Постанова № 36029122, 27.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/6030/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,

представника позивача - Білоцької М.М.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Інтерресурс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Інтерресурс" (далі по тексту - позивач, ПП "Інтерресурс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) та з урахуванням заяви від 12 листопада 2013 року вих. №189 (вх. від 18 листопада 2013 року №32486/13) просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2013 року №0000682310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: "податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 1 105 462 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено права та інтереси ПП "Інтерресурс" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток. Стверджував про хибність та безпідставність доводів контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "МетЮг-М" (далі по тексту - ТОВ "МетЮг-М"). Також посилався на те, що документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інтерресурс", за результатами якої здійснено спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток, проведено з підстав, передбачених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме - у зв'язку із надходженням постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Ільїної Ж.В. про призначення документальної перевірки. Звертав увагу суду на те, що кримінальне провадження, порушене на підставі висновків акта перевірки від 18 червня 2013 року №3345/22.4-12/30486304, закрито постановою начальника СВ Ленінського РВ УМВС України в Полтавській області від 30 вересня 2013 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ПП "Інтерресурс" складу злочину. З огляду на наведене, наголошував на необґрунтованості та протиправності оскарженого рішення.

ДПІ у м. Полтаві позов не визнала. У наданих до суду письмових запереченнях проти позову відповідач, посилаючись на обставини, встановлені документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП "Інтерресурс" з питань повноти нарахування та сплати податків в бюджет при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "МетЮг-М" за період з 02 грудня 2010 року по 01 січня 2013 року та викладені в акті перевірки від 18 червня 2013 року №3345/22.4-12/30486304, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, наведених у письмовому запереченні, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Інтерресурс" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30486304, з 05 серпня 1999 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на прибуток /т. І, а.с. 90-91/.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72), оптова торгівля відходами та брухтом (основний, 46.77), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), демонтаж (розбирання) машин і устатковання (38.31), відновлення відсортованих відходів (38.32).

У період з 04 червня 2013 року по 17 червня 2013 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 29 травня 2013 року №1501 (із змінами відповідно до наказу від 10 червня 2013 року №1583) та на виконання постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Ільїної Ж.В. про призначення документальної перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Інтерресурс" з питань повноти нарахування та сплати податків в бюджет при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "МетЮг-М" за період з 02 грудня 2010 року по 01 січня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 18 червня 2013 року №3345/22.4-12/30486304 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого податкові ревізори-інспектори дійшли висновку про заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 1 105 461 грн. /т. І, а.с. 16-49/.

На підставі даного висновку Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 05 липня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000682310 про збільшення ПП "Інтерресурс" суми грошового зобов'язання за платежем: "податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 1 105 462 грн. (в т.ч., 1 105 461 грн. - основний платіж, 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 57/.

За результатами звернення позивача зі скаргою на дане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, рішенням контролюючого органу від 24 вересня 2013 року №985/10/16-31-10-04-06 скаргу платника податків залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін /т. І, а.с. 59-62/.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування спірного рішення.

Надаючи правову оцінку оскарженому рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що спірне донарахування відповідачем здійснено з огляду на доводи про безтоварний характер господарських операцій з придбання ПП "Інтерресурс" у ТОВ "МетЮг-М" брухту та відходів чорних металів у І кварталі 2011 року.

Вказані доводи контролюючий орган мотивував відомостями, викладеними в акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 31 січня 2013 року №62/22-200/36579472 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МетЮг-М" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "Скрап-Мет" за період лютий-червень 2011 року та контрагентами-покупцями". Зокрема, посилався на те, що в ході проведення вказаної перевірки не підтверджено реальність здійснення ТОВ "МетЮг-М" господарських операцій з отримання товарів від ТОВ "Скрап-Мет" у лютому-червні 2011 року загалом в розмірі 23 074 441 грн. (без ПДВ) та подальшої реалізації на адресу контрагентів-покупців за лютий-червень 2011 року загалом в розмірі 28 871 685 грн. (без ПДВ), в т.ч., відносно господарських операцій з ПП "Інтерресурс" в лютому 2011 року. Крім того, зазначав, що під час проведення перевірки враховано акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15 квітня 2011 року №1327/23-5/32086932 "Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Антре Едвертайзінг" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий 2011 року", зі змісту якого встановлено, що ПП "Антре Едвертайзінг" (перевізник товарів від ТОВ "МетЮг-М" до ПП "Інтерресурс") не подало податкову звітність з ПДВ за січень-лютий 2011 року та податку на прибуток за 2010 рік, підприємство відсутнє за місцем знаходження, кількість працюючих - одна особа. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про не підтвердження фактичної поставки товарів від ТОВ "МетЮг-М" до ПП "Інтерресурс", а відтак, безтоварний характер задекларованих господарських операцій з придбання позивачем у вказаного контрагента брухту та відходів чорних металів.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

Станом на момент вчинення спірних господарських операцій (І квартал 2011 року) правові засади справляння податку на прибуток в Україні було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР.

Так, згідно зі статтею 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Поняття та порядок формування платником податків валових витрат виробництва та обігу визначено статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 5.1 вказаної статті валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті /підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"/.

Водночас, в силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 зазначеної статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що спірні фінансово-господарські відносини між ПП "Інтерресурс" та ТОВ "МетЮг-М" стосувалися поставки брухту і відходів чорних металів та виникли на підставі договору поставки від 04 січня 2011 року №3/1/2011 /т. І, а.с. 189/.

За умовами даного договору ТОВ "МетЮг-М" (постачальник) зобов'язувалося поставити, а ПП "Інтерресурс" (покупець) - прийняти брухт та відходи чорних металів та оплатити їх вартість.

Кількість товару, асортимент (сортамент, види, марки) вказуються у товарних накладних (пункту 1.2 договору).

Ціна товару являється договірною, визначається за взаємною згодою сторін і фіксується у товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункту 2.1 договору).

Постачання товару здійснюється автотранспортом покупця на умовах EXW - франко-завод, м. Миколаїв (пункт 3.1 договору).

04 січня 2011 року сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки від 04 січня 2011 року №3/1/2011, за змістом якої погоджено використання факсиміле на документах, що оформляються для виконання даного договору /т. І, а.с. 190/.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, на виконання умов зазначеного договору ТОВ "МетЮг-М" у січні 2011 року здійснило поставку ПП "Інтерресурс" металобрухту загальною кількістю 882,866 т та вартістю 2 736 884 грн. 60 коп. Крім того, у лютому 2011 року, за твердженням представника позивача, ПП "Інтерресурс" отримано від ТОВ "МетЮг-М" брухт чорних металів кількістю 1252,647 т та вартістю 4 421 843 грн. 91 коп.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження факту поставки товарів (брухту та відходів чорних металів) ТОВ "МетЮг-М" виписано та передано позивачу видаткові накладні від 31 січня 2011 року №РН-0000005 /т. І, а.с. 191/ та від 28 лютого 2011 року №РН-0000013 /т. ІІ, а.с. 1/.

Дослідивши в судовому засіданні оригінали даних видаткових накладних, судом встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто вони є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом в якості належних доказів у справі.

Вказані видаткові накладні надавалися на перевірку, досліджувалися податковими ревізорами-інспекторами, зауваження щодо їх змісту та форми в Акті перевірки відсутні.

Приймання металобрухту від постачальника оформлено приймально-здавальними актами, копії яких долучено до матеріалів справи /т. І, а.с. 192-240; т. ІІ, а.с. 2-66/. Вказані акти містять відомості про походження брухту чорних металів.

Вартість придбаного металобрухту сплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "МетЮг-М" платіжними дорученнями від 16 березня 2011 року №642, від 18 березня 2011 року №6434, від 23 березня 2011 року №6452, від 25 березня 2011 року №6471, від 28 березня 2011 року №6476, від 30 березня 2011 року №6485, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії виписок ПАТ "Полтава-банк" /т. ІІ, а.с. 205-214/. Даний порядок розрахунків не суперечить вимогам закону та відповідає договірним зобов'язанням сторін.

Зауваження щодо форми та порядку розрахунків в Акті перевірки, а також письмовому запереченні відповідача проти позову - відсутні.

Як пояснила представник позивача, доставку брухту від постачальника до покупця здійснено автомобільним транспортом автоперевізниками ТОВ "Техномет" та ПП "Антре Едвертайзінг" на підставі договорів про надання транспортних послуг від 01 липня 2009 року №1/2009 та від 01 лютого 2011 року №11-1/2011 відповідно.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про не підтвердження факту перевезення товарів від постачальника до покупця, що обґрунтовані посиланням на відомості, викладені у листі УДАІ УМВС України в Полтавській області від 17 червня 2013 року вих. №11/9-3350 /т. ІІ, а.с. 215/, суд враховує, що оцінка документів та інших даних, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, має здійснюватися з урахуванням специфіки спірної господарської операції. Зокрема, має враховуватися наявність доказів фактичного отримання товару і його подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що придбаний металобрухт позивачем оприбутковано на складі, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено складські картки обліку товарів по субрахунку 281 "Товари на складі" /т. ІІ, а.с. 171-176/.

Отримані товарно-матеріальні цінності позивачем використано у власній господарській діяльності шляхом їх реалізації Приватному акціонерному товариству "Донецький електрометалургійний завод" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Модуль", на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії договорів поставки, видаткових накладних, актів приймання металів чорних вторинних, договорів надання комплексних транспортно-експедиційних послуг /т. ІІ, а.с. 138-170, 178-197/.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів та/або помилки в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних буде встановлено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Отже, враховуючи наведене вище, доводи відповідача про те, що перевезення товарів від постачальника до покупця не могло здійснюватися ПП "Антре Едвертайзінг", обґрунтовані розбіжностями у реєстрації транспортних засобів, не визнаються судом достатньою підставою для висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій.

Досліджуючи реальність здійснення спірних господарських операцій, суд також враховує наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є оптова торгівля відходами та брухтом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про металобрухт" від 05 травня 1999 року № 619-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Відповідно до частини другої даної статті діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

За змістом частини четвертої вказаної статті обов'язковою умовою на отримання ліцензії є акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств на їх відповідність вимогам цього Закону.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно з законодавством відкривати приймальні пункти, які здійснюють операції з металобрухтом. Адреси приймальних пунктів повинні бути зазначені у ліцензії відповідно до актів обстеження місцевими державними адміністраціями /частина п'ята зазначеної статті/.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем отримано ліцензії на вид господарської діяльності: "Заготівля, переробка металобрухту чорних металів" відносно кожного приймального пункту /т. І, а.с. 167-172/.

Також, до матеріалів справи долучено копії актів обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів та приймальних пунктів спеціалізованих металургійних переробних підприємств /т. І, а.с. 173-184/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач, у встановленому законом порядку, отримав ліцензію на право зайняття господарською діяльністю щодо заготівлі, переробки та реалізації металобрухту та має необхідні виробничі потужності для здійснення зазначеного виду діяльності.

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом господарської діяльності ТОВ "МетЮг-М" (код ЄДРПОУ 36579472) за КВЕД-2010 є оптова торгівля відходами та брухтом.

Тобто, спірні господарські операції відповідають виду та меті господарської діяльності позивача і його контрагента.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджується товарність спірних господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в актах перевірок контрагентів позивача, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки отримання податковим органом акта перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Крім того, як визначено частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналогічну думку викладено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та численних рішеннях Верхового Суду України в даній категорії справ (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи частини другої статті 8, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, як встановлено судом та не заперечувалося представником відповідача, позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Інтерресурс" проведено з підстави, передбаченої підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на виконання постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Ільїної Ж.В. про призначення документальної перевірки.

Судом встановлено, що відомості, викладені в акті перевірки від 18 червня 2013 року №3345/22.4-12/30486304, стали підставою для внесення 20 серпня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013180000000158 відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, стосовно службових осіб ПП "Інтерресурс" при здійсненні операцій з металобрухтом з ТОВ "МетЮг-М".

У подальшому, кримінальне провадження №32013180000000158 об'єднано з кримінальним провадженням №32013180010000050 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 3641 Кримінального кодексу України.

Постановою начальника СВ Ленінського РВ УМВС України в Полтавській області майора міліції Демиденка Д.М. від 30 вересня 2013 року кримінальне провадження №32013180010000050 закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ПП "Інтерресурс" складу злочину /т. І, а.с. 116-118/.

Як зазначено в даній постанові, в ході проведення досудового розслідування факти порушення позивачем вимог пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не знайшли свого підтвердження.

Крім того, доводи відповідача про порушення позивачем зазначених вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спростовано матеріалами адміністративної справи в їх сукупності.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, передчасно, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05 липня 2013 року №0000682310.

Відтак, позов ПП "Інтерресурс" належить задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд також враховує приписи підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, відповідно до якого у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн. необхідно стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у м. Полтаві.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Інтерресурс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 05 липня 2013 року №0000682310.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь Приватного підприємства "Інтерресурс" (код ЄДРПОУ 30486304) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба