Ухвала суду № 36036460, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/47527/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Маслія В.І.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача неприбуття

представника відповідача Сидоренко Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року

у справі №825/796/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові

до Публічного акціонерного товариства «Чернігівській завод «Металіст»

про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - Управління) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівській завод «Металіст» (далі - ПАТ «ЧЗ «Металіст») про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень - грудень 2012 року, призначених на пільгових умовах за Списком №2 у розмірі 15 850, 09 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задоволено частково. Стягнуто на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в сумі 14 379,01 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 рішення суду першої інстанції в частині задоволеного позову скасовано та прийнято нове в цій частині - про відмову у позові.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, а позов задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суми втрат на виплату і доставку пільгових пенсій, заявлені до стягнення у цьому позові, розраховані пропорційно до стажу роботи громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 саме на підприємстві відповідача, що не враховано судом апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції не обґрунтував відсутність підстав щодо стягнення з відповідача сум пільгових пенсій, виплачених громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Чернігівський завод «Металіст» зареєстроване в УПФУ в м. Чернігові як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з наданими Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові відповідачу розрахунками фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за жовтень - грудень 2012 року склали 15 850,09 грн.

На виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 08.08.1990 №790 «Про заходи по створенню і розвитку малих підприємств» проведена реорганізація Чернігівського заводу «Металіст», шляхом виділення малих підприємств.

Відповідно до Наказу Виробничого об'єднання місцевої промисловості «Зубр» «Про створення малого підприємства» від 15.10.1990 №73 створено Мале госпрозрахункове підприємство з виробництва пластмасових виробів «Черніговпластмас» на базі існуючого цеху, виділенням його зі складу заводу «Металіст». Наказом Відповідача «Про звільнення працівників цеху пластмасових виробів» від 26.10.1990 №139-к звільнено за переводом до Малого госпрозрахункового підприємства «Черніговпластмас», зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Наказом Виробничого об'єднання місцевої промисловості «Зубр» від 15.10.1990 №72 «Про створення малого підприємства» створено Мале госпрозрахункове підприємство «Метиз» на базі існуючої ділянки, виділенням його із заводу «Металіст», а наказом відповідача «Про звільнення працівників метисного цеху» від 26.10.1990 №140-к звільнено за переводом до Малого госпрозрахункового підприємства «Метиз», зокрема, ОСОБА_3

ОСОБА_6 призначено пільгову пенсію Управлінням ПФУ в Ріпкинському районі в сумі 490,36 грн. Заявлена сума до стягнення по цьому громадянину за жовтень - грудень 2012 року становить 1 471,08 грн.

Приймаючи рішення в частині задоволеного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «ЧЗ «Металіст» зобов'язаний відшкодувати витрати Управління на виплату і доставку пільгових пенсій щодо всіх заявлених у позові громадян, крім ОСОБА_6, який пенсію отримує в Управлінні ПФУ в Ріпкинському районі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволеного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 мають відшкодовувати позивачу підприємства - правонаступники відповідача за трудовими відносинами із зазначеними громадянами, тобто, малі госпрозрахункові підприємства «Чернігівпластмас» та «Метиз».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх помилковими та передчасними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону не відповідають у зв'язку з наступним.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція 21-1).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.9 Інструкції 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, відмова у задоволенні позову щодо стягнення витрат на виплату пенсій ОСОБА_6 з причин отримання громадянином таких виплат в іншому управлінні Пенсійного фонду України є безпідставним.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги в частині необґрунтованості рішення суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову по стягненню з відповідача витрат на виплату пільгових пенсій громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

У той же час, при вирішенні цього спору по суті суду необхідно установити, чи направлені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові відповідачу розрахунки фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за жовтень - грудень 2012 року, на підставі яких заявлено позов, складено пенсійним органом відповідно до вимог пункту 6.2 Інструкції 21-1, тобто з урахуванням пропорційності стажу роботи відображених у розрахунках громадян саме на ПАТ «ЧЗ «Металіст».

З огляду на викладене доводи касаційної скарги відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року в цій справі скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.