Постанова № 36028403, 10.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року Справа № 805/15920/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області в особі Донецько-Макіївської державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Моспинська” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

7 листопада 2013 року Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області в особі Донецько-Макіївської державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості звернулось з позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Моспинська” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони роботи з відкатки вантажів у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 8 листопада 2013 року направлена відповідачу, яка отримана ним 19 листопада 2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

6 грудня 2013 року у зв’язку із перебуванням судді Смагар С.В. у відпустці з 02.12.2013 року по 20.12.2013 року, розпорядженням №345 від 06.12.2013 року Донецького окружного адміністративного суду призначений повторний автоматичний розподіл адміністративної справи №805/15920/13-а, внаслідок чого вищевказана справа передана на розгляд судді Кошкош О.О.

Частиною 4 статті 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Суд зазначає, що відповідачем не було подано суду письмових заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 37968280.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011 (надалі – Положення № 408) Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі – Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Пунктом 6 Положення № 408 зазначено, що Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 2 грудня 2011 № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області (надалі - Положення № 186), згідно пункту 1 якого, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області (скорочена назва - територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області) є територіальним органом, який діє у складі Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у та їй підпорядковується. Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (далі - територіальне управління) є правонаступником прав та обов’язків територіального управління Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області. Територіальне управління не залежить від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітне та не підконтрольне.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (надалі – Закон № 2694) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Нормою статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 року № 877-V (надалі – Закон № 877) закріплено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами підпункту 7 пункту 4 Положення № 186 територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань: будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв; видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях; застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва; забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва; облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища; проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Позивачем відповідно до направлення на проведення перевірки від 21 жовтня 2013 року №21 проведено планову перевірку ВП “Шахта Моспинська” ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” стосовно дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Під час перевірки позивача 4 листопада 2013 року виявлено 9 порушень порушення нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 9 створює загрозу життю та здоров’ю людей. Наслідки проведеної перевірки викладені в акті перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) від 4 листопада 2013 року № 025Р-3/204. Суд зазначає, що відповідно до розділу 5 акту перевірки від 04.11.2013 року № 025Р-3/204 під час перевірки виявлені порушення вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці», а саме розташування обладнання для ведення відкатки вантажів у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4 не відповідає «Технологічному паспорту транспортування матеріалів та обладнання у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4»; у наданому паспорті відсутня схема електропостачання та схема сигналізації обладнання у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4; не надано сертифікат на канат навішений на лебідку ЛВ-25 (інв.№42584) у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4; причіпний пристрій канату лебідки ЛВ-25 закріплено не по паспорту – чотирма жимками замість п’яти; запобіжні бар’єри №2 та №5 встановлені у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4 не мають дистанційного керування; конструкція кріплення балок запобіжних бар’єрів №2 та №5 не відповідає «Технологічному паспорту транспортування матеріалів та обладнання у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4»; не справне гальмо, яке діє на барабан лебідки ЛВ-25 у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4; у лебідки ЛВ -25 та на верхньому приймаль-відправному майданчику, відсутні пристрої що перешкоджають скочуванню вагонеток у разі обриву канату; на сполученні 1 південного воздухоподаючого хідника пласта h4 з кмерою високовольтних розподільчих пристроїв не відновлено поламане кріплення, не обрані навісм покрівлі виробки.

Відповідно до ст.13 Закону № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного тану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 4 Закону № 2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 (надалі – Положення № 826) загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків. Статтею 4 Закону № 2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 (надалі – Положення № 826) загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно з пунктом 2.26 Положення № 826 право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку. У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров’ю людей у позивача виникли підстави для зупинення робіт з відкатки вантажів у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про усунення порушень, виявлених позивачем під час проведення перевірки, за наслідками якої складений акт від 4 листопада 2013 року № 025Р-3/204.

Пунктом 5 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 № 877-V (зі змінами та доповненнями) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення зазначеної шкоди, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ВП “Шахта Моспинська” ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”, що розташоване за адресою: 83492, м.Моспіно, вул.Ново-Моспино, шляхом зупинення робіт з відкатки вантажів у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4.

Таким чином, позовні вимоги Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 79, 86, 87, 94, 99, 185-186, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області в особі Донецько-Макіївської державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Моспинська” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ВП “Шахта Моспинська” ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”, що розташоване за адресою: 83492, м.Моспіно, вул.Ново-Моспино, шляхом зупинення робіт з відкатки вантажів у 1 південному воздухоподаючому хіднику пласта h4.

Постанова підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кошкош О.О.