізація програмно-технічного комплексу Головного інформаційно-обчислювального центру Гідрометкому». Даною угодою не передбачені конкретні строки повернення грошових коштів, тим більше повернення коштів у період, коли працювала відповідачка на займаній посаді. В угоді передбачено тільки строк закінчення виконання проекту - 27.12.2000 р. Також зазначає, що до кола її обов'язків не входила претензійно-позовна робота та в період роботи відповідачки не наставав строк повернення грошей.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом №66 від 1 серпня 2000року ОСОБА_2 було призначено на посаду голови Київського обласного відділення Української державної інноваційної компанії з 1 серпня 2000року./а.с.6/

Наказом в.о. голови правління Скотар М.Я. Української державної інноваційної компанії №317 від 21 листопада 2001року ОСОБА_2 звільнено з посади голови Київського обласного регіонального відділення Української державної інноваційної компанії 22 листопада 2001року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України)./а.с.7/

Постановою Кабінету Міністрів України №1007 від 8.08.2007р. Українську державну інноваційну компанію перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредиту установу.

Актом №06-21/59 від 8.08.2012р. Державної фінансової інспекції України ревізії фінансово-господарської діяльності Державної інноваційної фінансово-кредитної установи за період з 1.09.2009р. по 31.03.2012р. встановлено, що 27.12.1999року між Київським обласним відділенням Державного інноваційного фонду України в особі Плетеня В.І. та Комітетом України з питань гідрометеорології, в особі голови комітету Громового В.О. був укладений інноваційний договір № 01 щодо надання коштів з наступним їх поверненням на виконання інноваційного проекту «Модернізація програмно-технічного комплексу Головного інформаційно-обчислювального центру Гідрометкому», тому на рахунок Комітету України перераховані кошти в розмірі 980 000 грн.

Згідно п.2.1. договору від 27.12.1999р. строки виконання проекту початок 27.12.1999р., закінчення 27.12.2000року. Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору від 27.12.1999р. №01 позичальник (комітет Комітет України з питань гідрометеорології) зобов'язався виконати проект згідно з календарним планом робіт та зобов'язується використовувати кошти позикодавця (Державний інноваційний фонд України) згідно з календарним планом та зобов'язується використовувати кошти позикодавця виключно на виконання проекту відповідно до його календарного плану та кошторису витрат і несе повну відповідальність за цільове використання наданих коштів. Згідно з п.4.1 договору від 27.12.1999р. №01 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією угодою сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Ревізією встановлено, що кошти в сумі 980000грн. були перераховані позикодавцем згідно платіжного доручення від 28.12.1999року №331 Головному Управлінню Державного казначейства для фінансування вказаного проекту. По даних бухгалтерського обліку КРВ ДІФКУ станом на 31.03.2012р. обліковується дебіторська заборгованість Комітету в сумі 980000грн. /а.с.11/

Згідно ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно ч.2 ст.130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ч.3 ст.130 КЗпП України за наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ч.4 ст.130 КЗпП України на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Відповідно п.6.4 Положення про Київське міське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії Голова відділення компанії: - в межах повноважень, наданих правлінням Компанії, розпоряджається майном і грошовими коштами, що належать Відділенню, забезпечує їх законне і раціональне використання;…згідно доручення представляє інтереси Компанії в органах місцевої влади та управління, підприємствах, організаціях, установах, незалежно від форм власності, в тому числі в судах загальної юрисдикції, арбітражних та третейських судах./а.с.33/

У зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що претензійно-позовна робота не входила до кола її обов'язків. Положенням про відділення передбачено, що саме Голова відділення компанії відповідає як керівник за законне і раціональне використання майна і грошових коштів відділення, а також представляє інтереси в судах.

Суд не приймає до уваги і посилання відповідачки на те, що на час укладення інноваційного договору від 27.12.1999р. №01 вона ще не працювала у Київському міському регіональному відділенні Української державної інноваційної компанії, що в Угоді передбачено тільки строк закінчення виконавчого проекту 27.12.2000р. і на ч.4 ст.130 КЗпП України за наступних підстав.

Нормами ч.4 ст.130 КЗпП України передбачено, що на працівника не покладається відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані прибутки.

Як вбачається із акту ревізії від 8.08.2012р. та Угоди №1 від 27.12.1999р. щодо надання коштів на виконання проекту «Модернізації програмно-технічного комплексу Головного інформаційно-обчислювального Центру Гідро меткому» позивач був позикодавцем в особі голови комітету Громового В.О. за інноваційним договором №1 від 27.12.1999р./а.с.19-28/, кошти мали бути використані виключно на виконання проекту з модернізації програмно-обчислювального комплексу Головного інформаційно-обчислювального центру Гідрометкому, а не на розвиток Державного інноваційного фонду України, а тому вважати, що перераховані кошти в розмірі 980000грн. відносяться до категорії нормально-виробничого господарського риску підстав немає.

У зв'язку з дебіторською заборгованістю в сумі 980000тис.грн. відповідачка як керівник Київського відділення Української державної інноваційної компанії після закінчення строку виконавчого проекту, т.б. з 27.12.2000р., відповідно до своїх трудових обов'язків зобов'язана була вжити заходів щодо повернення зазначених коштів на рахунок позивача.

Як встановлено в судовому засіданні дані заходи не були вжиті, що призвело до завдання шкоди позивачу в розмірі 980000грн. (дев'ятсот вісімдесят тисяч грн.).

21.09.2012 року Державною фінансовою інспекцією України виставлена вимога про усунення порушень, а саме: відшкодування за рахунок винних осіб шкоду заподіяну Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, яка є правонаступником Державного інноваційного фонду, внаслідок не проведення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості і саме з цього часу у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом згідно вимог ч.3 ст.233 КЗпП України./а.с.8-9/

Крім того, судом встановлено, що позивачем державною інноваційною фінансово-кредитною установою відповідачці ОСОБА_2 12.11.2012р.направлялася претензія на суму 1368грн. в рахунок відкшодування завданої шкоди.

Згідно ч.4 ст.130 КЗпП України працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідачка добровільно не відшкодувала завдану шкоду.

Згідно ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає доведеним завдання шкоди в розмірі 980000грн. (дев'ятсот вісімдесят тисяч грн.) позивачу по справі та обґрунтованими вимоги до відповідачки ОСОБА_2 щодо відшкодування їх в розмірі середньої місячної заробітної плати відповідачки, яка згідно довідки Державної інноваційної фінансово-кредитної установи складає 1368грн.

У зв'язку з чим суд стягує з ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди 1368грн. (одна тисяча триста шістдесят вісім грн.)

Крім того, суд, керуючись ст.88 ЦПК України стягує з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по справі сплачений судовий збір 229грн.40коп. (двісті двадцять дев'ять грн.40коп.)

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст.130, 233 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., ід.н. НОМЕР_1 на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (код ЕДРПОУ 00041467 р/р 265030031061 у АТ (пул).Український банк реконструкції та розвитку, МФО 380883) в рахунок відшкодування шкоди 1368грн. (одна тисяча триста шістдесят вісім грн.) та судові витрати по справі сплачений судовий збір 229грн.40коп. (двісті двадцять дев'ять грн.40коп.) а всього 1597грн.40коп.(одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім грн.40коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя