Постанова № 36029666, 05.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 грудня 2013 р. №820/9374/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Арбузова Д.М., Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення: за формою "Р" від 12.03.2013 року №0000931720, за формою "Р" від 12.03.2013 року №0000921720, за формою "С" від 12.03.2013 року №0000951720, за формою "Р" від 12.03.2013 року №0000941720.

В обґрунтування позовних вимог позивач заперечив про неправомірність висновків акту перевірки на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, посилаючись на п.14.1.180, п.177.4 ст.177, п.297.1 ПК України, п.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Шамілова Л.Ш. надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акта перевірки № 755/1720/НОМЕР_1 від 26.02.2013 року.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача - Арбузов Д.М., Шамілова Л.Ш.. у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа підприємець 30.10.2008 року за №24800000000103670 (а.с.93), перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт № 755/1720/НОМЕР_1 від 26.02.2013 року (а.с.8), яким встановлені наступні порушення:

- п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у розмірі 67650,00 грн., а саме:

- у 2011 році у розмірі 60678,00 грн.;

- у 2012 році у розмірі 6972,00 грн.

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у період з 01.04.2011 по 31.12.2012 року на загальну суму 46691,51 грн., а саме:

- у 2011 року у розмірі 43062,54 грн.;

- у 2012 року у розмірі 3628,97 грн.

- п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1997р. №265/95-ВР зі змінами та доповненнями;

- п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) «не відображення у повному обсязі у податкових розрахунках про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку».

На підставі вказаного акту винесені наступні податкові повідомлення-рішення (а.с.27-30):

- за формою «Р» від 12.03.2013 року №0000931720, яким було донараховано штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб - 510,00 гривень;

- за формою «Р» від 12.03.2013 року №0000921720, яким було донараховано грошових зобов'язань на загальну суму 58 364,39 гривень, що складається з: податку з доходів фізичних осіб на суму 46 691,51 гривень та штрафних санкцій на суму 11 672,88 гривень;

- за формою «С» від 12.03.2013 року №0000951720, яким було донараховано штрафних санкцій на суму 1,00 гривень за порушення п.1, п.2, п.3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг»;

- за формою «Р» від 12.03.2013 року №0000941720, яким було донараховане грошових зобов'язання на загальну суму 84 562,50 гривень, що складається з 67650,00- податку на додану вартість та 16912,50 гривень - штрафних санкцій.

Проте суд частково не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки № 755/1720/НОМЕР_1 від 26.02.2013 року, виходячи з наступного.

Щодо безпідставного включення позивачем витрат на загальну суму у розмірі 411955,91 грн. по взаємовідносинам з ХФ ТОВ «Будмакс» код ЄДРПОУ 26524781 суд зазначає, що у періоді з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року ФОП ОСОБА_4 надавав послуги по порізу ДПС.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до складу валових витрат у періоді з 01.04.2011 по 31.12.2012 р. безпідставно включено витрати на загальну суму у розмірі 411955,91 грн., яка не була підтверджена фактичним понесенням витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, для провадження господарської діяльності у відповідності до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), оскільки до перевірки не надані розрахункові документи (товарні чеки, корінці прибуткових касових ордерів, квитанції про оплату, тощо) які б підтверджували фактичну оплату за отримані ТМЦ (послуги) від суб'єктів підприємницької діяльності, чим порушено п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

В судовому засіданні були оглянуті оригінали видаткових накладних та фіскальні чеки, з залученням до матеріалів справи копій видаткових накладних (а.с.31-83), фіскальних чеків (а.с.130-152) щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Будмакс", які підтверджують сплату наданих ТМЦ (послуг) та понесених витрат в повному обсязі.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України - до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже висновки відповідача про завищення позивачем сум валових витрат на суму 411955,91 грн. не відповідають обставинам справи, відповідачем не доведено порушення ФОП ОСОБА_4 п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України, тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» від 12.03.2013 року №0000921720, яким було донараховано грошових зобов'язань на загальну суму 58 364,39 гривень, що складається з: податку з доходів фізичних осіб на суму 46 691,51 грн. та штрафних санкцій на суму 11 672,88 грн., підлягають задоволенню.

Щодо порушення позивачем п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70 Податкового Кодексу України суд зазначає, що у період з 01.04.2011 по 31.12.2012 ФОП ОСОБА_4 мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, а саме: на адресу ФОП ОСОБА_4 були надані послуги по суборенді приміщення та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджується матеріалами справи (а.с.112-129).

З акту перевірки вбачається, що у період з 01.04.2011 по 31.12.2012 ФОП ОСОБА_4 мав фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, а саме: на адресу ФОП ОСОБА_4 були надані послуги по суборенді приміщення та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Дані фінансово-господарські операції у розрахунках за формою 1ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку наданих до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за ІV кв. 2011 року, І кв. 2012 року, ІІІ кв. 2012 року, ІV кв. 2012 року не відображались, чим порушено п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.14.1.180 ПК України - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до положень п.297.1 Податкового кодексу України, що діє х 01.01.2012 року, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою.

Отже, у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_5 був протягом усього періоду, що позивач орендував у нього складські приміщення, платником єдиного податку й обов'язку у нього сплачувати податок з доходів фізичних осіб не існувало, то позивач не може бути притягнутий до відповідальності за неподання вказаної звітності.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» від 12.03.2013 року №0000931720, яким було донараховано штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб - 510,00 гривень, підлягають задоволенню.

Щодо порушення позивачем п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у розмірі 67650,00 грн., а саме: у 2011 році у розмірі 60678,00 грн.; у 2012 році у розмірі 6972,00 грн., судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що ФОП ОСОБА_4 у перевіряємому періоді не зареєструвався платником податку на додану вартість, у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік (період, коли підприємець підлягав обов'язковій реєстрації платником ПДВ, з відповідними нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ) ФОП ОСОБА_4 не нараховував та не включав суми ПДВ до обсягу продажу від реалізації товару. Так, згідно податкових декларацій про доходи та майновий стан за 2011 р. та за 2012 р., книги обліку доходів і витрат, кошти від продажу товару становлять 338252,00 грн. За даними перевірки база оподаткування за 2011 рік складає 303390,00 грн., за 2012 рік складає - 34862,00 грн. Таким чином, податковим органом у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено заниження ФОП ОСОБА_4 обсягу продажу на суму 338252,00 грн. та відповідно заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 67650,00 грн.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 в періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 р. здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2011 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та був платником єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників, від здійснення підприємницької діяльності), що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Згідно п.181.1 ст.181 ПК України - у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як вбачається з книги обліку доходів та витрат за 2011-2012 роки (а.с.87-92), оригінал якої був оглянутий судом у судовому засіданні, у 2011 році позивач фактично почав здійснювати господарську діяльність з 01.04.2011 року, а перевищення граничної межі у 300000 грн. мало місце у жовтні 2011 року.

Таким чином, з наступного місяця - листопада 2011 року у позивача з'явився обов'язок зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням та сплачувати податок на додану вартість з загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з вимогами Податкового кодексу України.

З пояснень представника відповідача Арбузова Д.М., який здійснював перевірку позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що відповідачем було обраховано базу оподаткування для ПДВ шляхом складання щомісячних сум доходу позивача за 12 місяців, які передували квітню 2011 року, тобто з травня 2010 року, тоді перевищення 300000 грн. буде мати місце у квітні 2011 року, тому в результаті нараховано позивачу грошове зобов'язання по ПДВ, починаючи з квітня 2011 року.

Проте такі дії відповідача є неправомірними, з огляду на те, що у 2010 році позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, а відтак, дохід позивача у цей період не береться у розрахунок бази оподаткування, на нього не може бути донараховано грошове зобов'язання по ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи з даних розрахунку податкового зобов'язання, наданого відповідачем (а.с. 171), суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 60678,00 грн. (за період з квітня 2011 року по жовтень 2011 року) та штрафних (фінансових) санкцій на суму 15169,50 грн. - підлягають задоволенню.

Оскільки з листопада 2011 року позивач був зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі та сплачувати податок на додану вартість з загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, з урахуванням даних розрахунку податкового зобов'язання, наданого відповідачем (а.с. 171), та встановленого в ході розгляду справи порушення позивачем вимог п.181.1 ст.181 ПК України, суд дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість у 2012 році у розмірі 6972,00 грн., через що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6972,00 грн. (за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року) та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1743,00 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає про правомірність встановлених податковим органом порушень позивачем п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно вимог п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно книги обліку доходів і витрат за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, тобто у період, коли позивач перебував на загальній системі оподаткування, позивачу надійшли готівкові кошти за надані послуги з порізки ДСП на суму 338252,00 грн. Розрахункові операції не проводились через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000951720 не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000931720, від 12.03.2013 року №0000921720.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 60678,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 15169,50 грн.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000951720, скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000941720 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6972,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1743,00 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.12.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.