ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/16502/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011
у справі № 2а-15867/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Нова"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -
рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Медіа Нова" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.08.2010 №0004991705/0, без дати №0004991705/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 та складено акт №506/23-7/34881380 від 22.07.2010.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0004991705/0 від 02.08.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42663 грн.: 14221 грн. основний платіж, 28442 грн. штрафні (фінансові) санкції.
В порядку адміністративного оскарження прийняте податкове повідомлення - рішення №0004991705/0 від 02.08.2010, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004991705/1 (без дати), згідно з яким суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб залишено без змін.
Перевіркою встановлено факт невірного утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб з вартості велосипедів, одержаних фізичними особами в якості подарунків, невірно обрано ставку у розмірі 5% при оподаткуванні вказаних господарських операцій.
Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" укладено договір № UР 150208 від 15.02.2008 про надання рекламних послуг. За умовами вказаного договору позивач за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю „Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" взяв на себе зобов'язання з організації заходів по просуванню товарів групи компаній „Проктер енд Гембел" в мережі "Укрпошта".
На виконання умов вказаного договору, товариством з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа-Нова" працівникам місцевих відділень „Урпошти", які не перебували у трудових відносинах з позивачем, безоплатно передано велосипеди з метою організації доставки продукції компанії „Проктер енд Гембел" до місця її реалізації.
Під час оподаткування даної господарської операції, товариством з обмеженою відповідальністю „Рекламне агентство „Медіа-Нова" застосовано правила для оподаткування спадщини та визначено ставку податку у розмірі 5%.
Відповідач вважає, що оподаткування господарських операцій щодо безоплатної передачі юридичними особами майнових благ фізичним особам прирівнюється до подарунків та здійснюється за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", за ставкою у розмірі 15% від об'єкта оподаткування.
Згідно п. 14.1 ст. 14 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
Оподаткування спадщини і подарунків провадиться у однаковому порядку і за однаковими ставками. Так оподаткування спадщини регулюється ст. 13, а подарунків - ст. 14 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".
При отриманні подарунку обдарованими, що не є членами сім'ї дарувателя першого ступеня споріднення оподаткування проводиться за ставкою податку 5 відсотків, визначеного пунктом 7.2 статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", до будь-якого об'єкта оподаткування спадщини (подарунку).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 у справі № 2а-15867/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 у справі № 2а-15867/10/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко
Судове рішення № 36041602, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 28.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15867/10/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: