Ухвала суду № 36032231, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 815/4820/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорту на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорту про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (надалі - позивач, УПФУ) звернулось до суду з позовом до Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорту (надалі - відповідач, Інститут) про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню виплат різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у розмірі 3163,98 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, яка виплачена науковим працівникам за період з квітень - червень 2013 року в сумі 3163,98 грн., та вказана заборгованість самостійно Інститутом не погашена.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Інститут перебуває на обліку в УПФУ за №Ж0117, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У складі Інституту працювало 6 наукових працівників, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, на підставі виданих Інститутом довідок вказаним особам було призначено пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що підтверджується відповідними розпорядженням УПФУ.

На адресу Інституту позивачем надсилалися повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, які були отримані відповідачем, однак, за період квітень - червень 2013 року позивач не відшкодував відповідачу кошти в сумі 3163,98 грн., які фактично витрачені на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем доведено в судовому засіданні та підтверджено доданими документами заборгованість відповідача по відшкодуванню фактично витрачених коштів в сумі 3163,98 грн. на виплату пенсій.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки АА №090102 з ЄДРПОУ від 20.02.2009 року Інститут є державною установою, тобто установою загальнодержавної форми власності, а тому на нього покладено обов'язок фінансувати 50% різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Відповідно до п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372 (надалі - Порядок №372), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п.3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Відповідно до п.5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п.8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи наведені норми та те, що Інститут за період квітень - червень 2013 року не відшкодував позивачу кошти в сумі 3163,98 грн., фактично витрачені на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зазначене підтверджується копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що стаж роботи працівників Інституту ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було помилково віднесено Пенсійним фондом до наукового або науково-педагогічного стажу, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зовсім ніколи не працювали в Інституті.

Колегія суддів не приймає до уваги ці заперечення апелянта, оскільки такі доводи спростовуються наданими УПФУ копіями довідок виданих Інститутом кожному з вищезазначених пенсіонерів.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно неподання звітності Інститутом по колишнім працівникам, яким призначена наукова пенсія, та посилання на Постанову правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року №26-1 вважає необґрунтованими, оскільки наукова пенсія була призначена пенсіонерам задовго до прийняття вказаної Постанови, а саме: ОСОБА_8 - 2002 рік призначення, ОСОБА_6 - 2001 рік призначення, ОСОБА_9 - 2009 рік призначення, ОСОБА_7 - 2008 рік призначення, ОСОБА_5 - 2005 рік призначення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річного транспорт - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька