Постанова № 36030384, 10.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №812/7455/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 812/7455/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський кам'яний кар'єр" до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №1559 від 05 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, в якому просив визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області №1559 від 05 серпня 2013 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський кам'яний кар'єр" про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу у розмірі 1183,44 грн., та пені у розмірі 898,65 грн. на загальну суму 2082,09 грн., як незаконне та скасувати його (а.с. 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» задоволений, визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області №1559 від 05.08.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20 березня 2013 року по 25 червня 2013 року (а.с. 64-65).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.69-74).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що підприємством несвоєчасно перераховувались поточні платежі, у зв'язку з чим, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції та пеню за період з 20 березня 2013 року до 25 червня 2013 року. Згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, що діяла до 19.01.2013 року, підприємство не звільняється від своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на нього розповсюджується Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради 31.10.2002, ідентифікаційний код 01535111, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №332369 (а.с.13). Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області у розумінні ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

УПФУ в м. Свердловську Луганської області 05.08.2013 винесено рішення №1559 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосована штрафна санкція у розмірі 1183,44 грн. та нарахована пеня у розмірі 898,65 грн. за період з 20.03.2013 по 25.06.2013, що також підтверджено відповідним розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку (а.с.6, зворотній бік).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10 листопада 2009 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсомольський кам'яний кар'єр» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.10). Ухвалою від 06 травня 2010 року у справі введено процедуру санації, керуючим санацією призначено директора підприємства Степаненко С.М., розпорядником майна у процедурі санації призначено арбітражного керуючого Бугулян О.А. Ухвалою суду від 26 червня 2013 року повноваження керуючого санацією та розпорядника майна продовжено.

Спірним у даній справі є питання правомірності нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску під час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що з огляду на положення ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення № 1559 від 05.08.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

З висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до статей 1, 12 Закону № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Обов'язками платника єдиного внеску згідно Закону, зокрема, є своєчасність, повнота нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону № 2343-XII лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Слід також зазначити, що Верховний Суд України аналогічну правову позицію вже висловив у постановах від 4 липня 2011 року, 7 травня, 11 червня та 1 жовтня 2012 року (справи №№ 21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12 відповідно).

У відповідності до вимог ст. 161 ч.2 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої ст. 237 цього Кодексу.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення на ухвалення нового з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 812/7455/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 812/7455/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольський кам'яний кар'єр" до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення №1559 від 05 серпня 2013 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв