Постанова № 36029771, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

">ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

5"> 24 жовтня 2013 року № 826/14534/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран»

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:P>

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран» (далі – ДП «НДІ «Буран») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 32 164,60 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмір 688,01 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зазначивши, що ДП «НДІ «Буран» в порушення вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не забезпечив належного виконання обов'язку щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Відповідач у судові засідання не прибув, письмову позицію щодо поданого позову не надав. На адресу суду повернулась рекомендована кореспонденція з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «НДІ «Буран» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач подав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2012 рік по формі 10-ПІ (поштова-річна), затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 10.02.2007р. № 42 з доповненнями від 12.11.2008р. № 527.

Згідно із звітом середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 48 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, але відповідачем не було працевлаштовано 1 особу.

У зв'язку із викладеними обставинами, позивач прийшов до висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 32 164,60 грн. та пені у сумі 688,01 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону Згідно статті 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

З аналізу приписів ст. 18 вказаного Закону випливає, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Таким чином, законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає безпосередньо на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Як убачається з матеріалів справи, а саме зі звіту № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідач, протягом спірного періоду, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити два робочих місць для працевлаштування інваліда. Разом з тим, на підприємстві працювала одна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Проте, як встановлено судом та вбачається з листа Печерського районного центру зайнятості від 19.06.2013 № 03-3708, відповідач не належним чином виконував покладені на нього законом обов'язки щодо інформування служби зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та не подавав службі зайнятості зазначені дані.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, суд приходить до висновку про, те що, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві (32 164,60 грн) за 1 непрацевлаштованого інваліда, оскільки саме з вини відповідача на підприємстві працює менша кількість інвалідів, ніж та, яка передбачена нормативом, а також пеню, нараховану відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Буран» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 35, код ЄДРПОУ 14315150) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 104, код ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські санкції у розмірі 32 164,60 грн. (тридцять дві тисячі сто шістдесят чотири грн. 60 коп.), а також пеню у розмірі 688,01 грн. (шістсот вісімдесят вісім грн. 01 коп.) на р/р 31219230700001 ГУ ДКСУ м.Києва, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур