Ухвала суду № 36041511, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/17180/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Едельвейс-2007»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011

у справі № 2а-6418/10/1870

за позовом Фермерського господарства «Едельвейс-2007»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Едельвейс-2007» звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2010, яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Едельвейс-2007» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фермерського господарства «Едельвейс-2007». Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що під час здійснення планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності фермерського господарства "Едельвейс-2007" 22.03.10 р. актом №116/23-3/34520275 був зафіксований факт порушення відповідачем вимог ст.5, 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а саме несвоєчасна сплата податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів, не подання розрахунків суми по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2007 рік.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004831710/2 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6114,64 грн., у тому числі за основним платежем 4124,74 грн. та штрафної ( фінансової) санкції 1989,90грн. та № 0005111710/2 від 07.06.2010 року на суму 412,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями з податку з власників транспортних засобів.

Матеріалами справи встановлено, що фермерське господарство «Едельвейс-2007» не подавало розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до Буринського відділення Конотопської МДПІ за 2007 рік, в той же час встановлено, що позивачем зареєстровано в кількості 19 одиниць транспортних засобів із зазначенням дати їх реєстрації (з 16.10.2007 р. по 27.11.2007 р)

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» у порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Пунктом 2 Порядку заповнення і подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 року № 373 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахунок податку подається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається платником податку до органів державної податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ для річного звітного періоду, - протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року.

Крім того, відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, позивачем затримано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, то відповідачем правомірно визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання такого розрахунку.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Едельвейс-2007» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 у справі № 2а-6418/10/1870 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Едельвейс-2007» відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 у справі № 2а-6418/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко