Постанова № 36029955, 11.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4443/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участю секретарі Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського стягнення від 13.11.2013 року № 040050, відповідно до якої на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем незаконно винесено постанову про застосування фінансових санкцій, оскільки у водія при здійсненні внутрішніх перевезень вантажу були наявні всі документи, передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», які були надані для перевірки інспекторам, а за таких обставин не може бути застосована відповідальність, передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та заперечення, в яких зазначив, що в результаті перевірки транспортного засобу позивача було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого надання послуг з перевезення вантажу вантажним автомобілем здійснювалось без тахокарт за 28 попередніх днів та без тахокарти за 08.10.2013 року. Зазначає, що позивач на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт жодних документів на спростування вказаних в акті порушень не надав. Крім того, вказав, що зазначення в постанові статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» в даному випадку є лише технічною помилкою, так як саме порушення повністю відповідає положенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 9-10).

За результатами перевірки транспортного засобу марки Renault 1162А1А, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, державними інспекторами відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Черкаській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.10.2013 року (а.с. 33), в якому зафіксовано надання послуг з перевезення вантажу вантажним автомобілем з повною масою понад 12 тон без тахокарт за 28 попередніх днів та без тахокарти за 08.10.2013 року, чим порушено статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водія з вказаним актом було ознайомлено, від дачі пояснень та підпису відмовився.

Листом Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області від 04.11.2013 року № 2188/5/59-13 (а.с. 35) позивач був повідомлений про розгляд справи стосовно порушення ним законодавства про автомобільний транспорт.

Начальником Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області 13.11.2013 року на підставі зазначеного акту перевірки прийнято постанову № 040050 (а.с. 36) про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була отримана позивачем 13.11.2013 року, що підтверджується його особистим підписом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Абзацом 3 частини другої статтею 40 Закону визначено, що водій автобуса зобов'язаний: мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

В статті 48 Закону зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за № 946/18241, визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (далі - Інструкція).

Згідно пункту 3.1. Інструкції, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

В силу пункту 3.3. Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Пункти 3.5., 3.6. Інструкції передбачають, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до пункту 4.1. Поправки № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), ратифікованої Законом України від 07.09.2005 року № 2819-IV, з дати набуття чинності змін до ЄУТР, тобто з 20.12.2009 року водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та ті, які використовувалися водієм за попередні 15 календарних днів, тобто (7+15 тахограм), та через три місяці після дати набуття чинності змін до ЄУТР, тобто орієнтовно з 20.03.2010 року - за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто (1+28 тахограм).

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд доходить висновку, що у зв'язку з відсутністю у водія транспортного засобу під час проведення перевірки документів, передбачених законодавством, відповідачем правомірно було винесено постанову від 13.11.2013 року № 040050, якою до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

Надані позивачем копії бланку підтвердження діяльності та тахокарти за 08.10.2013 року (а.с. 19-20) не спростовують висновків вищезазначеного акту перевірки, бо не можуть самі по собі бути доказом того, що на час проведення перевірки дані документи знаходилися у водія транспортного засобу марки Renault 1162А1А, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належить позивачу.

Крім того, посилання позивача на зазначення в оскаржуваній постанові статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки при розгляді даної справи судом встановлено правомірність накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача, а технічна помилка не може бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області , необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень та довів суду правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна