Ухвала суду № 36032440, 12.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р.Справа № 815/7375/13-а

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за поданням державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Котовський винзавод».

Своє подання ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області обґрунтувало наявністю підстав для такого арешту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у задоволенні вищенаведеного подання було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Котовський винзавод».

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного подання та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням податкового органу від 23 жовтня 2013 року було застосовано до ТОВ «Котовський винзавод» умовний адміністративний арешт майна. У даному рішенні, підставою застосування наведених санкцій зазначений не допуск працівників податкового органу до проведення фактичної перевірки /а.с. 13/.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Пунктом 80.2 ПК України передбачені обов'язкові умови з фактичним існуванням яких пов'язується можливість проведення контролюючим органом фактичної перевірки.

Будь-яких доказів існування обставин, що могли бути підставою проведення фактичної перевірки вищенаведеного підприємства у податкового органу не мається.

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на перевірку, копію наказу про її проведення та службових посвідчень.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, підставою початку проведення перевірки є наявність підпису працівника платника податків у направленні на перевірку або акту відмови від такого підпису.

Направлення на перевірку не містять підписів працівників підприємства, акту про відмову від їх (направлень) підпису не мається.

Тобто, фактично розпорядчі документи на перевірку підприємству не пред'являлися.

Отже, у податкового органу не було підстав для початку проведення вищенаведеної перевірки та права на її проведення взагалі (відсутність підстав передбачених п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Окрім того, тим же пунктом (81.1) ПК України передбачено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, у випадку обізнаності підприємства щодо бажання податкового органу провести у нього фактичну перевірку, факт непред'явлення йому (підприємству) вищенаведених документів, робило б його відмову у допуску до перевірки податкового органу правомірною.

Пунктом 80.7 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Таким чином, перевірка повинна проводитися у присутності працівників саме того платника податків, якій перевіряється.

З матеріалів справи вбачається відсутність у заявника доказів того, що будь-який працівник вищенаведеного товариства був обізнаний про бажання податкового органу перевірити підприємство.

В акті відмови від допуску до перевірки лише декларативно зазначено про відмову керівництва підприємства без будь-якого зазначення посад та прізвищ такого керівництва.

Колегія суддів не приймає до уваги спілкування працівників податкового органу з «начальником охорони» - ОСОБА_1, так як жодних доказів того, що така особа працює на підприємстві не мається, як і не мається доказів того, що підприємство здійснює охорону території власними силами.

Отже, усі вищенаведені докази, як кожний окремо так і у сукупності, свідчать виключно про те, що вищенаведене підприємство не могло відмовитися від допуску податкового органу до фактичної перевірки, так як не було повідомлено про бажання податкового органу провести таку перевірку, тобто факту відмови від допуску до перевірки не існує.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З урахування відсутності у податкового органу прав на проведення вищенаведеної перевірки, відсутності факту не допуску підприємством працівників податкового органу до перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного подання та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за поданням державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 16 грудня 2013 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/