Постанова № 36036745, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 926/386/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_4 - пасп., відповідача: Мартинюк Ю.І. - дог. від 22.11.12 був присутній у судовому засіданні 05.12.13,касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4 на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід24.09.13у справі№926/386/13за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4доТовариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76"простягнення 120000 грн.

У судовому засіданні 05.12.13 оголошувалася перерва до 12.12.13.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" 120000 грн. боргу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 13.10.10 в частині сплати повної вартості наданих юридичних послуг.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.06.13 (суддя Тинок О.С.) в позові відмовлено. Господарський суд виходив з відсутності у відповідача боргу за спірним договором про надання юридичних послуг.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.13 (судді: Костів Т.С., Малех І.Б., Желік М.Б.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Приватний підприємець ОСОБА_4, який просить судові рішення у справі скасувати та задовольнити позов. Скаржник вважає, що судами були порушені приписи статей 628, 629 Цивільного кодексу України, Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 №22, статей 34, 35, 36, 37 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на наданні позивачем відповідачеві послуг за договором від 13.10.10 та несплаті останнім повної вартості таких послуг. Підприємець вказує на неперерахування відповідачем другої частини оплати за надані послуги за договором від 13.10.10. При цьому, він вказує на те, що між сторонами у справі з 2007 року існували тривалі господарські відносини та були укладені численні договори про надання юридичних послуг, оплата за якими відповідачем здійснювалася невчасно. Крім того, скаржник посилається на те, що спірним договором передбачена оплата і інших понесених виконавцем витрат.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.10.10 між Приватним підприємцем ОСОБА_4 - виконавцем і Відкритим акціонерним товариством "ПМК-76" (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76") - замовником був укладений договір про надання юридичних послуг. Предметом цього договору є надання виконавцем юридичних послуг замовнику та здійснення підготовки і оформлення позовних заяв до судових інстанцій України щодо оскарження повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернівці №0000820350/0, №0000810350/0 від 08.10.10. Пунктом 2 договору сторони передбачили, що вартість юридичних послуг за цим договором становить 240000 грн. При цьому, перша частина коштів 120000 грн. перераховується відповідачем позивачеві упродовж трьох банківських днів з дати підписання договору на рахунок в банківській установі або видається готівкою через касу підприємства; друга частина коштів - 120000 грн. - упродовж трьох банківських днів після скасування оскаржуваних повідомлень-рішень податкової інспекції. Разом з тим, відповідно до пункту 3 договору замовник зобов'язався відшкодовувати виконавцеві витрати на відрядження та інші понесені витрати. Господарськими судами попередніх інстанцій також було установлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу юридичні послуги, як-то передбачено спірним договором. Установили суди і те, що відповідач перерахував відповідачеві 120000 грн. (перша частина) за спірним договором. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" 120000 грн. боргу. Позивач посилався на неперерахування відповідачем другої частини коштів за договором про надання юридичної допомоги від 13.10.10. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що оплата спірних коштів була проведена відповідачем згідно з платіжними дорученнями №836188 від 24.11.10, №836291 від 09.12.10, №836293 від 09.12.10, №836605 від 28.12.10, №836811 від 10.03.11, №1463 від 16.05.11, №1206 від 15.08.11, №1253 від 01.09.11, №215 від 09.09.11, №12677 від 22.09.11, №838407 від 10.11.11, №838408 від 10.11.11, №838516 від 18.11.11, №22208 від 22.11.11, №2744895 від 13.02.12, №2745210 від 19.03.12, №2745595 від 20.04.12, №2745678 від 26.04.12, №2745695 від 27.04.12, №2745758 від 04.05.12, №2745602 від 16.05.12, №2746108 від 30.05.12, №2746762 від 03.08.12, №2746856 від 16.08.12, №2747434 від 28.09.12. Проте, такі висновки визнаються помилковими, з огляду на таке. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з приписами статті 51 Закону України "Про банківську і банківську діяльність" платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції. Відповідно до пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". У розумінні приписів наведених норм визначення призначення платежу належить виключно платникові. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, і це установили господарські суди, позивач надав відповідачеві юридичні послуги за спірним договором, тобто відповідачем 22.10.12 договірні зобов'язання були виконані повністю. Оплата послуг за договором від 13.10.10, зокрема, сплата другої частини спірних коштів, здійснюється упродовж 3 днів після їх надання. Договором окремо було передбачено і оплату виконавцеві понесених ним витрат, в тому числі, на відрядження (пункт 3 договору). Ухвалюючи судові акти у справі та задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що юридичні послуги були оплачені відповідачем за платіжними дорученнями №836188 від 24.11.10, №836291 від 09.12.10, №836293 від 09.12.10, №836605 від 28.12.10, №836811 від 10.03.11, №1463 від 16.05.11, №1206 від 15.08.11, №1253 від 01.09.11, №215 від 09.09.11, №12677 від 22.09.11, №838407 від 10.11.11, №838408 від 10.11.11, №838516 від 18.11.11, №22208 від 22.11.11, №2744895 від 13.02.12, №2745210 від 19.03.12, №2745595 від 20.04.12, №2745678 від 26.04.12, №2745695 від 27.04.12, №2745758 від 04.05.12, №2745602 від 16.05.12, №2746108 від 30.05.12, №2746762 від 03.08.12, №2746856 від 16.08.12, №2747434 від 28.09.12. Проте, вирішуючи даний спір, господарські суди не врахували, що в цих платіжних дорученнях платник самостійно визначив призначення платежу. Так, в платіжних дорученнях №836188 від 24.11.10, №836291 від 09.12.10, №836293 від 09.12.10 платником в "призначенні платежу" зазначено, що кошти перераховуються за договором від 14.07.08; у платіжних дорученнях №836605 від 28.12.10, №836811 від 10.03.11, №2745758 від 04.05.12 - за договорами від 14.07.10, від 10.03.11, від 04.05.12. Разом з тим, за платіжними дорученнями №1206 від 15.08.11, №1253 від 01.09.11, №215 від 09.09.11 кошти відповідачем перераховувалися за договором б/н від 16.01.11. Крім того, в "призначені платежу" у платіжних дорученнях №838407 від 10.11.11, №838408 від 10.11.11, №838516 від 18.11.11, №22208 від 22.11.11, №2744895 від 13.02.12, №2745210 від 19.03.12, №2745595 від 20.04.12, №2745678 від 26.04.12, №2745695 від 27.04.12, №2746762 від 03.08.12, №2746856 від 16.08.12, №2747434 від 28.09.12 зазначено про перерахування коштів в якості відшкодування витрат на відрядження. Інших доказів, які б свідчили про перерахування спірної суми, і це установлено судами, відповідач не надав. Отже, висновок господарських судів про сплату юридичних послуг за договором від 13.10.10 здійснений в порушення вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 №22. Відповідно до приписів частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. За таких обставин, рішення та постанова у справі про відмову у позові підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову про стягнення з відповідача 120000 грн. боргу. Відтак, доводи касаційної скарги скаржника знайшли своє підтвердження.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117,1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.13 у справі №926/386/13 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.06.13 скасувати. Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона №76" 120000 грн. боргу та 1680 грн. судового збору. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернівецької області.

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець