Постанова № 36030053, 08.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2013 року № 826/14269/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській областідо Концерну «Військторгсервіс»простягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Концерну «Військторгсервіс», в якому просить стягнути заборгованість по земельному податку у розмірі 12517,01 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Концерном «Військторгсервіс» обліковується податковий по земельному податку у розмірі 12517,01 грн., який самостійно відповідачем не сплачений. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з рахунків у банках дану заборгованість такого платника податків.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Концерн «Військторгсервіс» як юридична особа зареєстрований 22.07.2005 за № 10731020000005056, місцезнаходження - 03168, пр. Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 33689922 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 25.07.2005 за № 12170. В ДПІ у м. Рівному перебуває на обліку як платник окремих податків.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обчислюється заборгованість у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань у розмірі 12517,01 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих Концерном «Військторгсервіс» податкових декларацій: № 9013086903 від 14.03.2013 на суму 12 074,67 грн. (в тому числі за травень 2013 в сумі 4024,89 грн., червень 2013 в сумі 4024,89 грн., липень 2013 в сумі 4024,89 грн.).

Відповідачем зазначені суми податкового зобов'язання самостійно не сплачені, у зв'язку з чим на цю суму виник податковий борг, про що свідчать матеріали справи.

Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підприємству на несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 442,34 грн.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.58.2 ст.58 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення-рішення, за якими стягуються суми податкових зобов'язань, відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

В п.57.3 ст.57 Кодексу зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом відповідачу була вручена податкова вимога № 314 від 04.07.2012 на суму 2078,52 грн.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи, зокрема зворотній бік облікової картки платника податків станом на момент слухання справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу, а прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, а строки їх добровільної сплати вийшли, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, тому необхідно стягнути кошти з рахунків Концерну «Військторгсервіс» у банках, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі податкового боргу у сумі у розмірі 12517,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (03051, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) з метою погашення податкового боргу по земельному податку у розмірі 12517,01 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сімнадцять грн. 01 коп.) з рахунків у банках такого платника податків на р/р 33213811700002 Управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 38012714, код платежу - 13050100 на користь місцевого бюджету м. Рівне.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур