Постанова № 36030146, 20.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2013 року № 826/14549/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» (далі - ТОВ «Н-М»), в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 1458867,57 грн., зазначаючи, що за ТОВ «Н-М» обліковується податковий борг перед бюджетом, який самостійно відповідачем не погашений.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було враховано подану уточнюючу декларацію при вирахуванні суми заборгованості, у зв'язку з чим сума заборгованості підлягає зменшенню.

Також відповідачем було подане клопотання про зупинення провадження у справі на тій підставі, що відповідач почав процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, оформленого листом від 14.10.2013 № 7075/10/26-15-03-12. Проте, суд у задоволенні такого клопотання відмовив, так як оскарження даного рішення в адміністративному порядку, не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Н-М» зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.10.2000, код ЄДРПОУ 31172794, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Сиваська, буд.1-А.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 06.08.2008 № 10545/14/29-14666 відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 05.10.2000.

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що 12.04.2006 року між Київською міською радою та ТОВ «Н-М» був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років (далі по тексту - Договір) (реєстраційний запис за № 257, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2006 за № 66-6-00351 в книзі записів державної реєстрації договорів). Відповідно до цього Договору, на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.2005 за № 532/3108 у строкове платне користування передається земельна ділянка загальною площею 25 729 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сиваська,1-а у Дніпровському районі м. Києва, для завершення будівництва та реконструкції експериментально-виробничого комбінату з подальшою експлуатацією та обслуговуванням оптово-торгівельної бази з митним складом, супермаркетом та швейним цехом.

Відповідно до п 2.2 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації № Ю-34766/2005 (вих. № 645 від 20.09.2005), виданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради, становить 295 6650,34 грн.

Визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору (п. 4.1 - 4.3 цього Договору).

При цьому п.4.5 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на певний розрахунковий рахунок. Питання сплати податку на додану вартість та інших податковий платежів, що пов'язані, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

Пунктом 4 Договору також передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює районний податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

Так, станом на момент подання позову до суду у ТОВ «Н-М» обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1 458 867,57 грн., яка виникла у зв'язку із наступним.

Згідно із ст.269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У ст. 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно із ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. У п.2 ст.286 ПК України зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Згідно із наказом ДПАУ від 24.12.2010р. №1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» у декларації зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

18.02.2012 відповідачем було подано Декларацію з плати за землю № 9007130680 від 18.02.2012, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 1 484 868,98 грн.

20.02.2012 відповідачем було подано Декларацію з плати за землю № 9006883787 від 20.02.2012, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 46 113,96 грн.

03.06.2013 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності з плати за землю (своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання) за податкові (звітні) періоди: липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012, грудень 2012 року, за результатами якого складено Акт № 176 на підставі якого 02.07.2013 відповідно до вимог п.п.49.18.1, п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49; п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України; та на підставі абз.1,2 п.126.1 ст.126 та п.54.3.2 ст.54 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення № 0003351550, № 0003371550 від 02.07.2013 в розмірі 9935,96 грн. та 7589,25 грн. відповідно, які були отримані уповноваженим представником відповідача про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, станом на момент подання позову заборгованість відповідача складає 1 458 867,60 грн.

Одночасно з викладеним, відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 04.02.2013 №294 у розмірі 46 100,00 грн. була надіслана на адресу підприємства, проте не виконана відповідачем.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів сплати суми заборгованості у добровільному порядку, або ж доказів оскарження податкової вимоги від 04.02.2013 №294 у судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» заборгованості у розмірі 1 458 867,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, а отже позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» (02090, м. Київ, вул. Сиваська, буд.1-А, код ЄДРПОУ 31172794) заборгованість з плати за землю у розмірі 1 458 867,57 грн.(один мільйон чотириста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 57 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур