Ухвала суду № 36033006, 11.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р.Справа № 815/4396/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «Одеський завод шампанських вин» (далі - позивач, ПрАТ «Одеський завод шампанських вин») звернулось до суду з позовом про скасування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012 р. №000166, №000167, №000168.

Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень та безпідставність висновків акту перевірки виходячи з наступного. Позивач вважає, що перевіряючими зроблено помилковий висновок про виробництво позивачем фальсифікованих алкогольних напоїв з огляду на те, що виробництво здійснювалось відповідно до технологічних інструкцій з додержанням технології виробництва та з використанням відповідних шампанських виноматеріалів. Застосована норма абз. 2 ст. 12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» щодо підміни сортів винограду не стосується виготовлення шампанського та ігристих вин, а стосується лише виготовлення вин марочних та коньяків України. Під час перевірки податковим органом не було встановлено факту невідповідності продукції вимогам органолептичних та фізико-хімічних показників. Відсутність порушень технології виробництва також підтверджується листами Мінагрополітики України.

Позивач вказував, що відповідачем протиправно застосовано санкції за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, з огляду на те, що перевіряючими невірно визначено код УКТ ЗЕД для дослідження ігристих вин, а отже й висновок про таке порушення є протиправним.

Також помилковим, на думку позивача, є висновок про виробництво алкогольних напоїв без наявності ліцензії, оскільки зазначені в акті перевірки шампанське України «Генріх Редерер» та вино ігристе «Одеса класік» включені до переліку видів алкогольних напоїв, які має право виробляти позивач, згідно додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2013 р. розглянуто клопотання представника Міндоходів про заміну відповідача у справі (Департаменту САТ ДПС України) на Міністерство доходів і зборів України. Виходячи з відсутності обставини проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Департаменту САТ ДПС України суд першої інстанції відмовив у здійсненні процесуального правонаступництва відповідача в порядку ст. 55 КАС України.

Справа слухалась за відсутності представника відповідача.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень. Також вказував на те, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі не має відношення до предмету оскарження з огляду на те, що дані акту перевірки були взяті з довідки від 21.05.2013 р. №8/02-32224466, складеної залученими до перевірки посадовими особами Регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов задоволено. Скасовані рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12.07.2012 р. №000166, №000167, №000168.

На зазначене рішення Міністерством доходів і зборів України подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р., та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у період з 14.03.2012р. по 21.05.2012р. на підставі направлень, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Одесі, відповідно до наказів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 28.02.12 №125, від 14.03.12 № 141, від 25.04.12 №41 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, ДПС в Одеській області та РУ Департаменту CAT ДПС України в Одеській, Закарпатській та Миколаївській областях проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.11р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 21.05.2012 року №41/22-0/32224466/3 про результати виїзної планової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Пункт 3.3.3 акту було складено у урахуванням довідки Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Одеській області від 21.05.2013р. №8/02-32224466 «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання чинного законодавства та технологічних вимог провадження діяльності з виробництва шампанського України, вин ігристих, напоїв винних на ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.», яка є складовою частиною акту від 21.05.2012 року.

Перевіркою були встановлені, зокрема, наступні порушення: 1) встановлено факти систематичних порушень вимог КД У 00011050-15.9-3:2011 «Форми первинного обліку і лабораторного контролю у виноробній промисловості...», а саме: на ємкостях та акратофорах у цеху виробництва шампанського відсутні паспорти на винопродукцію, залиту в стаціонарну ємність (форма П-7), встановлено системні порушення при заповненні документів первинного обліку - Журналу по формі № П-10, купажних актів по формі № П-8, відсутні акти декантації по формі № П-6, відсутні накладні на передачу продукції з цеху в цех по формі № П-16; 2) вимоги частини дев'ятої статті 5 Закону України «Про виноград і виноградне вино», а саме: 86 % шампанського України та вин ігристих виготовлялися з імпортних виноматеріалів, однак країна походження не зазначалася на етикетках або контретикетках, нанесених на готову продукцію; використання імпортних виноматеріалів не передбачене технологічними інструкціями, згідно з якими ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» виготовляє готову продукцію; 3) вимоги ТІ У 00011050-15.93.11-4:2009 «Технологічна інструкція на виробництво шампанського України», а саме: не проводилися асамбляжі шампанських виноматеріалів, на технологічну обробку направлялися не сортові виноматеріали, а купажі виноматеріалів; у документах первинного обліку та лабораторного контролю не відображаються терміни проведення процесу шампанізації у акратофорі; 4) встановлено факти порушення технологічних інструкцій по приготуванню шампанських та ігристих вин конкретних найменувань, а саме: недотримання обов'язкового сортового складу купажів виноматеріалів, підміни сортів винограду, з якого вироблені виноматеріали, при виробництві шампанського України «Одеса» золоте солодке (ТІ У 202.155-98), вина ігристого «Одеса» червоне напівсолодке (ТІ У 202.158-98), вина ігристого білого напівсухе, напівсолодке, солодке «Одеса мускат» (ТІ 00011050-256-2008), що відповідно до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та абзацу 2 статті 12 Закону України «Про виноград і виноградне вино» мають ознаки фальсифікації. Всього реалізовано готової продукції з ознаками фальсифікації 369596 пляшок на суму 8 036 094,83 грн.; 5) вимоги ч.8 статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: підприємством своєчасно не внесено зміни у додатки до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв у зв'язку із відмовою Державного департаменту інтелектуальної власності на реєстрацію знаків відповідно до заявок гп2006 02372 від 21.02.2006р., т2009 00667 від 27.12.2009р., т2009 00671 від 27.12.2009р. та гп2006 02365 від 21.02.2006р., а також у зв'язку із отриманням відповідних Свідоцтв взамін заявок гп2009 00670 від 27.01.2009, т2009 00672 від 27.01.2009, т2008 02025 від 05.02.2008; 6) порушено вимоги частини восьмої статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: - вироблено 5820 пляшок місткістю 0,75 л вина ігристого «Одеса класік» брют на суму 258757,2 грн. із знаком для товарів та послуг №82845 від 25.09.2007р. «Odessa CLASSIC», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; - вироблено 2424 пляшки місткістю 0,75л шампанського України класичного брют «Генріх Редерер» на суму 184199,76 грн. із знаком для товарів та послуг №59886 від 15.03.2006р. «Henri Roederer», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; 7) вимоги пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вимоги статті 226 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт зберігання напоїв винних виноградних ароматизованих газованих «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут», у кількості 6620 пл. на суму 152974,29грн., маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

На підставі зазначеного акту перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2012р. № 000166 на суму 7202271,96 грн. за порушення підприємством абз.17 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв; №000167 на суму 152974,29грн. за порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; №000168 на суму 811899,66грн. за порушення ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Позивач не погодився з прийнятими суб'єктом владних повноважень рішеннями та оскаржив їх до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до абз.17 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені. Відповідно до ч.3 ст.2 Закону виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Як зазначається в акті перевірки та довідці Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Одеській області від 21.05.2013р., позивачем у 2011р. систематично порушувались правила виробництва вин шампанських та ігристих, не дотримувались технологічні інструкції по приготуванню шампанських та ігристих вин конкретних найменувань, допускалася підміна сортів винограду, з якого виготовлені шампанські виноматеріали (конкретні приклади чого наведені в акті перевірки), у зв'язку з чим перевіряючи дійшли висновку про здійснення позивачем реалізувалася продукція у розмірі 369596 пляшок з ознаками фальсифікації на суму 8036094,83 грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 7202271,96 грн. за порушення ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з приписами ст.3 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналізуючи зазначені норми закону, можна зробити висновок, що встановлення факту фальсифікації як умисного, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв з порушенням технології є виключною компетенцією суду, а не контролюючих органів. З акту перевірки дійсно вбачається, що висновки перевіряючих про виробництво та реалізацію фальсифікованої продукції не спираються на відповідне рішення суду, є лише міркуваннями перевіряючих. Висновки акту перевірки щодо фальсифікації алкогольної продукції спростовуються наданими позивачем сертифікатами відповідності на продукцію, щодо якої йдеться в акті перевірки (№ UA1.033.X021504-10 від 18.08.2010р, № UA1.033.X021502-10 від 18.08.2010р.), а також листами Відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України №38-16/6 від 10.01.2011р., Міністерства аграрної політики України №37-13-4-15/10954 від 22.06.2012р.

Як вбачається з листа №38-16/6 від 10.01.2011р. в зв'язку з відсутністю можливості закупівлі на ринку необхідного асортименту виноматеріалів передбачених у виробничих технологічних інструкціях на кожен вид продукції, для уникнення зупинки виробництва та з метою фінансової підтримки підприємства Відділ погоджує ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» виробництво в 2011 році партій готової продукції з використанням шампанських виноматеріалів з сортів винограду додатково до перелічених у технологічних інструкціях та неповного переліку шампанських виноматеріалів з сортів винограду перелічених чи обов'язково зазначених у технологічних інструкціях сортів виноматеріалів, а саме в наступних партіях готової продукції: шампанське України «Одеса» золоте солодке - 60 тис. дал., ігристе «Одесса» червоне напівсолодке - 15 тис. дал. та ігристе «Одесса мускат» біле напівсолодке - 7,5 тис. дал.

З листа Міністерства аграрної політики України №37-13-4-15/10954 від 22.06.2012р. вбачається наступне. Пунктом 5.2 ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови» зазначено, що для виробництва шампанського України використовують виноматеріали шампанські виготовлені із винограду згідно з ДСТУ 2366-94 «Виноград свіжий технічний. Технічні умови». Перелік сортів винограду з яких виготовляється виноматеріали для шампанізації визначені Основними правилами виробництва та зберігання шампанського України та вин ігристих», КДУ 00011050-15.93.11-01:2009, «Технологічною інструкцією на виробництво виноматеріалів для шампанського України» ТІ У 00011050-15.93.11-2:2009 та «Технологічною інструкцією на виробництво шампанського України», ТІ У 00011050-15.93.11-4:2009. Суб'єкт господарювання розробляє власні технологічні інструкції з виробництва окремих марок шампанського України та ігристих вин. Перелік сировини та матеріалів і їх відсоткове співвідношення (у разі необхідності) наводиться в розділі «Характеристика сировини та матеріалів»; технологічної інструкції. В разі наведення сортів винограду без відсоткового співвідношення вироблені шампанські виноматеріали, при виробництві окремих марок шампанського України та ігристих вин суб'єкт господарювання може-використовувати будь-які шампанські виноматеріали з перелічених у технологічній інструкції сортів винограду для досягнення вимог органолептичних та фізико-хімічних показників, які зазначені в таблицях 1 та 2 технологічної інструкції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у країні відсутні вимоги чинного законодавства щодо одночасного використання всього переліку сортів винограду шампанських виноматеріалів у виробництві шампанського України та ігристих вин. Отже не заборонено законодавством використання одного або частини сортів винограду шампанських виноматеріалів з перелічених у технологічній інструкції при виробництві шампанського України та ігристих вин, що не може вважатися підміною сортів винограду та не може вважатись порушенням технології відповідно до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до абз.2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» фальсифікацією є, зокрема, нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирту у винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки - саме при виготовленні вин марочних і коньяків України, а ніяк ні ігристих вин.

Разом із цим, в ході перевірки та при оформленні її результатів (складання довідки, яка є складовою частиною акту перевірки) зроблено безпідставний висновок про те, що фальсифікація шампанського та ігристих вин мала місце у зв'язку із підміною сортів винограду, оскільки визначення фальсифікації в нормі абз.2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» може застосовуватись тільки для вин марочних та коньяків України, на чому слушно наголошує позивач. В статті 12 цього закону йдеться про фальсифікацію вин, вермутів, коньяків України та бренді, проте за визначенням термінів за ст.1 Закону №2662-IV вина ігристі та шампанське України є окремим видом алкогольної продукції, вимоги до якої встановлені у ст.10 цього Закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не встановлено, що підміна сортів винограду при виготовленні шампанського України та ігристих вин є способом фальсифікації цієї алкогольної продукції. Водночас, в ході планової податкової перевірки не було встановлено умисного з корисливою метою виготовлення шампанського та ігристих вин з порушенням технології.

Відповідно до вимог ч.1 ст.16 Закону №481-V контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно із п.п.5.3 п.5 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 № 1289 основним завданням Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів і технологічних інструкцій та інших нормативних документів щодо виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Виходячи із того, що саме Департамент САТ ДПС України є органом, що здійснює ліцензування діяльності із виробництва алкогольних напоїв (п.6.5 Положення), саме цей орган та його регіональні управління є контролюючими органами у питаннях дотримання норм Закону №481-95 ВР та з метою здійснення такого контролю має повноваження з організації та прийняття участі у перевірках діяльності суб'єкта господарювання щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв (пункт 6.14 Положення).

Щодо податкової інспекції (третя особо по справі), то контроль за дотриманням вимог Закону №481 здійснюється у межах повноважень, визначених нормами ПК України.

Як вбачається із змісту Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом ДПА України від 21 серпня 2009 р. N 453, вони розроблені, зокрема, на підставі ст.16 Закону №481/95-ВР з метою удосконалення державного контролю за організацією і проведенням Департаментом та його РУ контрольно-перевірочної роботи за дотриманням суб'єктами господарювання технічних та технологічних вимог виробництва алкогольних напоїв.

В матеріалах справи відсутні, незважаючи на вимоги судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх надання, докази оформлення розпорядчого документа (наказу) керівником Департаменту САТ ДПС України (або регіональних управлінь в областях) на проведення перевірки ПрАТ «ОЗШВ», взагалі керівником Департамент або РУ направлень на перевірку, оформлення результатів проведення перевірки (позапланової виїзної) Департаментом або його регіональними управліннями у формі акт перевірки (із додатками) за встановленою формою.

Складена залученими до планової податкової перевірки працівниками Регіональних управлінь Департаменту САТ ДПС України довідка від 21.05.2012р. (складова частина акту від 21.05.2012р.) не є допустимим доказом щодо обставини виявлених порушень технології виробництва алкогольних напоїв, оскільки у розумінні Методичних рекомендацій та термінів, що в них вживаються, є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства, яке регулює виробництво алкогольних напоїв.

Відповідно до вимог п.32 додатку 9 до Методичних рекомендацій питання дотримання технологічних та технічних норм при виготовленні продукції згідно із вимогами нормативної документації включено до примірного переліку питань, які відпрацьовуються при здійсненні позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання у частині дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва алкогольних напоїв. Чинним законодавством не передбачена можливість дослідження вказаних питань в ході планової виїзної податкової перевірки, проведеної відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України.

Виходячи із викладеного, згадані акт перевірки та довідка не можуть вважатись носієм доказової інформації щодо виявлення порушень технічних та технологічних умов виробництва шампанського та ігристих вин ПрАТ «ОЗШВ» та їх фальсифікації.

Тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність рішення від 12 липня 2012р. №000166.

Що стосується рішення від 12 липня 2012р. №000167, судова колегія зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вимоги статті 226 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт зберігання напоїв винних виноградних ароматизованих газованих «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут», у кількості 6620 пл. на суму 152974,29грн., маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9 ст.226 ПК України).

Працівниками суб'єкта владних повноважень зроблено висновок про застосування позивачем марок акцизного збору із невірно визначеною ставкою акцизного збору (з розрахунку 3,1грн. за 1 літр, замість встановленого 2,14грн. за 1 літр) у зв'язку з тим, що вказані алкогольні напої винні виноградні ароматизовані газовані «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут» підпадають під класифікацію за кодом УКТ ЗЕД 2205.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий висновок не спирається на приписи чинного законодавства та не підкріплений відповідними доказами, так як правомірність визначення ставки акцизного збору для продукції за кодом 2204 (яку було застосовано позивачем для напоїв «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут») підтверджується наступним.

У сертифікаті відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО №UA1.033.X016517-11, виданому ДП «Одесастандартметрологія» на напої винні виноградні ароматизовані газовані: «ОДЕСА ФІЄСТА АБРИКОС» білий, «ОДЕСА ФІЄСТА ГРЕЙПФРУТ» рожевий, «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний взагалі не містить позначення коду УКТ ЗЕД або ТН ЗЕД. Код УКТ ЗЕД 2204 2110 00 присвоєно «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний згідно Висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 18.01.2012р. NsOC-000315. Згідно висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 05 квітня 2012р. № УТЭ-976, напій винний виноградний ароматизований газований червоний «Одеса Фієста гранат» відповідає коду по УКТ ЗЕД 2204 2110 00 Згідно з приписами п.п.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПК України для коду 2204 (вина ігристі, вина газовані, до категорії яких відносяться спірні напої) визначено розмір ставки акцизного збору - 3,65грн. за літр.

Тому, викладеним спростовуються висновки акту перевірки щодо зберігання позивачем напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

Щодо рішення від 12 липня 2012р. №000168.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем порушено вимоги частини восьмої статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: - вироблено 5820 пляшок місткістю 0,75 л вина ігристого «Одеса класік» брют на суму 258757,2 грн. із знаком для товарів та послуг №82845 від 25.09.2007р. «Odessa », не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, - вироблено 2424 пляшки місткістю 0,75л шампанського України класичного брют «Генріх Редерер» на суму 184199,76 грн. із знаком для товарів та послуг №59886 від 15.03.2006р. «Henri Roederer», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. З огляду зазначеного до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 811899,66грн. за здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Суд першої інстанції вірно не погодився з такими висновками акту перевірки.

Згідно ч.3 ст.2 Закону №481, виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії. Згідно з п.п.14.1.99 п.14.1 ст.14 ПК України, ст.14 Господарського кодексу України, ст.1 Закону №481, ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) №415 термін дії з 24 лютого 2009 року до 24 лютого 2014 року. Відповідно до додатку до ліцензії сторінка 1 ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» отримано дозвіл на виробництво шампанського України «Генріх Редерер» - класичне брют та вина ігристого «Одеса класік» - витримане брют. Згідно Додатку до ліцензії позивача, у переліку дозволених до використання знаків для товарів та послуг зазначення на свідоцтво №59888 від 15.03.2006р. на знак для товарів та послуг «Генріх Редерер», а також свідоцтво №86443 від 10.01.2008 р. на знак для товарів та послуг «Одеса класік».

Відповідно до ч.8 ст.3 Закону №481 одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

З вказаного вбачається, що позивачем здійснюється виробництво шампанського України «Генріх Редерер» - класичне брют та вина ігристого «Одеса класік» - витримане брют за наявності відповідної ліцензії.

Крім того, ліцензія і додаток до неї виконують різні функції та є різними за своєю правовою природою документами: ліцензія засвідчує право на здійснення певного виду господарської діяльності - у даному випадку здійснювати виробництво алкогольної продукції, у той час як додаток до ліцензій визначає види алкогольних напоїв, які має право виробляти ліцензіат та закріплює перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись при маркуванні продукції, тобто виконує посвідчувальну функцію, а тому ототожнювати ці документи, як це робить відповідач, немає підстав.

Згідно абз.2 ч.2 ст.17 Закону 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії. Отже, вказаною нормою застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій визначено за виробництво алкогольних напоїв лише з відсутністю ліцензії у виробника такої продукції. Відповідач довільно тлумачить наведену норму та у своєму рішенні про застосування фінансових санкцій доповнює законодавче формулювання таким доповненням, як «виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що норма, яка встановлює вид та міру відповідальності, якою є абзац 3 ч.2 ст.17 Закону України № 481/95, не підлягає розширеному тлумаченню і її зміст слід розуміти буквально, тобто так, що відповідальність настає виключно за виробництво алкогольних напоїв за відсутності ліцензії. Такий висновок суду підтверджується й змістом п.2.12. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого до основних завдань відповідача відноситься застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тобто відповідач мав право застосовувати фінансові санкції лише у випадках, які прямо передбачені законодавством.

Крім цього, правомірність використання знаків для товарів і послуг не може бути предметом планової виїзної перевірки податкової інспекції, яка не є контролюючим органом у сфері охорони інтелектуальної власності, тому встановлені в акті перевірки обставини не є власне порушеннями умов ліцензування у розумінні норм ПК України, Закону №481-95, Господарського кодексу України.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені обставини та практику розгляду аналогічних справ, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних судових рішень, оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень дійсно підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 12.12.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький