Ухвала суду № 36043629, 16.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1400/13-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А.М. Провадження № 22-ц/780/5435/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 26 16.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до умов кредитного договору № 002-09014-220207 від 22.02.2007 року відповідачу було надано кредит в сумі 989 грн. на придбання певного майна зі сплатою процентів, виходячи зі ставки 12% в рік.

Проте, станом на 24.05.2013 року відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 1190,26 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по вищезазначеному кредитному договору у вказаній сумі 1190,26 грн. та судові витрати.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (на данний час - ПАТ «Дельта Банк») та відповідачем було укладено кредитний договір № 002-09014-220207, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит в сумі 989 грн. на придбання певного майна та в сумі 98,90 грн. на оплату позичальником страхового платежу, зі сплатою процентів, виходячи зі ставки 12% в рік, на строк 10 місяців, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 21 грудня 2007 року (а.с.8-12,15-16).

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, станом на 24.05.2013 року заборгованість відповідача по вищевказаному кредитному договору становила 1 190,26 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 982,68 грн., заборгованість за відсотками - 49,88 грн., комісія за РО - 157,70 грн. (а.с.6-7).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту кредитного договору № 002-09014-220207 від 22.02.2007 року, укладеного між сторонами по справі вбачається, що в зазначеному договорі йдеться про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого, кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх виплат не пізніше ніж 21 грудня 2007 року.

Проте, з відтиску на поштовому конверті вбачається, що з вищевказаною позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» звернувся 18.06.2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності ( а.с. 18).

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 267 ЦК України не подано заяву про застосування строків позовної давності не заслуговують на увагу, так як відповідно до роз`яснень Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 31 постанови "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв`язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», оскільки між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості по споживчому кредиту, строк давності якого минув, поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не наведено, позовна давність у спорах щодо споживчого кредитування застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: