Ухвала суду № 36032219, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 814/2219/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Федусика А.Г.

при секретарі: Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013р. по справі за позовом приватного підприємства «Вікі» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013р. ПП «Вікі» (далі Підприємтво) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002201501 від 29.04.2013р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.04.2013р. ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Підприємства за звітний податковий період ІІІ квартал 2010р. За результатами перевірки складено акт за №1163/151/24055786 в висновках якого зазначено, що Підприємство несвоєчасно сплатило суму грошового зобов'язання з податку на прибуток по декларації №9004955333 від 09.11.2010р. На підставі вказаних висновків ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002201501 від 29.04.2013р., яким зобов'язано Підприємство сплатити штраф в сумі 4897,60грн. за затримку на 581 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 24488грн.

Позивач зазначає, що податок на прибуток по декларації був сплачений підприємством своєчасно, проте, ДПІ віднесло суму сплаченого податку на прибуток за ІІІ квартал 2010р. на погашення податкової заборгованості минулих періодів, в той час, як податкової заборгованості не існувало, а всі нараховані раніше податкові зобов'язання були неузгоджені. Такі дії позивач вважає протизаконними та посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013р. позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0002201501 від 29.04.2013р.

Повернуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Вікі" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 114,70грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, платником податку своєчасно оплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24488грн., а тому спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування суми боргу за несвоєчасну оплату грошового зобов'язання неможливо вважати законним та обґрунтованим.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що за ІІІ квартал 2010р. ПП «Вікі» самостійно визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24488грн. Декларацію на прибуток №9004955333 подано позивачем до ДПІ 09.11.2010р. Відповідно до платіжного доручення №241 від18.11.2010р. (а.с.11) Підприємством своєчасно та повністю сплачений податок на прибуток, визначений у зазначеній вище декларації. В платіжному дорученні позивачем зазначено призначення платежу „податок на прибуток за ІІІ квартал 2010р."

Однак, в своїх висновках ДПІ зазначило, що у позивача існує податковий боргу у розмірі 201 684,50грн., а тому сплачену суму грошового зобов'язання згідно черговості було спрямовано на його погашення. А отже визначена суму грошового зобов'язання залишилася несплаченою, у зв'язку із чим ДПІ і був акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Товариства від 16.04.2013р. за №1163/151/24055786. На підставі вказаних висновків ДПІ і прийнято 29.04.2013р. податкове повідомлення-рішення за №0002201501, яким зобов'язано Підприємство сплатити штраф в сумі 4897,60грн. за затримку на 581 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 24488грн.

Перевіряючи правомірність дій відповідача та ухваленого з цього приводу податкового повідомлення-рішення, судова колегія виходить з того, що відповідно до підп. 5.3.1. п.5.3 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно підп. 5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Аналізуючи наведені положення законодавства, судова колегія вважає, що одним із обов'язків платника податків є своєчасна сплата узгоджених грошових зобов'язань перед бюджетом.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення №241 від 18.11.2010р. всупереч визначеному Підприємством призначенню платежу спрямовані ДПІ на погашення податкового боргу, який в розумінні вимог Податкового кодексу України є неузгодженим.

Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку і з таким висновком суду погоджується судова колегія, що зараховуючи суму податку на прибуток за ІІІ квартал 2010р. до податкових неузгоджених зобов'язань минулих періодів ДПІ діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що порушує законні права та інтереси платника податків, а відтак підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

А.Г. Федусик