Постанова № 36029819, 29.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 листопада 2013 року 11:30 справа №826/15342/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Казенного підприємства спеціального приладобудування “Арсенал”

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Казенне підприємство спеціального приладобудування “Арсенал” (далі по тексту – позивач, КП СПБ “Арсенал”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №336926552203 частково на суму 27 761,40 грн., та від 21 серпня 2013 року №36826552203 частково на суму 33 277,15 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15342/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 21 серпня 2013 року №36826552203 згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення статті 249 Податкового кодексу України КП СПБ “Арсенал” визначено суму податкового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 51 621,80 грн., у тому числі за основним платежем - 47 169,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4 452,66 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 21 серпня 2013 року №36926552203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору” КП СПБ “Арсенал” визначено суму податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 41 642,10 грн., у тому числі за основним платежем - 33 313,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 8 328,42 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 06 серпня 2013 року №187/26-55-22-01/14307357 “Про результати планової виїзної перевірки Казенного підприємства спеціального приладобудування “Арсенал”, код за ЄДРПОУ 14307357 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року” (далі по тексту – Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем зокрема пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим занижено податкове зобов’язання з екологічного податку на суму 47 169,14 грн., та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору”, що призвело до заниження податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 33 313,68 грн.

Порушення позивачем пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України в Акті перевірки обґрунтовано наступним: КП СПБ “Арсенал” розміщувало (тимчасово зберігало на власній території) відходи, а саме люмінесцентні лампи, виходячи з факту списання таких ламп у кількості 1370 штук, у тому числі за І квартал 2011 року – 687 штук, за ІІ квартал 2011 року – 183 штуки, за ІІІ квартал 2011 року – 191 штуку, за І квартал 2012 року – 64 штуки, за ІІ квартал 2012 року – 220 штук, за ІІІ квартал 2012 року – 25 штук.

Порушення позивачем пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору” в Акті перевірки мотивовані наступним: КП СПБ “Арсенал” розміщувало (тимчасово зберігало на власній території) відходи, а саме люмінесцентні лампи, виходячи з факту списання таких ламп у кількості 582 штук, у тому числі за ІІІ квартал 2010 року – 251 штука, IV квартал 2010 року – 331 штука.

Позивач не погоджується з даними, наведеними у Акті перевірки, виходячи з того, що при розрахунку суми грошових зобов’язань відповідачем невірно застосовано коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів - 3, оскільки в Акті перевірки не наведено доказів зберігання відходів на звалищі, самого такого звалища не може бути на території підприємства, а списані лампи тимчасово, до утилізації, зберігаються в закритому складському приміщенні; та наводить власний розрахунок суми податкового зобов’язання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в Акті перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги КП СПБ “Арсенал”, виходячи з наступних мотивів.

В частині визначення суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ - IV квартали 2010 року суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року №303 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок), визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі - скиди); розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Згідно пункту 4 Порядку суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року №162/379, платниками збору є суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

За визначенням статті 1 Закону України “Про відходи” відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

Як встановлено в Акті перевірки та не заперечується сторонами, КП СПБ “Арсенал” за період ІІІ - IV квартал 2010 року списало люмінесцентні лампи у кількості 582 штук, у тому числі за ІІІ квартал 2010 року – 251 штуку, IV квартал 2010 року – 331 штуку, тобто розміщувало відходи, однак не обчислило за розміщення вказаних відходів відповідну суму збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У відповідності до Порядку для люмінесцентних ламп у 2010 році встановлено проіндексований норматив збору в розмірі 6,35 грн. за одиницю.

За даними таблиць 2.4 та 2.5 Порядку визначено наступні коригуючі коефіцієнти, які встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

- в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них – 3;

- за межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж) – 1;

та коригуючі коефіцієнти, які встановлюється залежно від місця розміщення відходів (характер місця розміщення відходів):

- спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення -1;

- звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів – 3.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що визначаючи суму податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ - IV квартали 2010 року, ДПІ у Печерському районі використала розмір добутку наступних показників: 582*6,36*3*3=33 313,68 грн., де 582 - кількість списаних люмінесцентних ламп; 6,36 - проіндексований норматив збору за 2010 рік для люмінесцентних ламп; 3 – коефіцієнт, який встановлюється в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них; 3 – коефіцієнт, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування коригуючого коефіцієнта, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, зокрема доказів наявності у КП СПБ “Арсенал” звалища та доказів розміщення люмінесцентних ламп на такому звалищі.

Таким чином, на думку суду, при визначенні позивачу суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ - IV квартали 2010 року, коефіцієнт, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів – 3, не повинен застосовуватись, з урахуванням чого сума податкового зобов’язання КП СПБ “Арсенал” зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ - IV квартали 2010 року має визначатись без такого коефіцієнта та становить 11 104,56 грн. (582*6,36*3); сума штрафних санкцій відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України становить 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, а саме - 2 776,14 грн. (11 104,56*25%); всього 13 880,70 грн. (11 104,56+2 776,14).

Враховуючи, що згідно податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №36926552203 визначена сума податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 41 642,10 грн., у тому числі за основним платежем - 33 313,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 8 328,42 грн., суд вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення має бути скасоване в частині визначення суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 27 761,40 грн. (41 642,10-13 880,70), у тому числі за основним платежем – 22 209,12 грн. (33 313,68-11 104,56), за штрафними (фінансовими) санкціями – 5 552,28 грн. (8 328,42-2 776,14), тобто у тій самій частині, що просить позивач.

Вирішуючи правомірність визначення суми податкового зобов’язання з екологічного податку за І-ІІІ квартали 2011 року та І-ІІІ квартали 2012 року, суд керується наступним.

Згідно пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України передбачено, що об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів./P>

Пункт 249.6 статті 249 Податкового кодексу України встановлює, що суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою: Прв= Нпi*Млi*Кт*Ко, де

- Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками;

- Млi - обсяг відходів i-того виду в тоннах (т);

- Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 Податкового кодексу України;

- Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

У свою чергу пункт 246.5 статті 246 Податкового кодексу України визначає коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж – 3; н відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту – 1.

В Акті перевірки встановлено, а сторони проти цього не заперечують, що за період І - ІІІ квартали 2011 року та І-ІІІ квартали 2012 року КП СПБ “Арсенал” списало люмінесцентні лампи у кількості 1370 штук, у тому числі за І квартал 2011 року – 687 штук, за ІІ квартал 2011 року – 183 штуки, за ІІІ квартал 2011 року – 191 штуку, за І квартал 2012 року – 64 штуки, за ІІ квартал 2012 року – 220 штук, за ІІІ квартал 2012 року – 25 штук, тобто розміщувало відходи та, відповідно, було платником екологічного податку, однак не обчислювало за розміщення вказаних відходів відповідну суму податку за звітні періоди.

Суд встановив, що для люмінесцентних ламп у 2011 році встановлено 50 відсотків ставки податку у розмірі 7,50 грн., тобто 3,75 грн. за одиницю, у 2012 році встановлено 50 відсотків ставки податку у розмірі 8,17 грн., тобто 4,085 грн. за одиницю.

Із наданого відповідачем розрахунку видно, що визначаючи суму податкового зобов’язання з екологічного податку за період І-ІІІ квартали 2011 року та І-ІІІ квартали 2012 року, ДПІ у Печерському районі використовувала формулу згідно пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України та застосовувала при цьому коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, а саме:

І квартал 2011 року – 687*3,75*3*3=23 186,25 грн.;

ІІ квартал 2011 року – 183*3,75*3*3=6 176,25 грн.;

ІІІ квартал 2011 року – 191*3,75*3*3=6 446,25 грн.;

І квартал 2012 року – 64*4,085*3*3=2 352,96 грн.;

ІІ квартал 2012 року – 220*4,085*3*3=8 088,30 грн.;

ІІІ квартал 2012 року – 25*4,085*3*3=919,13 грн., всього 47 169,14 грн., де

687, 183, 191, 64, 220 та 25 – кількість списаних люмінесцентних ламп; 3,75 – 50 відсотків ставки екологічного податку за розміщення люмінесцентних ламп на 2011 рік; 4,085 - 50 відсотків ставки екологічного податку за розміщення люмінесцентних ламп на 2012 рік; 3 – коефіцієнт, який встановлюється в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них; 3 – коефіцієнт, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Утім, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували необхідність застосування коригуючого коефіцієнта, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, зокрема доказів наявності у КП СПБ “Арсенал” звалища та доказів розміщення люмінесцентних ламп на такому звалищі.

За таких підстав суд вважає, що при визначенні позивачу суми податкового зобов’язання з екологічного податку за період І-ІІІ квартали 2011 року та І-ІІІ квартали 2012 року не повинен застосовуватись коефіцієнт, який встановлюється у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів – 3.

Враховуючи зазначене, сума податкового зобов’язання КП СПБ “Арсенал” з екологічного податку, на думку суду, є наступною:

за І квартал 2011 року – 687*3,75*3=7 728,75 грн.;P>

за ІІ квартал 2011 року – 183*3,75*3=2 058,75 грн.;

за ІІІ квартал 2011 року – 191*3,75*3=2 148,75 грн.;

за І квартал 2012 року – 64*4,085*3=784,32 грн.;

за ІІ квартал 2012 року – 220*4,085*3=2 696,10 грн.;

за ІІІ квартал 2012 року – 25*4,085*3=306,38 грн., всього 15 723,05 грн.,

сума штрафних санкцій відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України за І-ІІ квартали 2011 року становить 1 грн., за період ІІІ квартал 2011 року та І-ІІІ квартали 2012 року становить 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, а саме: 1 483,89 грн. (5935,55*25%), всього 1 484,89 грн. (1+ 1 473,89). Всього сума податкового зобов’язання становить 17 207,94 грн. (15 723,05+1 484,89).

Таким чином, оскільки згідно податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №36826552203 визначена сума податкового зобов’язання з екологічного податку становить 51 621,80 грн., у тому числі за основним платежем - 47 169,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4 452,66 грн., суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення має бути скасоване в частині визначення суми податкового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 34 413,86 грн. (51 621,80 -17 207,94), у тому числі за основним платежем – 31 446,09 грн. (47 169,14-15 723,05), за штрафними (фінансовими) санкціями – 2 967,77 грн. (4 452,66 -1 484,89).

Водночас, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №36826552203 частково на суму 33 277,15 грн., тобто у сумі меншій, ніж сума податкового зобов’язання, що підлягає скасуванню за розрахунками суду, на 1 136,71 грн.; а тому, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №36826552203 в частині визначення суми податкового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 1 136,71 грн.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 21 серпня 2013 року №36826552203 та №36926552203 є протиправним і підлягають скасуванню у частині, вказаній вище, відповідно, позовні вимоги КП СПБ “Арсенал” підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній частині з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Українська будівельна експертиза” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Казенного підприємства спеціального приладобудування “Арсенал” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 21 серпня 2013 року №36826552203 в частині визначення суми податкового зобов’язання з екологічного податку у розмірі 34 413,86 грн. у тому числі за основним платежем – 31 446,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2 967,77 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 21 серпня 2013 року №36926552203 визначення суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 27 761,40 грн., у тому числі за основним платежем – 22 209,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 5 552,28 грн.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування “Арсенал” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 610,39 грн. (шістсот десять гривень тридцять дев’ять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко