Ухвала суду № 36040318, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5052/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елтех» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Елтех» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.09.2013 № 0001272203 та № 0001262203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи з 1 по 6 червня 2013 року посадовою особою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС на підставі статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та згідно наказу від 01.06.2013 №358 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Елтех» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Вівол» за період з 01.12.2009 по 31.12.2011 та ТОВ ІК «Будинок Металу» за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.06.2013 № 763/22-03/19423720, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог:

- п. 185.1 ст.185. п. 188.1 ст.188. п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодекс) України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (ряд. 25 Декларації) на загальну суму 19 816 грн. в т.ч. за березень 2010 року на суму 1857 грн., за квітень 2010 року на суму 343 грн., за травень 2010 року на суму 315 грн.. за липень 2010 року на суму 1992 грн.. за вересень 2010 року на суму 937 грн., за жовтень 2010 року на суму 982 грн., за січень 2011 року на суму 754 грн., за березень 2011 року на суму 1916 грн., за квітень 2011 року на суму 1481 гри., за червень 2011 року на суму 1351 грн., за серпень 2011 року на суму 2360 грн., за жовтень 2011 року на суму 1179 грн., за листопад 2011 року на суму 1207 грн., за грудень 2011 року на суму 1083 грн., за лютий 2012 року на суму 934 грн., за квітень 2012 року на суму 1125 грн.;

- п. 138.2. п. 138.4. п. 138.6. п. 138.8 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податковою кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на прибуток всього на суму 23 227 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 2 321 грн., 2 квартал 2010 року на суму 823 грн., 3 квартал 2010 року на суму 3 661 грн., 4 квартал 2010 року на суму 1 228 грн., 1 квартал 2011 року на суму 3 071 грн., 2 квартал 2011 року на суму 3 257 грн., 3 квартал 2011 року на суму 2 950 грн., 4 квартал 2011 року на суму 3 754 грн., 1 квартал 2012 року на суму 981 грн., 2 квартал 2012 року на суму 1181 грн.

На основі висновків акту перевірки 26.06.2013 Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672203, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Елтех» з податку на прибуток у сумі 23 227,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 2549,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000682203, яким збільшену суму грошового зобов'язання ТОВ «Елтех» з податку на додану вартість на суму 19816,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 3579,50 грн.(т.1 а.с.42).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки та прийнятими на їх основі податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Київській області із скаргою від 03.07.2013 №17.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.09.2013 №703/10/10-36-10-01-206-554 податкові повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0000672203, № 0000682203 скасовані та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013:

- №0001272203, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Елтех» з податку на додану вартість на суму 17 301,00 та застосовано фінансову санкцію у розмірі 2 950.75 грн.(т.1 а.с.81);

- № 0001262203, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Елтех» з податку на прибуток у розмірі 21 173,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 969.50 грн.(т.1 а.с.82).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Елтех» вимог пункту 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та грошових зобов'язань з податку на доходи приватних підприємств за господарськими операціями з ТОВ ІК «Будинок металу» та ПП «Вівол» є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 17.09.2013 № 0001262203 та № 0001272203 - протиправними та підлягають скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Елтех» та ПП «Вівол» було укладено усний договір, відповідно до якого ПП «Вівол» (постачальник) зобов'язувалось поставити на користь ТОВ «Елтех» (покупець) товар (проволоку), а покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, зазначених у специфікації та видаткових накладних.

На виконання усного договору поставки ПП «Вівол» передано ТОВ «Елтех» проволоку кантал, що підтверджується: видатковими накладними (т.1 а.с. 85, 98, 110ё122, 135, 149, 154, 164, 176, 187, 198, т.2 а.с. 229, т.3 а.с. 8, 26, 43, 49, 65, 80, 96, 111)

Розрахунки за поставлений ПП «Вівол» товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується рахунками-фактурами (т.1 а.с. 84, 97, 109, 121, 134, 148, 153, 163, 175, 186, 197, т.2 а.с. 228, т.3 а.с. 7, 25, 42, 48, 64, 79, 95, 110) та банківськими виписками (т.1 а.с.100, 112, 124, 137, 151, 156, 166-167, 178, 189, 196, т.2 а.с. 34-35, 62, 134, 139 231, т. 3 а.с. 10, 28, 45, 51, 67, 82, 98, 113, 125).

Товар від ПП «Вівол» для ТОВ «Елтех» отримував начальник відділу постачання Савчук П.М., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: від 21.10.2010 № 194 (т. 1 а.с.125), від 28.09.2010 № 169 (т. 1 а.с.138), від 23.07.2010 № 132 (т.1 а.с.152), від 05.07.2010 № 115 (т. 1 а.с.157), від 18.05.2010 № 86 (т. 1 а.с.168), від 20.04.2010 № 64 (т. 1 а.с.179), від 25.03.2010 № 42 (т.1 а.с.190), від 11.02.2010 № 20 (т. 1 а.с.200) та журналом реєстрації довіреностей за 2006-2010 рік (т. 4 а.с. 36-80) і журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік (т. 4 а.с. 2-35).

ТОВ «Елтех» отримано від ПП «Вівол» податкові накладні (т.1 а.с. 86, 99, 111, 123, 136, 150, 155, 165, 177, 188, 199, т.2 а.с. 230, т.3 а.с. 9, 27, 44, 50, 66, 81, 96, 112).

Також, між ТОВ «Елтех» та ТОВ ІК «Будинок Металу» було укладено усний договір поставки труб, згідно умов якого постачальник (ТОВ ІК «Будинок Металу») передає у власність покупцеві (ТОВ «Елтех») товар (труби н/ж), а покупець приймає та оплачує товар у кількості, якості та асортименті, зазначених у специфікації та видаткових накладних.

На виконання усного договору поставки ТОВ ІК «Будинок Металу» передано ТОВ «Елтех» труби н/ж, що підтверджується: видатковими накладними (т.1 а.с. 214, 219, 235, т.2. а.с. 26, 31, 38, 54, 60, 77, 93, 108, 113, 118, 132, 137, 151).

Розрахунки за поставлений ТОВ ІК «Будинок Металу» товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується рахунками-фактурами (т. 1 а.с. 213, 218, 234, т.2 а.с. 25, 30, 37, 53, 59, 76, 92, 107, 112, 117, 131, 136, 150), банківськими виписками (т. 1 а.с. 216, 221, 237, т.2 28, 34, 35, 40, 56-57, 62, 79, 95, 110, 115, 120, 134, 139).

Товар від ТОВ ІК «Будинок Металу» для ТОВ «Елтех» отримували: менеджер з реклами Лісних О.В., начальник відділу постачання Савчук П.М., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: від 10.04.2012 № 71 (т.1 а.с.217), від 25.04.2012 № 87 (т.1 а.с. 222), від 23.05.2012 № 100(т.1 а.с. 239), від 13.02.2012 № 27 (т.2 а.с.29), від 13.02.2012 № 25 (т.2 а.с.33), від 19.08.2011 № 198 (т.2 а.с.36), від 31.08.2011 № 215 (т.2 а.с.41), від 24.10.2011 № 263 (т.2 а.с.58), від 24.10.2011 № 263 (т.2 а.с.63), від 29.04.2011 № 107 (т.2 а.с.80), від 08.06.2011 № 146 (т.2 а.с.96) та журналом реєстрації довіреностей за 2006-2010 рік (т.4 а.с. 36-80) і журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік (т.4 а.с. 2-35).

ТОВ «Елтех» отримано від ТОВ ІК «Будинок Металу» податкові накладні (т.1 а.с.215, 220, 236, т.2 а.с. 27, 32, 39, 55, 61, 78, 94, 109, 114, 119, 133, 138, 152).

Перевезення придбаного у ПП «Вівол», ТОВ ІК «Будинок Металу» товару, відповідно до пояснень представника позивача, здійснювалось позивачем на власному транспорті.

Отриманий товар був поставлений на виробничу базу позивача (Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, буд 57/1), яка згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2007 року належить позивачу (т. 3 а.с. 232) та знаходиться на земельній ділянці, якою відповідно до договору оренди від 22.07.2004 володіє позивач.

Товар, отриманий від ПП «Вівол», ТОВ ІК «Будинок Металу» було оприбутковано, що підтверджується: прибутковими накладними та накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товару (т. 2 а.с. 181-212, т. 3 а.с. 136-206)

Придбаний у ПП «Вівол» та ТОВ ІК «Будинок Металу» товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчить довідка про калькуляцію собівартості ТЕН (т. 2 а.с. 153-176).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано податковому органу належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов усних договорів, що надає ТОВ «Елтех» право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з ПП «Вівол», ТОВ ІК «Будинок Металу». При цьому, податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Посилання апелянта на порушення контрагентами вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, посилання апелянта на нікчемність укладеного між позивачем та ПП «Вівол», ТОВ ІК «Будинок Металу» правочину з підстав неможливості підтвердження господарських відносин останніх з їх контрагентами-постачальниками є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідачем не надано будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку таких операцій із операціями, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності на предмет передачі товару контрагентами на замовлення позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 передбачено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи апелянта про те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, як доказ на підтвердження відсутності поставок товару від контрагентів є необгрунтованими з огляду на те, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається Перевізнику.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 у справі № К-27230/10.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Вівол», ТОВ ІК «Будинок Металу», то позов ТОВ «Елтех» підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.