Ухвала суду № 36040552, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3328/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області за участю прокуратури м. Чернігова про визнання неправомірними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області за участю прокуратури м. Чернігова про визнання неправомірними дій та стягнення коштів. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 28.02.2013 року під час укладання договору купівлі-продажу частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивачем було сплачено 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договори купівлі-продажу в розмірі 850,50 грн. Враховуючи, що позивач не повинен був сплачувати вищевказаний збір, оскільки житло ним було придбано вперше, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові з письмовою заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, однак, листом вказаної установи від 27.08.2013 року позивачу було відмовлено у такому поверненні. Вказані дії відповідача вважає протиправними, а безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 850,50 грн. таким, який підлягає стягненню на користь позивача. Просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо відмови позивачу у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна - 850,50 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої по АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 філії Чернігівського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" №10024, код банка 353553, код ЄДРПОУ 09353504 суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 850,50 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 850, 50 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31113156700002, отримувач: УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. код. НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10024, код банка 353553, код ЄДРПОУ 09353504) суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 850,50 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, придбано у власність 17/100 (сімнадцять сотих) частини квартири, що складається з кімнати АДРЕСА_1, вартістю 85050,00 грн..

Право власності на придбану частину квартири на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2013 року, зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 05.03.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Під час укладення договору купівлі-продажу частини квартири, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 850,50 грн. (1% її вартості), що підтверджується копією квитанції №20-459 від 28.02.2013 року.

Позивач, 27.08.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові із заявою про повернення помилково сплачених коштів, на яку Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові листом від 27.08.2013 року №14040/02 відмовило позивачу у поверненні коштів, в зв'язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують придбавання ним нерухомого майна вперше.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 статті 2 Закону передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно пункту 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно інформаційної довідки з реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області №9655525 від 19.09.2013 року, у позивача зареєстровано право власності лише на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.09.2013 року №20089 станом на 31.12.2012 року в м.Чернігові право власності на об'єкти нерухомості за ОСОБА_2 не зареєстровано.

Згідно довідки філії Чернігівського обласного управління №10024 публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 19.09.2013 року №118, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житловий чек в приватизації державного майна не використано.

Згідно довідки, виданої виконкомом Ленінівської сільської ради ОСОБА_2 від 11.09.2013 року № 700, ОСОБА_2 з 31.05.2011 року по 14.03.2013 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, участі в приватизації житла за даною адресою не приймала. (а.с. 64).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові зобов'язане довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 28.02.2013 року не вперше.

Таким чином, не можливо прийняти до уваги посилання відповідача на те, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві.

Проте, всупереч вимогам зазначеної норми, відповідачем не надано жодного доказу, який відповідає вимогам статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України та свідчив би про наявність у позивача зареєстрованого права власності (в тому числі в минулому), а відтак і про правомірність відмови в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

В силу пункту 16 Порядку №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови позивачу у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна - 850,50 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 850,50 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 грудня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.