Ухвала суду № 36040720, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12037/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укргазвидобування» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 20.06.2013 № 0000644120.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складений акт перевірки № 619/41-20/30019775 від 29.05.2013.

В зазначеному акті перевірки контролюючим органом встановлено, що в порушення вимог п. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, позивачем несвоєчасно сплачено податок на прибуток філії управління з переробки газу та газового конденсату:

- по розрахунку за I квартал 2012 року № 2107 від 08.05.2012 у сумі 2 439 374, 00 грн.;

- по розрахунку за II квартал 2012 року № 2877 від 06.08.2012 у сумі 2 862 685, 00 грн.;

- по розрахунку за III квартал 2012 року № 3677 від 08.11.2012 у сумі 1 350 682,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки № 619/41-20/30019775 від 29.05.2013 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000644120 від 20.06.2013 про нарахування ПАТ «Укргазвидобування» податкового зобов'язання - штрафної санкції у розмірі 20 % за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 330 548, 20 грн.

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що в сукупності наявні матеріали справи свідчать про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000644120 від 20.06.2013, а тому останнє підлягає скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Міжрегіональне головне управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 49.19 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2012 позивачем до податкового органу було подано декларацію № 9024560751 від 07.05.2012 з податку на прибуток підприємства за звітний період - I квартал 2012 року, в якій позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток філії управління з переробки газу та газового конденсату у розмірі 2 439 374,00 грн. та сплатив зазначене зобов'язання платіжним дорученням № 696 від 18.05.2012 у сумі 2 439 374,00 грн.

06.08.2012 позивачем було подано декларацію № 2877 від 06.08.2012 з податку на прибуток підприємства за звітний період - I півріччя 2012 року, в якій позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток філії управління з переробки газу та газового конденсату у розмірі 2 862 685, 00 грн. та сплатив його платіжним дорученням № 2611 від 17.08.2012 у сумі 2 862 685, 00 грн.

08.11.2012 позивачем було подано декларацію № 3677 від 08.11.2012 з податку на прибуток підприємства за звітний період - III квартали 2012 року, в якій позивач визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток філії управління з переробки газу та газового конденсату у розмірі 1 350 682, 00 грн. та сплатив його платіжним дорученням № 5096 від 19.11.2012 у сумі 1 350 682, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до наявних у справі доказів, позивачем було дотримано норми податкового законодавства та своєчасно, і в повному розмірі сплачено податок на прибуток підприємств за звітні періоди: I квартал 2012, I півріччя 2012р., III квартали 2012, а отже позивачем в даному випадку не порушувались норми п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта про те, що прострочення сплати податку на прибуток позивачем виникло по причині наявності у нього станом на 01.01.2011 податкового боргу в сумі 4372632,13 грн., що відповідно призвело до подальшого застосування відповідачем до позивача п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є безпідставними з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.09.2013 по справі № 2а-19445/11/2670 визнано протиправною бездіяльність Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби щодо несписання податкового боргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"в сумі 212 292 839,48 грн.; зобов'язано Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби прийняти рішення про списання податкового боргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у розмірі 212 292 839,48 гривень, а саме: податкового боргу з податку на прибуток в сумі 86 673 016,84 грн., податкового боргу з акцизного збору в сумі 121 683 369,52 грн., податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3 936 453,12 грн.; визнано протиправною бездіяльність Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби щодо несписання визначених контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгоджених грошових зобов'язань Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за якими триває процедура судового оскарження, у розмірі 23 696 243,47 гривень.; зобов'язано Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби прийняти рішення про списання визначених контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгоджених грошових зобов'язань Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», за якими триває процедура судового оскарження, в сумі 23 696 243,47 гривень, а саме: неузгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 696 243,47 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-11822/10/2670 (АС-41/04-06, № К-25358/06, К/9991/14704/11).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Водночас, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що органи державної податкової служби вправі застосовувати п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України лише щодо погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011, а на податковий борг, який виник до 01.01.2011, відповідно до ст. 58 Конституції України норми п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України не розповсюджуються.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не мав права здійснювати зарахування коштів, що сплачувались по податковим зобов'язанням з податку на прибуток, які виникли у 2011 році, в рахунок погашення податкового боргу з цього податку, який виник протягом 2007-2008 років, всупереч напряму сплати, самостійно визначеного платником податків.

Крім того, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі № 21-1234во09 від 01.12.2009.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, дії відповідача по обліковуванню податкового боргу з податку на прибуток в сумі 4 372 632, 13 грн. в подальшому та застосуванню до своєчасно сплачених грошових зобов'язань позивача п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України є незаконними, оскільки зазначений податковий борг повинен був бути списаний відповідачем, згідно судових рішень, наведених вище, а тому оскаржуване податкове-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 № 0000644120.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.