Постанова № 36029322, 12.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року Справа № 814/3978/13-а

м. Миколаїв

09:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Фермерського господарства «Кострубонька», с. Гуляницьке, Врадіївський район, Миколаївська область, 56323 до відповідача:Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 про:визнання дій відповідача протиправними; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2012 № 0000132301 ,Фермерське господарство «Кострубонька» (надалі - Господарство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ОДПІ або відповідач) щодо визнання Господарства платником податку на додану вартість з липня 2011 року і щодо винесення 24.07.2012 податкового повідомлення-рішення № 0000132301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; визнати протиправним і скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову Господарство вказало на недоведеність відповідачем факту перевищення позивачем встановленої пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, і, відповідно, на протиправність визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 82-85) ОДПІ, з посиланням на факт доведеності порушень вимог податкового законодавства, просила у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наявність клопотань представників сторін (ар. с. 85, 100-101), суд, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 16.07.2012 по 20.07.2012 ОДПІ здійснила позапланову виїзну документальну перевірку Господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, результати якої оформила актом від 24.07.2012 № 20/22/32362346 (надалі - Акт, ар. с. 42-51).

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до наказу від 13.07.2012 № 744 (ар. с. 92), період, що мав бути перевірений, - з 01.04.2009 по 01.04.2012.

В порушення наказу, відповідач здійснив перевірку за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Підставою для перевірки в Акті, в наказі і у направленнях на перевірку (ар. с. 93, 94) ОДПІ вказала підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з цією нормою, документальна позапланова перевірка здійснюється в зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у жовтні 2011 року), органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби завдань, та їх документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Однією з підстав для направлення запиту, відповідно до підпункту 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Таким чином, контролюючий орган вправі провести перевірку на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за наявності таких умов (в їх сукупності):

1. Виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Таке виявлення, відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статей 76 і 86 Податкового кодексу України, мало бути зафіксовано у відповідному акті (актах) про результати камеральної перевірки.

2. Отримання платником податків належним чином оформленого письмового запиту контролюючого органу (в якому зазначені підстави для його надіслання).

3. Неналежне виконання платником податків вимог письмового запиту.

Відповідач надав письмовий запит від 31.10.2011 № 1547/10-15 (ар. с. 88), в якому ОДПІ зазначила таке: «В зв'язку з необхідністю встановлення відповідності даних, задекларованих у статистичних, фінансових та податкових звітах з метою виконання функцій, покладених на органи державної податкової служби, у відповідності до п.п. 20.1.6, п. 20.1, статті 20 та п. 73.3, ст. 73 Податкового кодексу … Врадіївське відділення Кривоозерської ОДПІ просить надати інформацію та її документальне підтвердження …».

Підстави для надіслання запиту (що зазначені у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України) у листі відповідача від 31.10.2011 № 1547/10-15 не вказані. Доказів на підтвердження того, що станом на 31.10.2011 ним була виявлена недостовірність показників декларацій Господарства, відповідач не надав. Більш того, у листі від 31.10.2011 № 1547/10-15 не зазначено про виявлення недостовірності, власне, як і про те, декларації з якого податку і за які податкові періоди містять недостовірні дані.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, такий платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Незважаючи на те, що запит ОДПІ не мав статусу обов'язкового, 14.11.2011 Господарство надало відповідачу пояснення та їх документальні підтвердження (ар. с. 90-91).

Виходячи з наданих ОДПІ документів, відповідач зафіксував факт недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях Господарства, у службовій записці від 12.07.2012 (ар. с. 86-87). Так, на стор. 2 службової записки вказано: «… аналізом встановлено, в червні 2011р. та в січні-травні п.р. … господарство ймовірно перевищило обсяг реалізації продукції 300тис.грн. та порушило пп.181.1 ст.181 Податкового кодексу добровільно не зареєструвалось платником ПДВ. Можливі втрати бюджету складають 50,0 тис. грн. 26.06.12р. по вищевказаним питанням фермерському господарству вручено запит щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень».

Запит від 26.06.2012, докази його отримання позивачем і інформацію про те, чи були вимоги запиту виконані, ОДПІ не надала.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив перевірку позивача всупереч нормам Податкового кодексу України.

В розділі 5 Акта (ар. с. 51) ОДПІ вказала, що Господарство порушило пункт 181.1 статті 181, пункт 183.2, пункт 183.10 статті 183, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 46 368 грн. (серпень 2011 року - 3 240 грн., вересень 2011 року - 2 700 грн., жовтень 2011 року - 6 520 грн., листопад 2011 року - 16 580 грн., січень 2012 року - 2 146 грн., квітень 2012 року - 7 200 грн., травень 2012 року - 3 036 грн., червень 20-12 року - 4 946 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 № 000132301 (надалі - Рішення, ар. с. 62, 97) ОДПІ, з посиланням на пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Господарства з ПДВ на 57 960 грн. (46 368 грн. - за основним платежем, 11 592 грн. - за штрафними санкціями).

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування податкового зобов'язання. Такі підставі перелічені у пункті 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (підпункти 54.3.1 - 54.3.6).

Посилань на відповідний підпункт пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Рішення не містить.

Як вказано на стор. 2-8 Акта, в період з 01.07.2009 по 30.06.2012 Господарство не було зареєстровано в якості платника ПДВ.

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 30 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках, та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Податкового кодексу України).

Загальна сума від здійснення Господарством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців (з липня 2010 року по червень 2011 року), як вказано в Акті, сукупно перевищила 300 000 грн. і склала 312 350 грн. На стор. 3 Акта (ар. с. 43) ОДПІ вказала, що суму 312 350 грн. було визначено на підставі «… даних касової книги, виписок банку, звіту за ф.1-ДФ».

Як стверджував позивач, Позивач загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за період з липня 2010 року по червень 2011 року склала 274 365 грн.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені цим Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки;

судові рішення;

інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вказано у пункті 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, надалі - Порядок), факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, і докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Виходячи з інформації, що викладена у позовній заяві, та інформації, що викладена на стор. 3 Акта, вартість поставлених Господарством товарів/послуг у листопаді 2010 року складає 15 000 грн. та 150 320 грн. відповідно; у грудні 2010 року - 114 335 грн. та 17 000 грн. відповідно. Стосовно інших податкових періодів, згідно з викладеним у позові, розбіжностей не було встановлено.

Суд зазначає, що висновок ОДПІ про вартість товарів є недоведеним. По-перше, відсутня інформація про те, які товари постачав позивач, кому, в якій кількості і за якими цінами. По-друге, оскільки Господарство, як вказано у позовній заяві, розраховувалося сільськогосподарською продукцією з орендодавцями, ОДПІ мала навести в Акті інформацію про те, яким чином вона встановила ціну продукції, якими положеннями нормативних актів керувалася при цьому, і якими документами підтверджується кількість продукції.

Відсутність в Акті відповідної інформації, на думку суду, свідчить про недоведеність висновків відповідача про перевищення позивачем суми 300 000 грн.

Враховуючи відсутність законних підстав для проведення перевірки (в тому числі невідповідність предмета перевірки змісту наказу про її проведення), недоведеність факту порушення вимог Господарством вимог Податкового кодексу України, суд вважає протиправними висновки ОДПІ про виникнення у липні 2011 року у позивача обов'язку щодо реєстрації в якості платника ПДВ і, відповідно, про збільшення суми грошового зобов'язання Господарства.

За таких обставин, Рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Висновком про визнання протиправними і скасування Рішення суд надав оцінку і діям відповідача. Дії контролюючого органу можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені рішенням суб'єкта владних повноважень, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132301, що було прийнято Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (Врадіївське відділення) 24.07.2013.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити Фермерському господарству «Кострубонька» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 574,01 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна