ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/5073/12
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Приватного підприємства "ЄвроАлТрансКарго" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Євроалтранскарго" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного Управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "ЄвроАлТрансКарго" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду даний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідача подали апеляційні скарги, у яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просили їх задовольнити.
Сторони у судове засідання не з'явились, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, з урахуванням приписів ст. 196, 197 КАС України визнала за можливе здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційних скарг наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що приватне підприємство "ЄвроАлТрансКарго" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.04.2008 року №16731020000005802, код ЄДРПОУ 35908654. Основними видами діяльності, згідно довідки з ЄДРПОУ є організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля фруктами та овочами. ПП "ЄвроАлТрансКарго" зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100117448 від 22 квітня 2008 року.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "ЄвроАлТрансКарго" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 06.03.2012р. № 1754/23-3/35908654 та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007062301/1148 від 27 березня 2012 року, яким підприємству нараховані штрафні санкції на суму 378000 грн., №007052301/1149 від 27 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 9413 грн. та за штрафними санкціями 1134 грн. та №0014551703/1144 від 27 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 2947 грн. та за штрафними санкціями 1247 грн.
Окрім того, проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 2.6 Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 у зв'язку із не оприбуткуванням у касі підприємства коштів у сумі 75 600 грн.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з його часткової обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Підставою для прийняття рішення №0007062301/1148 слугували обставини викладені у рішенні Господарського суду Хмельницької області по справі №11/5025/255/11 від 06.10.2011 року, у якому зазначено, що подані ФОП ОСОБА_2 прибуткові касові ордери та книга обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2, в якій дані про дати здійснення витрат не співпадають з датами в прибуткових касових ордерах.
Проте, вказане рішення по справі №11/5025/255/11 від 06.10.2011 року скасоване постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 березня 2013 року, а в задоволені позову Приватного підприємства "ЄвроАлТрансКарго" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 88665,00 грн. відмовлено.
Рішення набрало законної сили 19.03.2013 року.
Відповідно до п.1 ст.72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а висновки суду першої інстанції в цій частині знайшли своє підтвердження.
Стосовно апеляційної скарги приватного підприємства "ЄвроАлТрансКарго" колегія суддів зважає на наступне.
В ході розгляду справи, судом з'ясовано, що ПП "ЄвроАлТрансКарго" у грудні 2011 року, на підставі укладеного Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02.12.2011 року № б/н із фізичною особою ОСОБА_3, було реалізовано вантажний автомобіль «Вольво» у сумі 287203 грн. Факт реалізації засвідчують:
- акт приймання-передачі без зазначення дати та номера, згідно якого ОСОБА_3 прийняв та ОСОБА_5 власник підприємства передав Сідельний тягач «Вольво» типу FМ/FН-4х2т, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1 по ціні 287203 гривень 00 копійок.
- прибутковий касовий ордер від 05.12.2011 року №59, згідно якого у касу підприємства, від ОСОБА_3 внесено кошти у розмірі 287203,00 грн. за придбання Сідельного тягача «Вольво» типу FМ/FН-4х2т.
- касова книга за 05.12.2011 року.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вантажний автомобіль «Вольво» типу FМ/FН-4х2т підприємством був придбаний у підприємства-нерезидента «Nutzfahrzeuge Fred Kranz» (Німеччина) згідно укладеного Контракту від 27.11.2008 року №02. Контрактна вартість придбаного автомобіля, складає 24200 Євро.
Для перевірки посадовими особами підприємства було надано Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ф.ОЗ-1. згідно якого ПП "ЄвроАлТрансКарго" 02.03.2009 року взято на облік Сідловий тягач «Вольво» типу FМ/FН-4х2т за первісною (балансовою) вартістю 317787,87 грн.
З метою дослідження повноти, достовірності та правильності визначення як первісної балансової вартості основного засобу, так її залишкової балансової вартості на момент реалізації, перевіряючими використано вимоги положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», які затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.(А4.2000 року №92, оскільки пунктом 2 даного Наказу передбачено, що норми цього Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (дані - підприємства) усіх, форм власності (крім бюджетних установ).
Так, згідно іншого наказу передбачено, що первісна вартість об'єкта основних, засобів складається з таких втрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно- монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням, (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів.
Під час проведення перевірки посадовими особами підприємства, було надано Вантажно - митну декларацію від 11.12.2008 року №400000001/8/012171, що підтверджує факт придбання транспортного засобу у нерезидента.
Згідно вказаної ВМД вартість придбаного транспортного засобу складає 233784,90 грн., що еквівалентно контрактної вартості 24200 Євро (курс Євро - 9,660533 грн. за 1 Євро).
Відповідно до ВМД, підприємством понесені витрати по придбанню транспортного засобу у сумі 84002.97 грн.. в т.ч.:
- єдиний збір - 106,26 грн.;
- мито - 26217,72 грн.;
- ПДВ 57678,99 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що первісна балансова вартість придбаного автомобіля згідно вимог наказу МФУ від 27.04.2000 року №92 буде складатиме 260108,88 грн.:
-233784,00 грн. контрактна вартість автомобіля;
-106,26 грн. - єдиний збір;
-26 217,72 грн. - мито.
Податок на додану вартість до складу первісної вартості не включається, оскільки відображено підприємством у складі податкового кредиту декларації з ПДВ.
Судом правильно встановлено що, відхилення первісної балансової вартості придбаного автомобіля складає 57678,99 гри. з від'ємним значенням (260108,88 (дані перевірки) - 317787,87 (дані платника).
Підприємством на порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 первісну вартість придбаного автомобіля сформовано як суму митної вартості основного засобу, єдиного збору, мита, податку на додану вартість замість контрактної вартості, єдиного збору та мита.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 передбачено, що амортизація основних засобів згідно даного наказу нараховується із застосуванням таких методів:
1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
2)зменшення залишкової вартості, за яким, річна сума амортизації визначається як добуток, залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
3)прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, подвоюється;
4)кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням, кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
5)виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що ПП "ЄвроАлТрансКарго" жодних із передбачених методів нарахування амортизації основних засобів не використовувався.
Підприємством під час перевірки було надано відомість нарахування амортизації основних засобів, в якому зазначено їх норму у розмірі 6 відсотків, копія якої була вилучена під час проведення перевірки.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» норма амортизації 2 групи основних засобів (автомобільний транспорт) складає 10 відсотків
Судом першої інстанції досліджено Наказ №1 ПП "ЄвроАлТрансКарго" про введення в експлуатацію об'єктів основних засобів, однак як свідчить Книга реєстрації наказів ПП "ЄвроАлТрансКарго" зазначений Наказ №1 від 01.03.2009 року зареєстрований не був.
Крім того, під час вилучення оригіналів/копій документів, що вилучались із справ 29 лютого 2012 року працівниками ДПІ у м. Хмельницькому у присутності директора ПП "ЄвроАлТрансКарго" ОСОБА_5 Наказу №1 не було в наявності. Наведене підтверджується Описом вилучення оригіналів/копій документів від 29 лютого 2012 року, що засвідчений підписами працівників ДПІ у м. Хмельницькому та директора підприємства ПП "ЄвроАлТрансКарго" ОСОБА_5
Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, під час перевірки податковим органом було взято до уваги, визначену первісну балансову вартість придбаного автомобіля згідно вимог наказу МФУ та норму амортизації 2 групи основних засобів згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено залишкову балансову вартість автомобіля на момент його реалізації (грудень 2011 року) та відповідно суму від реалізації основних засобів, що враховується при визначенні податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку.
Із матеріалів справи слідує, що перевіркою визначено залишкову вартість автомобіля на дату здійснення, реалізації у сумі 84648,07 грн. та відповідно суму від реалізації основних засобів у розмірі 154687,76 грн. Відхилення між задекларованою підприємством виручкою від реалізації складає 81287 грн. (154687,76 (дані перевірки) - 73400,63 (дані платника).
Таким чином, податкове повідомлення рішення №0007052301/1149 від 27.03.2012 року є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0014551703/1144 від 27.03.2012 року, колегія суддів виходить з наступного.
Податкове повідомлення - рішення №0014551703/1144 від 27 березня 2012 року прийняте на підставі висновків податкового органу про порушення позивачем п.1.2, п.1.15, пп. 1.20.1 п. 1.20. ст.1 п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4. п.п.8.1.п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не утримано 2685 грн. податку на доходи фізичних осіб виплачених доходів у вигляді заробітної плати та п.п, 6.5.1 п.б.5 ст.6 Закону України «Про податок з, доходів фізичних осіб», п.п. 169.4.1. п. 169.4.ст.169 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством недоутримано податку на доходи фізичних осіб на суму 262 грн.
Судом першої інстанції досліджувався оригінал довідки про доходи виданої ПП "ЄвроАлТрансКарго" ОСОБА_2 (і.к.НОМЕР_2), який згідно з даної довідки дійсно працював на підприємстві та отримував доходи у вигляді заробітної плати з травня 2010р. по жовтень 2010 року в сумі 17 900 грн.
Відповідно до документу від 28.10.2010 року, що має назву «довідка», підписаного ОСОБА_5 директором ПП "ЄвроАлТрансКарго" встановлено, що ОСОБА_2 з травня 2010 року по жовтень 2010 року працював на ПП "ЄвроАлТрансКарго" на посаді водія і виконував перевезення вантажів у міжнародному сполученні. В його обов'язки входило перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Місячна заробітна плата становила :
- у травні 2010 року -2850 грн.;
- у червні 2010 року - 3100 грн.;
- у липні 2010 року - 3250 грн.;
- у серпні 2010 року -2900 грн.;
- у вересні 2010 року - 2700 грн.;
- у жовтні 2010 року -3100 грн.
Свідок ОСОБА_2 при розгляді справи у суді першої інстанції пояснив, що дійсно працював на підприємстві, проте заробітну плату не отримував.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з ПП "ЄвроАлТрансКарго" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується показаннями свідка, які містяться на диску аудіозапису судового засідання суду першої інстанції, наявного у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним, і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
Згідно п. 1.17 ст. 1 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р. працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати прані, інші обов'язки, передбачені законами.
Відповідно до наданих розрахунково-платіжних відомостей на заробітну плату за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. ПП "ЄвроАлТрансКарго" , яке відповідно до п.1.1.5. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є податковим агентом платника податку - фізичної особи та зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету від імені платника податку цей податок до бюджету, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, нарахування та виплати заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_2 та відповідно утримання з неї податку з доходів фізичних осіб не встановлено.
За травень-жовтень 2010 року заробітна плата ОСОБА_2 не нараховувалась та не виплачувалась, що є порушенням ст. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95, відповідно до якої працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу, згідно п.п.4.2.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору .
Податковий агент, який нараховує {виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
З урахуванням встановлених фактичних обставин та наведеного вище аналізу правових норм, висновки податкового органу є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Приватного підприємства "ЄвроАлТрансКарго" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович
Судове рішення № 36035608, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2270/5073/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: