Ухвала суду № 36036492, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/800/37317/13

№ К/800/37317/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі № 2а/2470/2002/12 Чернівецького окружного адміністративного суду

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Акація» податковий борг у розмірі 80011,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих товариство, до Державного бюджету України. Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що ТОВ «Акація» не сплатило до бюджету 80011,90 грн., що складає штрафні санкції, застосовані за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки згідно з рішенням від 08.04.2009 № 0006860234, які не були сплачені товариством у добровільному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов ДПІ залишено без розгляду з мотивів пропуску податковим органом річного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 ст. 99 КАС України.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівцях просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою звернення податкового органу до суду стала не сплачена сума штрафних (фінансових) санкцій у сумі 80011,90 грн., застосованих згідно рішення від 08.04.2009 № 0006860234, прийнятого за наслідками висновків акту перевірки від 27.03.2009 № 1341/24/12/23/14263921, за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Залишаючи без розгляду позовну заяву ДПІ, апеляційний суд виходив з того, що ДПІ пропустила річний строк звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI), з огляду на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 08.04.2009, а податковий орган звернувся до суду в серпні 2012 року. При цьому, суд другої інстанції в ухвалі від 18.06.2013 вказав, що апеляційний перегляд справи здійснено на підставі апеляційної скарги ДПІ у м. Чернівцях, у той час як матеріали справи містять тільки апеляційну скаргу ТОВ «Акація».

Відповідно до частини 1 ст. 99 КАС України у редакції до внесення змін Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті визначено. що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для правильного визначення обставин спливу чи не спливу строку звернення до суду, визначальним є визначення початку його перебігу, тобто дня з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, обставини початку перебігу строку звернення до суду, які відповідно до ст. 138 КАС України, входять до предмету доказування при розгляді питання про пропуск строку звернення до суду, не може вважатися встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Роблячи висновок про необхідність залишення без розгляду позовної заяви, апеляційний суд прийшов до висновку, що вказаний строк почав свій перебіг з дати прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.04.2009 № 0006860234, при цьому, суд не дав жодної оцінки доданій до матеріалів справи податковим органом копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 (а.с 18-20), якою залишено без змін постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 про відмову у задоволенні позову про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.04.2009 № 0006860234.

Відповідно до частини 1 ст. 254 КАС України у редакції закону України від 19.05.2011 № 3422-VI постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Враховуючи те, що ТОВ «Акація» скористалось своїм правом на оскарження у судовому порядку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.04.2009 № 0006860234, у податкового органу не виникло права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, визначених цим рішенням до вирішення судом спору щодо правомірності застосування таких санкцій.

Крім того, на дату набрання законної сили постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 у справі № 75086/09/9104, набрав чинності Податковий кодекс України, за визначенням підпункту 14.1.39 якого грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 102.2 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За відсутності апеляційної скарги ДПІ у апеляційного суду не було підстав здійснити апеляційний перегляд з посиланням на таку скаргу, водночас залишивши без розгляду апеляційну скаргу ТОВ «Акація». З огляду на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції справа підлягає направленню на новий розгляд до суду цієї інстанції, як це встановлено частиною четвертою вказаної статті.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід взяти до уваги зазначене в цій ухвалі, правильно встановити обставини справи та дати їм належну юридичну оцінку.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити частково, скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя підписЄ.А. УсенкоСудді підписН.Є. Блажівська підписМ.В. Сірош