Постанова № 36036000, 04.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3928/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Лавренішина О.В.

відповідача - Калинчук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - ПАТ "Вінницяобленерго") звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Мотивуючи позовні вимоги заявник посилався на норми Закону України "Про виконавче провадження", зокрема наголошував, що товариство в добровільному порядку погашало заборгованість за наказом Господарського суду Вінницької області з 2007 року, не отримавши при цьому будь-яких доказів щодо примусового виконання судового наказу, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження. Посилаючись на постанову про зупинення виконавчого провадження від 09.10.2007р. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.09.2013р., позивач зазначав, що постанова №578906 від 02.09.2013р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2013р. №39774533 підлягають скасуванню в судовому порядку.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 14.10.2013 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошував, що на його поштову адресу не надходило будь-яких документів щодо примусового виконання рішення суду і зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2007р. Водночас, як стверджував апелянт, лист ПАТ "Вінницяобленерго" помилково взято судом першої інстанції до уваги, оскільки в ньому не зазначено про фактичне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких останній наголошує на безпідставності і недоведеності апеляційних вимог товариства, та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Вінницяобленерго" відмовити.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав у повному обсязі, окремо суду пояснивши, що оскільки ДВС отримано документальне підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку примусового виконання, відтак на підставі частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір та витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив та посилаючись на письмові заперечення від 12.11.2013 року, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області перебувало зведене виконавче провадження про стягнення коштів із боржника ПАТ "Вінницяобленерго", до складу якого входило виконавче провадження №5718906 про стягнення з ПАТ "Вінницяобленерго" на користь ДП "Енергоринок" коштів у розмірі 1756616,00 грн.

Вказане виконавче провадження відкрито за постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ від 03.09.2007р.

У наданий для добровільного виконання строк до 10.09.2013р. рішення суду виконано боржником не було.

В матеріалах справи міститься копія заяви ВАТ АК Вінницяобленерго за підписом фінансового директора ОСОБА_4 №14-7448 від 11.09.2007р., якою боржник просить зупинити вказане виконавче провадження. Серед підстав для зупинення зазначено внесення боржника до реєстру підприємств ПЕУ, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (а.с.50).

09.10.2007р. заступником начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ винесена постанова про зупинення зведеного виконавчого провадження (а.с.51).

30.08.2013р. винесена постанова №5718906 про поновлення виконавчого провадження, за наслідками розгляду заяви ДП "Енергоринок" №01/70-7546 від 16.08.2013р. про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним погашенням боргу (а.с.53).

02.09.2013р. винесена постанова ВП №5718906 про стягнення з боржника ПАТ "Вінницяобленерго" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 40,73 грн., понесених в ході примусового виконання виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області №11/250-05 від 03.05.2007р. (а.с.7).

02.09.2013р. винесено постанову ВП №5718906 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №11/250-05 від 03.05.07р. у зв'язку з повним погашенням боргу (а.с.17). Зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 02.09.2013р. та постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 02.09.2013р. підлягають виведенню в окремі виконавчі провадження.

03.09.2013р. винесено постанову ВП №39774533 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №5718906 від 02.09.2013р. (а.с.8).

Не погоджуючись із зазначеними постановами, товариство оскаржило їх до суду.

В свою чергу суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що в силу імперативної вимоги Закону України «Про виконавче провадження», у відповідача були наявні правові підстави для винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №5718906 від 02.09.2013р. та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39774533 від 03.09.2013р.

Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до положень частини першої та другої статті 11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема п. 15 передбачено внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" №2711-ІV.

Пунктом 3.1 статті 3 вказаного Закону передбачено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процесі погашення заборгованості підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство палива та енергетики України відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ цього Міністерства є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України.

Як встановлено, на виконання наказу Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження переліку підприємств" № 568 від 10.11.05р. боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується відповідною випискою (а.с.22).

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Отже, дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 3.7 Закону № 2711 на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином з матеріалів справи встановлено, що позивач внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості ще у 2005 році, а відтак на час відкриття виконавчого провадження товариство мало відповідний статус, який виключає можливість організації та проведення апелянтом стосовно позивача виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що 02.09.2013р. постановою державного виконавця ВП №5718906 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №11/250-05 від 03.05.2007р. у зв'язку з повним погашенням боргу (а.с.17).

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній з 11.08.2013р. по 11.10.2013р.) витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

В силу частини 4 вищенаведеної статті до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк (частина 5 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження").

Разом з тим згідно з частиною 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів зауважує про те, що необхідною передумовою для стягнення витрат виконавчого провадження з боржника слугує факт примусового виконання судового рішення. В даному випадку, визначальною обставиною є те, що апелянт підпадаючи під дію Закону № 2711 самостійно погасив існуючу заборгованість, що виключає безпосередньо саме поняття примусового виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови №578906 від 02.09.2013р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, оскільки остання винесена безпідставно, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Помилковими, на думку суду апеляційної інстанції, є також висновки суду першої інстанції щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2013р. №39774533 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Так, відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

В свою чергу, як встановлено судовою колегією, у відповідності до п. 3.7 Закону №2711, зведене виконавче провадження було зупинено одразу після його відкриття, що виключає можливість застосування до боржника санкцій за невиконання судового рішення у відповідний строк встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 02.09.2013 року №5718906 у розмірі 40,73 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2013 року №39774533.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "09" грудня 2013 р. .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Граб Л.С.

Драчук Т. О.