Постанова № 36029767, 28.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 листопада 2013 р. № 820/10275/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Дрижанові О.С.

за участю представників сторін

позивача Гриньова Є.О., Титечко І.П,

відповідача Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, зобов'язання чинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБІС-Україна" з адміністративним позовом до Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд скасувати наказ від 08.04.2013 року № 664; визнати неправомірними дії по проведенню перевірки на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341; визнати неправомірними дії по визначенню в акті перевірки порушень податкового законодавства; зобов'язати вчинити дії по вилученню з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341 та поновлення в ній даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року; визнати правомірними дії підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі"

У судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі, просили вимоги задовольнити, пославшись на те, що спірна перевірка проведена за відсутності визначених законом підстав, а судження про нереальність здійснення господарської діяльності, про відсутність можливості здійснювати господарську діяльність, про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за спірний період зроблені з перевищенням повноважень, якими законодавець наділив органи державної податкової служби України, а отже податковим органом неправомірно здійснено коригування показників податкової звітності, правомірність формування яких підтверджується наявними у підприємства первинними бухгалтерськими документами.

Відповідач, з поданим адміністративним позовом не погодився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання юридичної особи (а.с.16-17, т.1).

У період з 18.04 по 24.04.2013 року фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т" та ПП "Рест-Профі", про що складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341, яким зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України , що призвело до зайвого віднесення до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у розмірі 348399 грн. та п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого до складу податкового кредиту зайво віднесено суму податку на додану вартість у сумі 348399 грн.-а.с.19-33, т.1

Перевіряючи оскаржувані рішення та дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу № 664 від 08.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ібіс-Україна» та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341, суд зазначає наступне.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч.2 ст.17 КАС України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки, суд зауважує, що відповідно до п.75.1.,75.1.2 ст..75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України, відповідно до якої документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження а обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.1).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на адресу позивача із посиланням на пп.20.1.6, 20.1.23 п.20.1 ст.20 ПК України направлено запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Аркада-Т» ,ТОВ «ТТК», ТОВ «Рест-Профі» за відповідні періоди, на які підприємством надано відповіді із долученням первинних бухгалтерських документів (а.с.40-45, т.1)

Виходячи зі змісту ст..78 ПК України суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на запит податкового органу надано відповіді із дорученням відповідних копій первинних документів, проте суд зауважує, що факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1, 78.1 ПК України, якщо податковий орган ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Оглянувши копію спірного наказу від 08.04.2013 року № 664 суд зазначає, що він містить посилання на положення п.78.1.1.ст..78 ПК України та стосується перевірки позивача з питань взаємовідносин з вказаними вище контрагентами. Спірний наказ та направлення на проведення перевірки вручені уповноваженій особі позивача, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Суд зауважує, що сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що фахівці податкового органу були допущені до проведення перевірки, остання проведена та за її результатами складено відповідний акт. Тобто наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги про скасування наказу № 664 від 08.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ібіс-Україна» та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки, на підставі якої складено акт від 30.04.2013 року № 2066/22.9-08/37191341 такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання вчинити дії по вилученню з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341 та поновлення в ній даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року, суд зазначає наступне.

Статтею 74 ПК України, визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу №266, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі висновків акту до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", а саме: у графі "сума ПДВ платника" відповідачем внесені коригування показників позивача з податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди.

Положеннями статті 74 ПК України та наказу ДПА України №266 від 14.04.2008 передбачено, що автоматизована система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.2.24 Методичних рекомендацій підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Між тим, суд зауважує, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, а тому податковим органом безпідставно анульовані показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку протиправність дій відповідача щодо коригування в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит позивача, які створюють для підприємства негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" відомостей внесених на підставі акту від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341, то суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, вона поглинається вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновити, задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013, яка має захистити права та охоронювані законом інтереси позивача та гарантувати дотримання і захист прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).

Що до позовних вимог про визнати неправомірними дії по визначенню в акті перевірки порушень податкового законодавства та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі" , суд зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затвердженого наказ Міністерства фінансів України 14.03.2013 № 395 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за № 607/23139), згідно з яким акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом п.17.1.7. ст..17 ПК України платники податку мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами пояснення, зауваження або заперечення платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а отже акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Суд також зауважує, що в силу положень ст..17 КАС України до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення факту, в тому числі правомірності (неправомірності) формування податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю в порядку, визначеному п.1.ч.1 ст.157 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст..ст.9,11,94,128, 159, 160-163, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, зобов'язання чинити дії- задовольнити частково

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів у Харківській області" даних, задекларованих ТОВ "Ібіс-Україна" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі"

В частині визнання неправомірними дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по визначенню в акті перевірки від 30.04.2013 року № 2066/22.9.-08/37191341 про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ібіс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т", ПП "Рест-Профі" з питання придбання ТМЦ (робіт, послуг) за період з01.01.2012 по 30.09.2012 року та використання їх у господарській діяльності, порушень п.185.1 ст.185, 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України в частині зайвого віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість з період січень-серпень 2012 року у сумі 348399 грн., п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України в частині зайвого віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 348399 грн. та визнання правомірними дій підприємства по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ТОВ "Аркада-Т " та ПП "Рест-Профі" за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 року провадження у справі закрити.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 03.12.2013 року

Суддя Зоркіна Ю.В.