Ухвала суду № 36041820, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/15387/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі № 2а-16956/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гудлак 2010"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гудлак 2010" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення № 0007762305 від 19.10.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзна планова перевірка господарської одиниці позивача кафе за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №0915/26/54/23/36993583 від 06.10.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення №0007762305 від 19.10.2010, яким до позивача прийнято рішення яким до позивача застосовано (штрафні) фінансові санкції в розмірі 3400 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 152 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в кафе відсутня табличка встановленого зразка, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та напису такого змісту "куріння заборонено".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем додано фотографічні зображення таблички з графічним зображенням про заборону куріння та написом "куріння заборонено".

Також в матеріалах справи міститься договір оренди від 07.07.2010, укладеного між позивачем та ТОВ „Призма Бета", згідно з умовами договору позивач отримав у платне строкове користування приміщення торгового центру за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2-т, площа приміщення визначена у додатку пункт "D".

Відповідно до ч. 4 ст. 152 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!"

Абзацом десятим ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 152 Закону накладається штраф у розмірі 3400 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що табличка, яка містилась на барній стійці яку орендує ТОВ „Гудлак 2010" має всі необхідні реквізити та знаходилась на видному місці.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі № 2а-16956/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі № 2а-16956/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко