Ухвала суду № 36030610, 10.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №265/6151/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 листопада 2013 року у справі № 265/6151/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області), в якому просила скасувати рішення УПФУ в Орджонікідзевському районні м. Маріуполя від 15.06.2013 року № 1597 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язати УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя призначити пенсію за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати поштового відправлення заяви про призначення пенсії - з 19.03.2013 року; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. (а. с. 2-6).

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про скасування рішення про відмову в призначені пенсії за вислугу років, зобов'язання призначити пенсії за вислугу років, стягнення витрат на юридичні послуги та судовий збір відмовлено (а. с. 73-76).

Позивач на постанову суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі (а. с. 81-86).

Позивач та її представник в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі, просили постанову суду скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду відповідач повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працювала фармацевтом: з 13 лютого 1996 року до 24 травня 1997 року в СП АОЗТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», з 3 серпня 1998 року до 3 січня 2001 року в ЗАТ Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», з 8 червня 2002 року до 20 березня 2013 року в аптеці ТОВ «Боліс» (а. с. 17-20).

16.03.2013 року ОСОБА_2 поштою направила до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області заяву про призначення пенсії за вислугу років з пакетом документів, яку пенсійний орган отримав 21.03.2013 року ( а. с. 8 - 10).

Рішенням УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області від 15 червня 2013 року № 1597 ОСОБА_2 відмовлено в призначені пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я згідно підпункту 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також в цьому рішенні зазначено, що загальний стаж роботи позивача складає 36 років 4 місяці і 11 днів. До спеціального стажу зарахований період з 01.12.1979 року до 12.02.1996 року, що складає 16 років 2 місяці 12 днів. Підстав для зарахування періоду роботи з 13.02.1996 року до 24.05.1997 року, з 03.08.1998 року до 03.01.2001 року та з 08.06.2002 року до 20.03.2013 року немає через відсутність аккредитаційних сертифікатів (7).

Встановлені обставини справи підтверджуються матеріалами справи і не є спірними.

Отже, спірним питанням у справі, яке підлягає вирішенню, є правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні позивачеві пенсії за вислугу років згідно п.«е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності аккредитаційних сертифікатів та в зв'язку з тим, що позивач продовжує працювати фармацевтом.

Згідно вимог п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку мають право на пенсію за вислугою років.

Згідно ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються лише при залишенні роботи, що дає право на цей вид пенсії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», пенсії за вислугу років працівникам аптеки, аптечних кіосків, аптечних магазинів, контрольно-аналітичних лабораторій на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

У випадку, коли найменування фармацевтичного закладу, вказаного в трудовій книжці (ліцензії на здійснення підприємницької діяльності) не відповідає найменуванню, вказаному в Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385, аккредитаційний сертифікат є обов'язковим документом для визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки у відповідності до наданого сертифікату визначається назва фармацевтичного (аптечного) закладу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 765 затверджено Порядок акредитації закладу охорони здоров'я, відповідно до п.2 якого акредитації підлягають всі заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності. Перша акредитація проводиться через два роки від початку провадження діяльності. Наступні акредитації проводяться кожні три роки. Згідно до п.12 Порядку в акредитаційному сертифікаті зазначається назва закладу, адреса, строк дії та інше.

Позивач вказує, що в період з 13.02.1996 року до 24.05.1997 року працювала фармацевтом в аптеці, розташованій у місті Маріуполі по вулиці Лютневій, 44-а, яка належала АОЗТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Відповідно до ліцензії № 14161-ЮР на право здійснення підприємницької діяльності від 18.01.1996 року, АОЗТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», здійснювало роздрібну реалізацію медикаментів, строк ліцензії 3 роки. В ліцензії зазначено місце здійснення діяльності: аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск з 22.12.1997 року за адресою м. Київ вул. Виборзька, 86, м. Київ вул. Стражеска, 6-А, з 20.02.1998 року за адресою м. Васильків вул. Декабристів, 85, смт. Баришівка вул. Леніна, 126, м. Яготин вул. Незалежності, 71 та з 02.07.1998 року в м. Маріуполі по вулиці Лютнева, 44-А (а. с. 14).

В трудовій книжці ОСОБА_2 ( запис № 8 ) зазначено, що вона працювала з 13.02.1996 року до 24.05.1997 року на підприємстві ДКП «Аптека № 599», яка є філією СП АОЗТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (м. Київ) (а. с. 19).

Відповідно наданої позивачем ліцензії № 14161-ЮР у вказаний період дане місце ще не мало назви аптека, відповідно не здійснювалася діяльність роздрібна реалізація медикаментів.

Згідно запису № 12 в трудовий книжці позивача у період з 03.08.1998 року до 03.01.2001 року вона працювала фармацевтом роздрібної торгівлі ЗАТ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». В ліцензії № 14161-ЮР від 18.01.1996 року зазначено, що з 02.07.1998 року до 18.01.1999 року (строк дії ліцензії) працює аптека в м. Маріуполі, вул. Лютнева, 44-і, проте в трудовий книжці не було зазначено, що позивач працювала саме в аптеці.

В трудовій книжці ОСОБА_2 ( запис № 15 ) зазначено, що вона з 08.06.2002 року до 20.03.2013 року працювала фармацевтом в аптеці ТОВ «Боліс».

Відповідно до ліцензій ТОВ «Боліс», які були надані позивачем, в якості доказів для врахування стажу за вислугу років (а. с. 11-13,16), це підприємство здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами, але назва закладу охорони здоров'я (аптека, аптечний кіоск і т.і.) не зазначено.

Відповідно до довідки № 02-19-170 з ЄДРПОУ від 04.10.2005 року ТОВ «Боліс» здійснювало наступні види діяльності: роздрібна торгівлі фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними виробами; оптова торгівля фармацевтичними товарами; посередництво в торгівлі різними товарами; кафе; інші види оптової торгівлі (а. с. 49).

За довідкою АБ № 453830 з ЄДРПОУ від 06.07.2012 року ТОВ «Боліс» здійснювало наступні види діяльності: роздрібна торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними виробами в спеціалізованих магазинах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля фармацевтичними товарами; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Довідками з ЄДРПОУ ТОВ «Боліс» та ліцензіями підприємства не підтверджується, що ТОВ «Боліс» відноситься до фармацевтичних (аптечних) закладів відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я (а. с. 50).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача стажу роботи для призначення пенсії згідно п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з тим, що позивач працювала в ЗАТ Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» та аптеці ТОВ «Боліс», з 13 лютого 1996 року до 24 травня 1997 року, з 3 серпня 1998 року до 3 січня 2001 року та з 8 червня 2002 року до 20 березня 2013 року, які офіційно не набули статусу закладів охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Крім того, відповідач відмовив позивачеві в призначенні пенсії на підставі ст.7 Закону України „Про пенсійне забезпечення", якою визначено, що пенсії за вислугу у років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

В даному випадку позивач на дату звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії згідно п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" продовжував працювати фармацевтом і продовжує працювати до теперішнього часу, що підтверджено особисто ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.

Тобто, відповідач також правомірно відмовив в призначенні пенсії згідно п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки позивач не залишив роботу, яка дає право на цю пенсію.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 13 грудня 2013 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 листопада 2013 року у справі № 265/6151/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова