Постанова № 36036636, 12.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 922/1892/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.08.13у справі№922/1892/13 господарського суду Харківської областіза позовомУправління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой"простягнення 37558,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" про стягнення 37558,03 грн. збитків. Позивач мотивує свої вимоги тим, що перевіркою Державної фінансової інспекції в Полтавській області встановлено завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду про закупівлю робіт за державні кошти.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2013 у справі №922/1892/13 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" на користь Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації 37558,03 грн. завданих збитків та1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору. Суд першої інстанції визнав акт перевірки належним доказом в підтвердження заподіяння позивачу збитків внаслідок завищення позивачем вартості підрядних робіт. Рішення суду обґрунтовано приписами статей 15, 22, 837, 883 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 (судді: Істоміна О.А.- головуючий, Білецька А.М., Могилєвкін Ю.О.) рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013 у справі №922/1892/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Мотивуючи постанову, апеляційний господарський суд зазначив, що факт завищення вартості робіт матеріалами справи не підтверджено, роботи прийняті без зауважень та оплачені позивачем у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Заявник вважає, що вимога державної інспекції щодо усунення порушень є чинною.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як зазначає позивач, Державною фінансовою інспекцією була проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, якою встановлено завищення обсягу робіт за договором № 03-55 від 25.07.2011, укладеним між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець), що призвело до оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт, внаслідок чого Управлінню капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 37558,03 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 25.07.2011, відповідно до проведених конкурсних торгів, між Управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" (підрядник) укладено договір підряду №03-55 про закупівлю робіт за державні кошти на об'єкті: "Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Шилівській 51а, у м. Полтава (трета черга будівництва)", за умовами якого підрядник зобов'язався у 2011-2014 роках виконати для замовника роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи. Відповідно до пункту 1.2 договору, найменування робіт: "Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Шилівській,51а у м.Полтаві (третя черга будівництва)". Кількість робіт: підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією. Пунктом 2 договору погоджено, що підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, ДБН і правилами та оформлює всю виконавчу документацію на виконані підрядником роботи згідно проектно-кошторисної документації для введення об'єкта в експлуатацію. Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна договору становить 155949974,54 грн. Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами актів виконаних робіт (ф КБ 2в) та довідок (ф КБ-3), підтверджуючих документів (накладних) та за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд установив, що наданими позивачем до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за грудень 2011 року та за жовтень 2012 року повністю підтверджено виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підряду: відповідачем роботи виконані, позивачем зазначені роботи прийняті, акти підписані сторонами без зауважень; заперечень щодо кількості чи якості робіт позивач не надав. Ураховано судом і те, що інших доказів, аніж акт ревізії, в підтвердження позовних вимог позивачем не надано. Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.13 у справі №922/1892/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова