Ухвала суду № 36041791, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/15408/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011

у справі № 2а-3211/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аскоп-Україна"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання недійсною першої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аскоп-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсною першої податкової вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею 30.09.2009 було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи та складено Акт № к/20/9/100000000/30579869 яким встановлено порушення, в результаті чого на адресу позивача було сформовано та надіслано податкові повідомлення "Р" №88 та №89 від 28.10.2009 на загальну суму 356270, 42 грн.

Листа №35/2-15/516 від 25.01.2010 Київською регіональною митницею було повідомлено Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва про оскарження у судовому порядку податкових повідомлень форми "Р" від 28.10.2009 № 88 та № 89.

Згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами", при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва направлено до позивача першу податкову вимогу № 1/196 від 02.02.2010.

Судами встановлено, що вище зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку, про що підтверджується ухвалою про відкриття провадження по справі з оскарження податкових повідомлень "Р" від 28.10.2009. №88 та №89.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що обов'язковою умовою для направлення податкової вимоги є наявність узгодженої суми податкового зобов'язання платника податків, яка не була сплачена у встановлені строки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 у справі № 2а-3211/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 у справі № 2а-3211/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко